73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
01.09.2011 Справа № 5024/1458/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" м. Київ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон
про стягнення 7533грн.85коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Грибов О.С.
від відповідача - не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 7758грн. 00коп. основного боргу, 370грн. 81 коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по своєчасних розрахунках за отриманий товар згідно з договором поставки №164 від 30.10.2009року.
В засідання суду позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. Він просить стягнути з відповідача 7533грн.85коп., в тому числі: 7187грн.76коп. основного боргу та 346грн.09коп. пені.
Зазначена заява відповідає вимогам ст.. 22 ГПК України, тому вона приймається судом у зв'язку з чим має місце нова ціна позову -7533грн.85коп., в межах якої вирішується спір.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою АДРЕСА_1 яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена в реєстраційних документах .
Ухвала про відкладення розгляду справи від 16.09.2011року направлена відповідачу у встановленому порядку. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідно до ст.. 64 ГПК України відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи .
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) 30 жовтня 2009року укладено договір поставки продукції №164.
Згідно з зазначеним договором позивач зобов'язується поставити, а відповідач прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в додатках (специфікаціях) або накладних, які засвідчують прийом-передачу товару.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 30.10.2009року №164 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Право власності на товар відповідно до пункту 1.3 договору переходить від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач передав відповідачу товар на загальну суму 7187грн. 76коп. Факт прийняття товару відповідачем на зазначену суму підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними №ХСН-000203 від 11.01.2011року на суму 2619грн.72коп., №ХСН-000202 від 11.01.2011року на суму 2838грн.60коп., №ХСН-000731 від 27.01.2011року на суму 1729грн.44коп.
Відповідно до пункту 3.3 договору поставки від 30.10.2009року відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки за отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару.
Наданими до справи доказами та розрахунком суми боргу підтверджується, що свої обов'язки по розрахунках за отриманий по вищезазначених накладних товар за договором відповідач не виконав.
Доказів перерахування боргу, або будь-яких заперечень проти позову відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 7187грн.76коп. підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 346грн.09коп., суд виходить із наступного.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 Господарського Кодексу України.
При укладені договору сторони пунктом 5.3 узгодили, що у разі несвоєчасної оплати поставленої партії продукції, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу.
Отже, виходячи із змісту вищенаведених норм та змісту договору щодо стягнення пені (п. 5.3), суд дійшов висновку, що сторонами не зазначено протягом якого періоду нараховується пеня (за весь період прострочення платежу, або протягом певної кількості днів, інше), оскільки по-перше, ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться, а по-друге, сторонами не визначено від якої саме суми обчислюється пеня (суми невиконаного зобов'язання, суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, тощо).
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль»м. Херсон МФО 380805 ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" м. Київ вул.. Б.Хмельницького 50-Б р/р 26007188495 в філії АБ «Райффайзен банк АВАЛЬ»МФО 380805 ідентифікаційний код 362823223 -7187грн.76коп. основного боргу, 97 грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 225 грн.16коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 346грн.09коп. пені відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 05.09.2011р.