29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" вересня 2011 р.Справа № 16/5025/1353/11
За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені і за дорученням якого діє Відокремлений підрозділ ДП НАЕК "Енергоатом" "Хмельницька АЕС", м. Нетішин
до Відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м. Львів
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -
1. Державної інспекції ядерного регулювання України, м. Київ
2. Державної санітарно-епідеміологічної служби України, м. Київ
про заборону ПАТ "Концерн Галнафтогаз" в межах санітарно-захисної зони Хмельницької АЕС вести господарську діяльність та використовувати земельну ділянку площею 0,3200 га, що розташована за адресою: м. Нетішин, вул. Енергетиків в районі гаражного кооперативу "Ізотоп", на якій розташовані об'єкти нерухомого майна
Суддя В. В. Магера
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю від 28.10.10 р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1 - не з'явився;
від третьої особи-2 - не з'явився.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд заборонити ПАТ "Концерн Галнафтогаз" в межах санітарно-захисної зони Хмельницької АЕС вести господарську діяльність та використовувати земельну ділянку площею 0,3200 га, що розташована за адресою: м. Нетішин, вул. Енергетиків в районі гаражного кооперативу "Ізотоп", на якій розташовані об'єкти нерухомого майна.
Представник позивача в судове засідання 20.09.2011р. прибув, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.
Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, однак, 15.09.11 р. на адресу суду від останнього надійшло письмове заперечення на позовну заяву, в якому йдеться про наступне: В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач, зокрема, посилається на ст.32 Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів”, відповідно до якої у межах санітарно-захисних зон атомних електростанцій забороняється розміщення житлових будинків, громадських будівель, дитячих лікувально-оздоровчих закладів, об'єктів господарсько-питного водопостачання, промислових і підсобних (допоміжних) споруд, що не належать до атомних електростанцій.
При цьому згідно ч.2 ст.34 цього ж Закону можливість використання земель і водойм, розташованих у санітарно-захисних зонах атомних електростанцій, з народногосподарською метою визначається тільки за погодженням з адміністрацією електростанції і державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України, за умови обов'язкового радіологічного контролю продукції, що виробляється.
Позивач стверджує про відсутність у ПАТ „Концерн Галнафтогаз” погодження з санітарно-епідеміологічною службою та адміністрацією ВП „Хмельницька АЕС”.
Разом з тим, відповідач повідомляє про те, що в процесі погодження робочого проекту АЗС Енергетиків в м. Нетішині Хмельницькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією 03.04.2006 р. був виданий Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 53, затверджений Головним державним санітарним лікарем Хмельницької обл., відповідно до якого об'єкт експертизи відповідає вимогам санітарного законодавства.
Окрім того 04.11.2005 р. попередньому власнику АЗС ТзОВ „Хмельницькийнафтоінвест” адміністрацією ВП „Хмельницька АЕС” були надані технічні умови з підключення до зовнішніх мереж трубопроводу для водопостачання АЗС.
Також адміністрацією ВП „Хмельницька АЕС” був погоджений кадастровий план земельної ділянки, запроектованої для ведення будівництва АЗС по вул. Енергетиків у м. Нетішин.
Таким чином станом на момент вводу АЗС по вул. Енергетиків у м. Нетішин в експлуатацію як обласною санітарно-епідеміологічною станцією, так і адміністрацією ВП „Хмельницька АЕС” було погоджено використання земельної ділянки по вул. Енергетиків і будівництво АЗС. При цьому звертаємо увагу Суду на той факт, що чинне законодавство не конкретизує, в якій формі повинен надаватися дозвіл на використання земель і водойм, розташованих у санітарно-захисних зонах атомних електростанцій, з народногосподарською метою у розумінні ст.34 Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів”. Одночасно наведені документи свідчать про те, що на момент будівництва і вводу АЗС в експлуатацію Відповідачем було погоджене використання відповідної земельної ділянки, запроектованої під будівництво АЗС.
Відносно ж посилань Позивача на п.4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 403/2011, відповідно до якого Держатомрегулювання України відповідно до покладених на неї завдань у встановленому законодавством порядку видає дозволи на використання земель і водойм, розташованих у санітарно-захисній зоні ядерної установки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, уранового об'єкта за погодженням з експлуатуючою організацією слід знову ж зауважити, що чинне законодавство на сьогоднішній момент не містить визначеного порядку видачі подібного дозволу, що унеможливлює ініціювання процедури з його отримання ПАТ „Концерн Галнафтогаз”.
Окремо слід звернути увагу Суду на невірно обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права. Так відповідно до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
- визнання наявності аоо відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання:
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення:
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно-господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
-установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
- іншими способами, передбаченими законом.
Разом з тим заборона використання земельної ділянки та заборона ведення господарської діяльності на такій- ділянці не конкретизована в даному переліку як посіб захисту порушеного права. Не міститься вона також у ст.16 Цивільного кодексу України.
Більш того, відсутність погодження ведення господарської діяльності в межах санітарно-захисних зон збоку адміністрації ВП „Хмельницька АЕС” та Державної інспекції ядерного регулювання, враховуючи відсутність нормативного регулювання процедури отримання такого погодження, не може вважатися порушенням права Позивача. Останнім взагалі не конкретизовано, на захист якого порушеного права спрямоване пред'явлення ним позову до ПАТ „Концерн Галнафтогаз”.
Що ж до посилань Позивача на норми Земельного кодексу, то відповідно до ст.141 ЗК підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою:
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
г) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням:
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
є) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Відсутність погодження ведення господарської діяльності в межах санітарно-захисних зон збоку адміністрації ВП „Хмельницька АЕС” та Державної інспекції ядерного регулювання не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до п.3.3. Рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду від 02.02.2010 р. № 04-06/15 перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою встановлений ст.141 ЗК України. Поза межами підстав, визначених у названій статті, дії органів державної влади та місцевого самоврядування. спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права, на думку відповідача, не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Додатково слід зауважити, що відповідно до ст.6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Відповідно до ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, інші учасники відносин у сфері господарювання мають здійснювати свою діяльність у межах встановленого господарського правопорядку, додержуючись визначених законодавством вимог.
Враховуючи вищенаведені доводи, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених ним позовних вимог.
Треті особи повноважних представників в судове засідання не направили, витребуваних доказів не подали, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи неявку в судове засідання представників відповідача та третіх осіб, судом враховується наступне: згідно ч.1 п.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із неявкою в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин, розгляд справи підлягає відкладенню на іншу дату.
Керуючись ч.1 п.1 ст.77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
Розгляд справи № 16/5025/1353/11 відкласти на 12:00 "29" вересня 2011 р.
Зобов'язати відповідача -надати суду докази, що підтверджують право користування земельною ділянкою площею 0,3200 га у м.Нетішин по вул. Енергетиків, в районі гаражного кооперативу „Ізотоп”.
Зобов'язати третю особу-2 (Державну санітарно-епідеміологічну службу України) - подати суду копію витягу з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію юридичної особи; письмове пояснення по суті позовних вимог.
Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к. 329.
Явка повноважних представників сторін та третіх осіб, та, зокрема відповідача в засідання суду обов'язкова.
Суддя В.В. Магера
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4,5-третім особам.