83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.08.11 р. Справа № 38/107
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Курило Г.Є., судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНОЛОГИЯ”, м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНПРОМТРЕЙД”, м.Донецьк
про стягнення збитків в розмірі вартості вагової нестачі вугілля кам'яного у сумі 167 113,09грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довір. № б/н, від 22.06.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (за довір. № б/н, від 20.06.2011р.)
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТЕХНОЛОГИЯ”, м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНПРОМТРЕЙД”, м.Донецьк про стягнення збитків в розмірі вартості вагової нестачі вугілля кам'яного у сумі 167 113,09грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №05-У від 30.03.2007р. з додатковою угодою та специфікаціями, лист №764 від 17.09.2009р., квитанції про приймання вантажу, рахунки, акти приймання-передачі вугільної продукції, податкові накладні, претензію від 02.03.2009р., залізничні накладні, рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011р. по справі №20/299, банківські виписки (копії), розрахунок ціни позову (суми збитків), правовстановлюючі документи тощо.
Відповідач проти позову заперечив, про що зазначив у відзиві на позов №б/н від 23.06.2011р., в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що вимоги позивача суперечать ст. 224 Господарського кодексу України. Крім того, відповідач зауважує, що сторонами підписані акти прийому-передачі вугільної продукції без будь-яких заперечень. Відповідно до умов укладеного договору, відповідачем виконано у повному обсязі зобов'язання щодо поставки вугілля.
Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
13.07.2011р. відповідач надав пояснення №б/н від 12.07.2011р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14.07.2011р. призначено колегіальний розгляд справи №38/107 у наступному складі суддів: головуючий суддя Лейба М.О., суддя Сгара Е.В., суддя Сич Ю.В.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.08.2011р. у зв'язку з відпусткою судді Сгари Е.В. змінено склад судової колегії та замінено суддю Сгару Е.В. на суддю Курило Г.Є.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -
30.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНПРОМТРЕЙД” (за договором - продавець, далі-відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Технологія” (за договором - покупець) був укладений договір №05-У (далі по тексту Договір).
Умовами Договору передбачено, що:
Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах діючого договору вугільну продукцію (товар). Номенклатура, Марки, об'єми, ціни, якість, строки і умови поставки товару обумовлюються сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1.).
Зазначений у договорі товар поставляється залізничним транспортом на умовах, обумовлених сторонами у специфікаціях (п. 2.1. договору).
По факту відвантаження товару продавець надає покупцю наступні документи: залізничну квитанцію (оригінал), накладну на відвантаження товару, лист на передачу товару у власність, рахунок-фактуру, податкову накладну, акт прийому-передачі товару (п.2.4).
Зобов'язання продавця по передачі у власність покупця товару вважається виконаним після прийняття товару належної якості отримувачем і після надання продавцем покупцю документів, передбачених в п.2.4 договору (п.2.5).
Розділом 4 договору №05-У від 30.03.2007 року в редакції додаткової угоди від 01.09.2009р. сторони визначили, що продавець постачає товар на адресу покупця на умовах: СРТ ст. призначення (Кривий Ріг - Головний) (п.4.1).
Пунктом 4.12. Договору в редакції додаткової угоди від 01.09.2009р. сторони визначили, що:
- приймання товару за кількістю здійснюється у Покупця відповідно до Інструкції П-6 в односторонньому порядку;
- приймання товару по кількості здійснюється у Покупця шляхом зважування на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах „Trapper”;
- визначення ваги нетто товару здійснюється шляхом відрахування від ваги брутто ваги тари вагону, зазначеної в залізничній накладній, а при відсутності даних в залізничній накладній, вага тари вагону приймається за трафаретом (з брусу);
- відповідальна нестача визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1% та норми надлишків у розмірі 0,2% від ваги нетто у вагоні, вказаної в перевізних документах;
- взаємовідносини щодо недостачі товару регулюються між Продавцем та Покупцем без участі Вантажовідправника.
Сторони несуть відповідальність за спричиненні один одному збитки відповідно з діючим законодавством України (п.7.1).
Розділом 9, сторони визначили строк дії договору.
Договір укладений терміном до 31.12.2007р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни умов договору за один місяць до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим ще на 1 рік на тих самих умовах, які передбачені даним договором.
Таким чином, на момент виникнення спірних відносин, Договір був чинним.
В свою чергу, 11.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством “АрселорМіттал Кривий Ріг” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Технологія” (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №3017 (далі по тексту Договір).
Відповідно до умов договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця вугільний концентрат (товар) в обсязі і за цінами, зазначеними в договорі, а Покупець -прийняти і оплатити Продавцю обговорену у договорі грошову суму (п.1.1.);
Продавець поставляє товар на адресу Покупця на умовах СРТ ст. призначення (Кривий Ріг -Головний) (п. 3.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №05-У від 30.03.2007р. відповідачем у вересні 2009р., відвантажено позивачу по залізничним накладним №№51887067, 51887068, 51887092, 51887116 вугілля кам'яне марки „Ж”.
Вантаж на станцію призначення Кривий Ріг - Головний прибув у справних вагонах, без слідів втрати чи розкрадання на шляху слідування і був виданий вантажоодержувачу - ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг” Придніпровською залізницею без перевірки маси та кількості місць відповідно до ст.52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотній стороні залізничних накладних.
Сторонами підписані акти прийому -передачі вугільної продукції від 17.09.2009р, від 18.09.2009р., від 19.09.2010р.
Як зазначає позивач, при прийманні продукції за кількістю вантажоотримувачем ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг” була виявлена вагова недостача на загальну суму 167 113,09грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.2011р. по справі №20/299 вартість вагової нестачі в розмірі 167113,09грн. стягнуто з підприємства позивача на користь ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг”.
Таким чином, позивач вважає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №05-У від 30.03.2007р. позивач зазнав збитки у розмірі 167 113,09грн.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків у вигляді вартості вагової нестачі в розмірі 167 113,09грн.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Стаття 228 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.
Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме - наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір №05-У від 30.03.2007р. відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах діючого договору вугільну продукцію (товар).
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №05-У від 30.03.2007р., яке виразилось в тому, що вага фактично поставленої позивачу продукції не відповідає вазі, яка вказана в платіжних документах, чим позивачу завдано збитків у розмірі вартості вагової недостачі на суму 167 113,09грн.
В підтвердження неналежне виконання відповідачем умов договору №05-У від 30.03.2007р. позивач посилається на Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.2011р. по справі №20/299, яким стягнуто з підприємства позивача на користь ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг” вартість вагової нестачі в розмірі 167 113,09грн.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до чинного законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору та за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно з пунктом 4.12. Договору в редакції додаткової угоди від 01.09.2009р. сторони визначили, що:
- приймання товару за кількістю здійснюється у Покупця відповідно до Інструкції П-6 в односторонньому порядку;
- приймання товару по кількості здійснюється у Покупця шляхом зважування на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах „Trapper”;
- визначення ваги нетто товару здійснюється шляхом відрахування від ваги брутто ваги тари вагону, зазначеної в залізничній накладній, а при відсутності даних в залізничній накладній, вага тари вагону приймається за трафаретом (з брусу);
- відповідальна нестача визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1% та норми надлишків у розмірі 0,2% від ваги нетто у вагоні, вказаної в перевізних документах;
- взаємовідносини щодо недостачі товару регулюються між Продавцем та Покупцем без участі Вантажовідправника.
Пунктом 14 Інструкції № П-6 встановлено, що перевірка ваги нетто проводиться в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами і іншими обов'язковими для сторін правилами, якими у даному випадку є вказані умови договору.
Згідно з п. 16 Інструкції № П-6 про виявлення недостачі продукції складається акт за підписом осіб, які здійснювали приймання продукції.
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проте дослідивши представлені позивачем докази неналежного виконання відповідачем умов договору, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення пункту 4.12. Договору в редакції додаткової угоди від 01.09.2009р. не складався акт, обов'язковий при виявленні недостачі продукції, як цього вимагає п. 16 Інструкції № П-6, жодних інших документів щодо приймання позивачем товару по кількості та встановлення факту нестачі товару суду не надано.
Таким чином, позивач не представив суду належних та допустимих доказів, які підтверджують факт неналежного виконання відповідачем умов договору №05-У від 30.03.2007р.
Крім того, в матеріалах справи наявні копії актів приймання-передачі вугільної продукції від 17.09.2009р, від 18.09.2009р. та від 19.09.2009р. Вказані акти підписані сторонами без жодних зауважень та скріплені печатками підприємств.
Також варто зазначити, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази понесення позивачем збитків у вигляді оплати збитків у розмірі вартості вагової недостачі на суму 167 113,09грн.
Таким чином суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов договору №05-У від 30.03.2007р.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення збитків в розмірі вартості вагової нестачі вугілля кам'яного у сумі 167 113,09грн., задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНОЛОГИЯ”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНПРОМТРЕЙД”, м.Донецьк про стягнення збитків в розмірі вартості вагової нестачі вугілля кам'яного у сумі 167 113,09грн., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 30.08.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2011р.
Головуючий суддя Лейба М.О.
Суддя Сич Ю.В.
Суддя Курило Г.Є.
< Текст >