29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" вересня 2011 р.Справа № 16/5025/1459/11
За позовом Заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави, в особі Державного комітету рибного господарства України, м. Київ та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький
до 1.Державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля”, м. Хмельницький
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Волочиськ Хмельницької області
про - визнання недійсним договору зберігання з правом користування № 4 від 30.04.10р.;
- зобов'язання повернути майно, яке передано актом приймання-передачі від 30.04.10 р. по договору зберігання з правом користування № 4 від 30.04.10 р.
Суддя В. В. Магера
Представники сторін:
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: ОСОБА_2 -представник за довіреністю №1765 від 03.12.20019 р.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
За участю -Олійник І.О. -помічник прокурора м.Хмельницького;
Суть спору: Прокурор в інтересах позивачів звернувся з позовом до суду з вимогою визнати недійсним договір зберігання з правом користування № 4 від 30.04.2010 р.; зобов'язати відповідача-2 повернути відповідачу-1 майно, що отримано по спірному договору.
В обґрунтування позову, прокурор зазначає в позовній заяві, що 30.04.2010 р. між ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір зберігання з правом користування за № 4.
Згідно з умовами п.1.1 вказаного договору, Замовник передає, а Зберігай приймає на зберігання з правом користування, згідно Акту приймання-передачі, нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі державного підприємства та розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Встановлено, що відповідно п.1.3. вказаного Договору, майно, передане на зберігання, використовується з метою риборозведення та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому призначенню зазначеного майна.
У відповідності з п.п.2.2. Договору на Зберігача покладено обов'язок щомісячної плати за користування майном (згідно з Додатком №1 „Акт приймання-передачі державного майна”) в розмірі 2 653,2 грн. (в тому числі ПДВ), яку потрібно вносити щомісячно до 15 числа наступного за звітним.
Також, п.4.1 Договору на державне підприємство покладено обов'язок щомісячної оплати за відповідальне зберігання майна, з врахуванням індексу інфляції, грошових коштів в розмірі 10,00 грн. (в тому числі ПДВ). Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.
Строк дії вказаного договору, відповідно до п.6.1., визначено з 30.04.2010 р. по 01.12.2015 р.
Відповідно до ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Ч.1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно зі ст.944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Проаналізувавши умови спірного Договору зберігання з правом користування, можна прийти до висновку про те, що оспорювана угода є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю є договором оренди майна, з огляду на те, що основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, а плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання за даним Договором.
Також, аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що, як правило, договір зберігання укладається без права користування річчю, право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, і в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).
Крім цього, з норм цивільного законодавства вбачається, що оскільки при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала внутрішня воля сторін і який вони насправді вчинили.
Так, відповідно до ч.2 ст.235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.
Положеннями ч.1 ст.215 ЦК України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з роз'ясненням, викладеним в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 р. №9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваними правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст.235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст.216 ЦК України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.
Відповідно до наказів Державного комітету рибного господарства України №532 від 04.12.2009 р., №44 від 25.02.2010 р. та №446 від 01.11.2010 р. та актів приймання-передачі від 17.12.2009 р. та від 03.11.2010 р., що затверджені Державним комітетом рибного господарства України, з балансу ДП „Укрриба” на баланс ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля” передано 52 гідротехнічні споруди рибницьких ставів, що знаходяться на території Хмельницької області. Зазначені гідроспоруди (рибницькі стави) є об'єктами державної власності.
Ст.287 Господарського кодексу України та ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.
Передача вказаних вище гідротехнічних споруд, які є державною власністю, за договором №2 від 30.04.2010 р. відбулась на підставі угоди, укладеної без участі регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області та без його згоди.
Таким чином, ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля” при укладені спірного договору № 4 від 30.04.2010 р. перевищено свою компетенцію як балансоутримувача майна.
Представник позивача-2 та прокурор в судове засідання з'явились.
Відповідачем-1 на адресу суду направлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з неможливістю направити в судове засідання повноважного представника.
Позивач-1 та відповідач-2 повноважних представників в судове засідання не направили, поважні причини неявки не повідомили.
Згідно ч.1 п.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із неявкою в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників позивача-1, відповідача-1, -2, спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому суд вважає за необхідне з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин, відкласти розгляд справи на іншу дату.
Керуючись ч.1 п.1 ст.77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
Клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи задовольнити.
Розгляд справи відкласти на 10:30 "29" вересня 2011 р.
Зобов'язати відповідачів - подати суду: копію витягу з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи підприємця; письмовий відзив на позов із нормативно-документальним обгрунтуванням своїх доводів та докази, які є у відповідачів.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, каб. 329
Явка повноважних представників сторін та прокурора у засідання суду обов'язкова.
Суддя В.В. Магера
Віддрук. 6 прим.:
1 - до справи;
2-3 -позивачам;
4-5 -відповідачам;
6- в прокуратуру м.Хмельницького.