Справа № 2-123
2009р.
13 жовтня 2009 р. м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Веселова В. М.,
секретаря - Іванишин Х.І.,
позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2
адвоката - ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Коломийська міська рада про часткове визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, -
Позивачі посилаються на той факт, що вони є власниками земельної ділянки, площею 0, 0895 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Межі і розміри даної земельної ділянки з часу її виділення не змінювалась. Вказують, що власником суміжної земельної ділянки розміром 0.0100 га, є відповідачка по справі. При підготовці технічної документації на оформлення Державного акту на право земельну ділянку вкралась технічна помилка, внаслідок чого частина земельної ділянки відповідачки перекрила частину земельної ділянки позивачів по справі розміром 0.0167 га. Вважають що без правових підстав у них була вилучена з володіння та користування частина земельної ділянки, і оскільки в добровільному порядку вирішити спір сторони не можуть, то звернулись до суду. Просять визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 в частині площі земельної ділянки, що перекривається із площею земельної ділянки по АДРЕСА_1. Вказують, що жодних меж безпосередньо на земельній ділянці в натурі змінено не буде.В судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали.
Відповідач в судовому засіданні пояснила, що вона отримала Державний акт на землю у відповідності до чинного законодавства і жодних претензій до кого-небудь не має. Вважає, що володіє своєю земельною ділянкою на законних підставах, а чужі помилки виправляти не бажає.
Представник Коломийської міської ради щодо позову не заперечила і попросила викликати в якості свідка організацію, яка готувала технічну документацію.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина», пояснив, що жодних порушень при підготовці технічної документації по земельним ділянкам позивача та відповідача не було.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін суд прийшов до наступних висновків. За матеріалами справи вбачається, що земельна ділянка, що розташована в м.Коломия по АДРЕСА_1 загальною площею 0.0895 га належала гр.ОСОБА_6 і була їй надана на підставі рішення Коломийської міської ради №82 від 15.04.1997 року. Державний акт на право приватної власності на землю було видано гр.ОСОБА_6 22.09.1997 року. У відповідності до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 28 лютого 1998 року, власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 в розмірі 0.0895 га стала ОСОБА_2. Державний акт на право приватної власності на землю було видано 2 березня 2001 року. У відповідності до договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 2 червня 2001 року, власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 в розмірі 0.0895 га стала ОСОБА_7. Державний акт на право приватної власності на землю було видано 6 липня 2001 року. 26 грудня 2006 року ОСОБА_7 підписує договір міни з позивачами по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до якого отримує від позивачів 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 і передає їм в право приватної власності жилий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку розміром 0.895 га, що розташовані по АДРЕСА_1 Івано-Франківської області. В період з 1997 року з часу набуття права власності на земельну ділянку розміром 0.0895 га до теперішнього часу, ця ділянка не змінювала своєї конфігурації, площі чи меж.
У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 28.04.2006 року нотаріусом Коломийської міської державної нотаріальної контори відповідач по справі ОСОБА_4 успадкувала майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку загальною площею 0.0100 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 і які належали померлому чоловіку відповідачки на підставі рішення виконкому Коломийської міської ради народних депутатів від 20.11.2001 року №444. Державний акту на право приватної власності на землю, виданий Коломийською міською радою народних депутатів 5.12.2001 року. В подальшому відповідачка отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.11.2006 року розміром 0.1000 га, що розташована по АДРЕСА_2.
При підготовці правовстановлюючих документів на основі договору міни, встановлено невідповідність наявних матеріалів фактичному розташуванню земельної ділянки, а причиною такої невідповідності є неякісне виконання робіт проектними організаціями при підготовці і виконанні проектних робіт, внаслідок чого перекривається існуюча земельна ділянка позивача земельною ділянкою відповідача в розмірі 0.0167 га, про що свідчить лист Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області від 26.12.2007 року за №62-52-31/068. В зв'язку з цим позивачі не можуть отримати належно оформлені правовстановлюючі документи на належні їм земельні ділянки.
На клопотання позивачів, ухвалою суду від 4 березня 2009 року було призначено будівельно-технічно експертизу. Згідно висновку експерта №275 в трьох місяцях (0, 0004+0, 0006+0, 0001=0, 0011 га) земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відведені обом адресатам одночасно (а.с.88), а земельна ділянка по АДРЕСА_1 загальною площею за фактом користування 0, 0945 га ні площею, ні конфігурацією не відповідає земельній ділянці загальною площею 0, 0895 га відведеній у власність за цією адресою Державним актом серія IV-ІФ №000342, зареєстрованим 20.03.2001р. за №7706 або серія ІІ-ІФ №044157 зареєстрованим 6.07.2001р. за №7807.
У відповідності до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно із ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до статті 153 Земельного кодексу України гарантії права власності на земельну ділянку власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно Постанови Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16.04.2004 року - захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.
Суд приходить до висновку, що частина земельної ділянки, що належить відповідачу і знаходиться за адресою АДРЕСА_2 частково перекривається із площею земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 і належить позивачам.
Вищенаведене підтверджується копіями Державного акта на право приватної власності на землю від 22.09.1997р., виданого гр.ОСОБА_6, від 2.03.2001 p., виданого ОСОБА_2, від 6.07.2001р. виданого гр.ОСОБА_7, копією договору дарування жилого будинку від 2.06.2001 року, копією свідоцтва про одруження, копією договору міни, копією Державного акту на право власності на земельну ділянку від 16.11.2006р., виданого ОСОБА_4, копією Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 5.12.2001 року, копією листа Управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області від 26.12.2007 року, копією листа Коломийської міської ради від 2.04.2008 року, копіями планів земельних ділянок, копією технічної документації по переоформленню державного акту на право власності на землю АДРЕСА_2 в м.Коломия.висновком експерта №275.
На підставі наведеного та ст. ст.16, 23, 386 ЦК України, ст..ст.152, 153 ЗК України керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, що розташована в м.Коломия, АДРЕСА_2, виданий 16 листопада 2006 року на ім'я ОСОБА_4 в частині площі земельної ділянки, що перекривається із площею земельної ділянки, що розташована за адресою м.Коломия АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4, що проживає в АДРЕСА_2 на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в сумі 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7 грн.50 коп., витрати по проведенню експертизи в сумі 3080 грн. та витрати за надану правову допомогу в сумі 400 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів, з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.