Справа № 2-а-2091 /2011 р.
23 вересня 2011 року Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого -судді Іванової І.В.
при секретарі -Козир К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м/д м. Мерефа БДПС ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області прапорщика міліції Пільгуй Віталія Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу ДПС м/д м. Мерефа БДПС ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області прапорщика міліції Пільгуй Віталія Івановича про визнання неправомірним притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та скасування винесеної відповідачем відповідної постанови серії АХ1 № 100030 від 28.04.2011 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 послався на те, що відповідач, являючись посадовою особою органу державної влади -ДАІ УМВС України в Харківській області, якій чинним законодавством України надане право вирішення питань щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, в зазначений день без достатніх на те законних підстав склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення та виніс вищезазначену постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.
Разом з тим, ОСОБА_1, керуючи в цей день транспортним засобом, діяв у повній відповідності до вимог Правил дорожнього руху України (далі -ПДР України), відповідач же формально віднісся до оцінки його дій, залишивши при цьому поза увагою пояснення позивача, у зв'язку з чим допустив помилку при притягненні останнього до адміністративної відповідальності.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутністю.
Відповідач Пільгуй В.І., являючись суб'єктом владних повноважень і будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України була розглянута за його відсутності.
Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи з наступних підстав:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 269350, складеного 23 березня 2011 року прапорщиком міліції Пільгуй В.І., відносно водія автомобіля марки «ЗАЗ-1102»державний номер НОМЕР_1, останній в зазначений день, о 11-00 години, керував зазначеним вище автомобілем на 33 кілометрі автотраси Харків-Сімферопіль-Алушта-Ялта та здійснив зупинку транспортного засобу на пішохідному переході зазначеному знаком 5.35.2 ПДР, чим порушив вимоги п.15.9«г»ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с. 4).
Постановою того ж таки інспектора ДАІ серії АХ1 № 007487 від 23 березня 2011 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вищезазначене адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. (а.с. 5).
Так, як зазначив позивач у адміністративному позові, вказані в постанові факти не відповідають дійсності, а саме: 23 березня 2011 року він, керуючи належним йому автомобілем марки «ЗАЗ-1102»державний номер НОМЕР_1, дійсно рухався на 33 кілометрі автотраси Харків-Сімферопіль-Алушта-Ялта, але він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, так як здійснив зупинку автомобіля на відстані 10 метрів до знака 5.35 (пішохідний перехід).Про все це він сказав інспектору, та запропонував йому заміряти відстань, але той не відреагував на це вбачаючи у його діях ознаки порушення, притягнув його до відповідальності. Також інспектор не допитав жодного свідка стосовно даного правопорушення. Зазначена обставина, на думку позивача, свідчить про формальний підхід інспектора ДАІ Пільгуй В.І. до оцінки усіх обставин правопорушення.
Як встановлено судовим розглядом, єдиним доказом скоєння позивачем по даній справі вищезазначеного адміністративного правопорушення є протокол та постанова, складені інспектором, однак свідки чи поняті при цьому відсутні. ОСОБА_1 факт порушення ним Правил Дорожнього руху не визнає. Інших доказів порушення ним Правил дорожнього руху суду не надано.
При таких обставинах суд розцінює це як неналежний доказ відповідного порушення водієм ОСОБА_1 конкретних правил безпеки дорожнього руху, а тому вважає його винність в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, недоведеною, що свідчить про відсутність в його діях складу даного правопорушення.
При цьому суд зважає на те, що зазначені вище посилання позивача у виправдання своїх дій не знайшли свого спростування в судовому засіданні.
Згідно ж ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання недійсним рішення чи окремих його положень.
Враховуючи вищевикладені обставини і висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги позивача по справі.
Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження по відповідній справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 7, 8, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 128, 158, 159, 160, 161,162, 163 КАС України, ст.ст. 1, 2, 9, 23, 122, 247, 288 КУпАП України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м/д м. Мерефа БДПС ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області прапорщика міліції Пільгуй Віталія Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора ДПС взводу ДПС м/д м. Мерефа БДПС ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області прапорщика міліції Пільгуй Віталія Івановича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим скасувати винесену ним 23 березня 2011 року постанову серії АХ1 № 007487 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В.Іванова