08 вересня 2011 року Справа № 18/5026/1736/2011
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 -представник за довіреністю,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Альфа - Банк”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна
Компанія”, с. Іскрене, Шполянський район, Черкаська область
про стягнення 14 408 160 грн. 62 коп.,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство “Альфа - Банк” до товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна Компанія” про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії № 419-МВ/08 від 29 грудня 2008 року в розмірі 14 408 160 грн. 62 коп., в тому числі: 8 846 220 грн. 34 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 4 345 307 грн. 95 коп. прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 871 136 грн. 80 коп. заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 345 495 грн. 53 коп. заборгованість по пені за прострочення погашення відсотків.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2011 року розгляд справи було призначено на 25 серпня 2011 року.
Справа розглядається після відкладення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 08 вересня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1736/2011.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 29 грудня 2008 року між закритим акціонерним товариством “Альфа - Банк” (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Альфа - Банк” п. 1.2. Статуту публічного акціонерного товариства “Альфа - Банк”) (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна Компанія” (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії за №419-МВ/08.
Відповідно до умов розділу 1 договору банк зобов'язався відкрити позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію, та на підставі додаткових угод до цього договору, окремими частинами (траншами) надавати позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язувався використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У даному договорі терміном “відновлювана кредитна лінія” визначалася кредитна лінія, протягом строку дії якої після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування позичальника у межах її ліміту.
У межах кредитної лінії можуть надаватися кошти у гривнях та/або у доларах США та/або у євро та/або російських рублях.
У даному договорі терміном “кредит” визначалася загальна сума усіх траншів, що фактично надані позичальнику згідно цим договором і не повернені банку.
Ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту): сума, еквівалентна:
1) в період з дати набуття чинності цим договором по 30 червня 2009 року (включно) - 8 850 000, 00 грн.;
2) в період з 01 липня 2009 року по 31 липня 2009 року (включно) -7 850 000,00 грн.;
3) в період з 01 серпня 2009 року по 31 серпня 2009 року (включно) -6 850 000,00 грн.;
4) в період з 01 вересня 2009 року по 30 вересня 2009 року (включно) -5 850 000,00 грн.;
5) в період з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року (включно) -4 850 000,00 грн.;
6) в період з 01 листопада 2009 року по 30 листопада 2009 року (включно) -3 850 000,00 грн.;
7) в період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року (включно) -2 850 000,00 грн.;
8) в період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2010 року (включно) -1 850 000,00 грн.;
9) в період з 01 лютого 2010 року по дату закінчення строку дії кредитної лінії (включно) -850 000,00 грн. (п.1.2 договору).
Розмір процентів за користування кредитом наданим у гривнях складав -34,5% річних (п. 1.3).
Строк дії кредитної лінії закінчується 01 березня 2010 року (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь -який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 2 днів з дати її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою строін і є невід'ємною частиною цього договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у пункті 10. 2 цього договору.
Так, в подальшому сторони уклали 30 грудня 2008 року додаткову угоду №1 до договору про відкриття кредитної лінії № 419-МВ/08 від 29 грудня 2008 року, згідно якої банк зобов'язався надати позичальнику транш у сумі 8 850 000 грн. 00 коп., зі сплатою 19,03% за користування траншем, зі строком повернення -01 березня 2010 року.
На виконання вимог п.п. 1.1, 4.2 договору про відкриття кредитної лінії, позивачем було надано відповідачу кредит на загальну суму 8 850 000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №38098 від 30 грудня 2008 року (а.с.35).
Відповідно до п. 9.3. кредитного договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 19 червня 2009 року позичальник зобов'язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував суму, еквівалентну:
- 01 грудня 2009 року -7 080 000 грн. 00 коп.;
- 01 січня 2010 року -5 310 000 грн. 00 коп.;
- 01 лютого 2010 року -3 540 000 грн. 00 коп.;
- 02 березня 2010 року -0 грн. 00 коп.
Однак відповідач обов'язок щодо сплати кредитних коштів виконав частково, повернувши кредитні кошти лише в розмірі 3 779 грн. 66 коп.
Таким чином, станом на 10 серпня 2011 року борг відповідача зі сплати кредитних коштів складає 8 846 220 грн. 34 коп.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначалося вище, повернення кредиту здійснюється не пізніше 01 березня 2010 року (п. 5. додаткової угоди від 30 грудня 2010 року до договору про відкриття кредитної лінії).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного повернення кредитних коштів, на підставі умов договору про відкриття кредитної лінії.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином сума боргу в розмірі 8 846 220 грн. 34 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Так на підставі умов кредитного договору, та внесених змін до нього, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 4 345 307 грн. 95 коп. відсотків за користування кредитом нарахованих за період з 01 січня 2009 року по 31 липня 2011 року.
Перевіривши нарахування відсотків за користування кредитом, слід вказати, що позивач нарахував плату за кредит в меншому розмірі, оскільки відповідачу було видано грошові кошти 30 грудня 2008 року, а тому позивач не був позбавлений права нараховувати відсотки з 30 грудня 2008 року, крім того позивач нарахував відсотки на суму 8 850 000 грн. 00 коп. по 01 грудня 2009 року, однак сума кредиту зменшилася до 8 846 220 грн. 34 коп. лише з 03 грудня 2009 року.
Оскільки позивачем самостійно визначено період та суму кредитних коштів на які нараховувалися відсотки, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заявлену суму відсотків в судовому порядку.
Згідно п. 11.1. договору про відкриття кредитної лінії за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який стягується пеня.
Оскільки, відповідачем не було повернено кредит у строки визначені договором та додатковими угодами до нього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 871 136 грн. 80 коп. нарахованої за наступними періодами:
- з 01 грудня 2009 року по 02 грудня 2009 року на суму боргу 1 770 000,00 грн. (пеня складає 1 988, 22 грн.);
- з 03 грудня 2009 року по 31 травня 2010 року на суму боргу 1 766 220,34 грн. (пеня складає 178 557, 62 грн.);
- з 05 січня 2010 року по 04 липня 2010 року на суму боргу 1 770 000,00 грн. (пеня складає 177 969, 87 грн.);
- з 02 лютого 2010 року по 01 серпня 2010 року на суму боргу 1 770 000,00 грн. (пеня складає 173 508, 50 грн.);
- з 02 березня 2010 року по 01 вересня 2010 року на суму боргу 3 540 000,00 грн. (пеня складає 339 112, 61 грн.).
Однак позивачем не вірно визначено початок нарахування пені та відповідно дату його закінчення в періодах 05 січня 2010 року по 04 липня 2010 року, 02 лютого 2010 року по 01 серпня 2010 року, 02 березня 2010 року по 01 вересня 2010 року (крім періодів з 01 грудня 2009 року по 02 грудня 2009 та з 03 грудня 2009 року по 31 травня 2010 року), оскільки згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, враховуючи строк повернення кредиту, вимоги ст. 253 ЦК України, а також ч. 6 ст. 232 ГК України розмір пені нарахований за період з 05 січня 2010 року (позивач самостійно вказав зазначену дату, однак не був позбавлений права нараховувати пеню з 01 січня 2010 року) по 30 червня 2010 року (дата визначена з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки позивачем вказано 04 липня 2010 року) складає 174 284 грн. 38 коп.
Розмір пені нарахований за період з 02 лютого 2010 року (позивач самостійно вказав зазначену дату, однак не був позбавлений права нараховувати пеню з 01 лютого 2010 року) по 31 липня 2010 року (дата визначена з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки позивачем вказано 01 серпня 2010 року) складає 172 684 грн. 11 коп.
Розмір пені нарахований за період з 02 березня 2010 року (позивач самостійно вказав зазначену дату, однак не був позбавлений права нараховувати пеню з 01 березня 2010 року) по 31 серпня 2010 року (дата визначена з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки позивачем вказано 01 вересня 2010 року) складає 337 609 грн. 32 коп.
Таким чином з урахуванням вищенаведеного розрахунку та з урахуванням пені нарахованої позивачем за періоди з 01 грудня 2009 року по 02 грудня 2009 та з 03 грудня 2009 року по 31 травня 2010 року, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту складає 865 123 грн. 65 коп. та підлягає стягненню з відповідача, в решті стягнення пені в розмірі 6 013 грн. 15 коп. слід відмовити в зв'язку з необгрунтованим нарахуванням.
Згідно п. 6.2. додаткової угоди від 05 листопада 2009 року проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1 по 5 число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах цього пункту).
Проценти за користування кредитом за період з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року (включно) нараховуються в порядку, передбаченому пунктом 6.1. цього договору, та повинні сплачуватись позичальником банку щомісячно рівними частинами у строк з 1 по 5 число (включно) наступних місяців: грудня 2009 року, січня 2010 року, лютого 2010 року та в останній день строку дії кредитної лінії (включно).
Так за період з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року розмір відсотків за користування кредитом складає 1 541 117 грн. 18 коп., зазначена сума позивачем поділена на чотири частини по 385 279 грн. 30 коп. та нараховано пеню за несвоєчасну сплату відсотків за наступними періодами:
- з 08 грудня 2009 року по 07 червня 2010 року пеня складає 39 382 грн. 93 коп.;
- з 06 січня 2010 року по 05 липня 2010 року пеня складає 38 723 грн. 21
коп.;
- з 06 лютого 2010 року по 05 серпня 2010 року пеня складає 37 620
грн. 15 коп.;
- з 02 березня 2010 року по 01 вересня 2010 року пеня складає 36 907
грн. 64 коп.
Однак позивачем невірно визначено початок нарахування пені та відповідно дату його закінчення в періоді з 08 грудня 2009 року по 07 червня 2010 року та в періоді з 02 березня 2010 року по 01 вересня 2010 року, оскільки як зазначалося вище, проценти повинні сплачуватись у строк з 1 по 5 число (включно) наступних місяців: грудня 2009 року, січня 2010 року, лютого 2010 року та в останній день строку дії кредитної лінії (включно).
Таким чином, розмір пені нарахований за період з 08 грудня 2009 року (дата вказана позивачем, однак останній не був позбавлений можливості нарахувати пеню з 06 грудня 2009 року) по 05 червня 2010 року ( останній день нарахування пені з урахуванням умов ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 38 950 грн. 15 коп.
Розмір пені нарахований за період з 02 березня 2010 року (дата вказана позивачем, однак останній не був позбавлений можливості нарахувати пеню з 01 березня 2010 року) по 31 серпня 2010 року (дата визначена з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки позивачем вказано 01 вересня 2010 року) складає 36 744 грн. 03 коп.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного розмір пені за несвоєчасну сплату процентів нарахованих з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року складає 152 037 грн. 54 коп.
Додатковою угодою від 27 квітня 2010 року доповнено п. 6.2. кредитного договору абзацом наступного змісту “Проценти нараховані за грудень та/або квітень, позичальник зобов'язаний сплачувати у строк з 1 по 15 число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані”.
Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну сплату відсотків нарахованих за період з 01 грудня 2009 року по 31 липня 2011 року.
Однак слід зазначити, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків нарахованих за вищевказаний період здійснений позивачем не вірно, оскільки розмір відсотків за грудень 2009 року складає 143 680 грн. 68 коп. (8 850 000,00 грн.х19,03%/100/365х2(дні) = 9 928, 25 грн. + 8 846 220,34 грн.х19,03%/100/365х29 (днів) = 133 752,43 грн.), а не 142 978 грн. 70 коп., як зазначено позивачем.
Крім того, позивачем не вірно визначено початок та відповідно закінчення періоду нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків за:
березень 2010 року (позивачем зазначено період з 07 квітня 2010 року по 06 жовтня 2010 року),
квітень 2010 року (позивачем зазначено період з 18 травня 2010 року по 17 листопада 2010 року),
травень 2010 року (позивачем зазначено період з 08 червня 2010 року по 07 грудня 2010 року),
серпень 2010 року (позивачем зазначено період з 07 вересня 2010 року по 06 березня 2011 року),
листопад 2010 року (позивачем зазначено період з 07 грудня 2010 року по 06 червня 2011 року),
грудень 2010 року (позивачем зазначено період з 18 січня 2011 року по 17 липня 2011 року),
січень 2011 року (позивачем зазначено період з 08 лютого 2011 року по 07 серпня 2011 року).
Також позивачем не вірно визначено початок нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків за лютий 2011 року (позивачем зазначено дату 10 березня 2011 року), за квітень 2011 року (позивачем зазначено дату 06 травня 2011 року), за травень 2011 року (позивачем зазначено дату 07 червня 2011 року).
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини розмір пені нарахований за несвоєчасну сплату відсотків за березень 2010 року в розмірі 142 976 грн. 73 коп. за період з 07 квітня 2010 року (дата зазначена позивачем) по 05 жовтня 2010 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 12 869 грн. 86 коп.
Розмір пені нарахований за несвоєчасну сплату відсотків за квітень 2010 року в розмірі 138 364 грн. 58 коп. за період з 18 травня 2010 року (дата зазначена позивачем) по 15 листопада 2010 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 11 677 грн. 59 коп.
Розмір пені нарахований за несвоєчасну сплату відсотків за травень 2010 року в розмірі 142 976 грн. 73 коп. за період з 08 червня 2010 року (дата зазначена позивачем) по 05 грудня 2010 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 11 594 грн. 83 коп.
Розмір пені нарахований за несвоєчасну сплату відсотків за серпень 2010 року в розмірі 142 976 грн. 73 коп. за період з 07 вересня 2010 року (дата зазначена позивачем) по 05 березня 2011 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 10 928 грн. 91 коп.
Розмір пені нарахований за несвоєчасну сплату відсотків за листопад 2010 року в розмірі 138 364 грн. 58 коп. за період з 07 грудня 2010 року (дата зазначена позивачем) по 05 червня 2011 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 10 635 грн. 12 коп.
Розмір пені нарахований за несвоєчасну сплату відсотків за грудень 2010 року в розмірі 142 976 грн. 73 коп. за період з 18 січня 2011 року (дата зазначена позивачем) по 15 липня 2011 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 10 868 грн. 19 коп.
Розмір пені нарахований за несвоєчасну сплату відсотків за січень 2011 року в розмірі 142 976 грн. 73 коп. за період з 08 лютого 2011 року (дата зазначена позивачем) по 05 серпня 2011 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 10 868 грн. 19 коп.
Розмір пені нарахований за несвоєчасну сплату відсотків за квітень 2011 року в розмірі 138 364 грн. 58 коп. за період з 16 травня 2011 року (15 травня 2011 року дата сплати відсотків за квітень визначена додатковою угодою від 27 квітня 2010 року ) по 10 серпня 2011 року ( дата вказана позивачем) складає 5 111 грн. 91 коп.
Таким чином, з урахуваннм вищенаведеного розрахунку та з урахуванням нарахованої позивачем пені за несвоєчасну сплату відсотків за грудень 2009 року 14 370 грн. 34 коп., січень 2010 року -13 960 грн. 80 коп., лютий 2010 року -12 300 грн. 17 коп., червень 2010 року -11 025 грн. 57 коп., липень 2010 року -11 195 грн. 28 коп., вересень 2010 року -10 693 грн. 88 коп., жовтень 2010 року -10 989 грн. 62 коп., лютий 2011 року -8 445 грн. 42 коп., березень 2011 року -7 710 грн. 95 коп., травень 2011 року -3 946 грн. 55 коп., червень 2011 року -2 115 грн. 27 коп., липень 2011 року -303 грн. 58 коп. розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків нарахованих за період з 01 грудня 2009 року по 31 липня 2011 року складає 191 612 грн. 03 коп.
Оскільки як зазначалося вище розмір пені за несвоєчасну сплату процентів нарахованих з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року складає 152 037 грн. 54 коп. та розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків нарахованих за період з 01 грудня 2009 року по 31 липня 2011 року складає 191 612 грн. 03 коп., загальна сума пені за несвоєчасну сплату відсотків складає 343 649 грн. 57 коп. та підлягає стягненню з відповідача, в решті стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1 845 грн. 96 коп. слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна Компанія”, вул. Васильківська,3, с. Іскрене, Шполянського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 32741920, п/р 26001102821001 в ПАТ “Альфа Банк”, МФО 300346 на користь публічного акціонерного товариства “Альфа Банк”, вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, ідентифікаційний код 23494714, рахунок №37395003 в ПАТ “Альфа -Банк”, МФО 300346 -8 846 220 грн. 34 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 4 345 307 грн. 95 коп. - заборгованості по відсоткам, 865 123 грн. 65 коп. -пені за несвоєчасну сплату кредиту, 343 649 грн. 57 коп. -пені за несвоєчасну сплату відсотків, 25 487 грн. 25 коп. витрат на сплату державного мита, 235 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті вимог -в позові відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 12 вересня 2011 року.