73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
01.09.2011 Справа № 5024/1446/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Агро"
до Закритого акціонерного товариства "Дельта-Сервіс"
про стягнення 443 211,27 грн,
за участі представників:
позивача -ОСОБА_1 (представника за дорученням),
відповідача -ОСОБА_2, (представника за дорученням),
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 443 211,27 грн збитків, завданих йому внаслідок: нестачі вантажу на суму 366 052,55 грн; сплаченої компанії «Directinvest&Co,S.А.»компенсації за неповне використання вантажопідйомності та вантажомісткості судна на суму 43 317,16 грн, що пов'язано з недовантаженням вантажу на судно внаслідок нестачі; недоотримання прибутку на суму 33 841,56 грн через нестачу вантажу. При цьому позивач зазначає, що ним за договором № 070211-П від 7 лютого 2011 року та додатковою угодою № 1 від тієї ж дати передано відповідачу для зберігання та подальшої перевалки 2 941,1 тон макухи соняшникової, проте при її завантаженні на судно виявилася нестача 170,257 т вантажу на загальну суму 366 052,55 грн виходячи з вартості 1 тони -2150 грн. Оскільки на судно компанії «Directinvest&Co,S.А.» не було завантажено договірний об'єм та вагу вантажу, за претензією цієї компанії позивач сплатив 43 317,16 грн за неповне використання вантажопідйомності та вантажомісткості судна, а також сплатив 33 841,56 грн недоотриманого прибутку.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються в повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначає, що нестача вантажу складає лише 103,217 тон, а інша частина вантажу вагою 67,040 тон не відповідає якості, але за неякісність вантажу він відповідальності не несе, оскільки вантаж зберігався більше десяти діб. Відповідач також вказує про природний убуток вантажу на рівні 0,5%, що складає 14,7 тон. Він також зазначає про помилкове визначення вартості вантажу виходячи з 244 доларів США за одну тону, оскільки курс долара США на час укладення договору складав 793,17 грн за 100 доларів США, а тому вартість 1 тони макухи становить 1935,33 грн.
Відносно сум, які сплачені позивачем компанії «Directinvest&Co,S.А.»відповідач вважає, що вони не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з нестачею, оскільки Компанія при завантаженні вантажу погодилася на його завантаження в меншій кількості ніж встановлено договором -тобто менше 3000 тон.
Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 9, 23 серпня та 1 вересня поточного року.
Крім викладеного судом встановлено, що 7 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 070211-П, за умовами якого відповідач зобов'язався зберігати та перевантажувати на судно завезений позивачем вантаж -зернові, бобові, масляничні вантажі та продукти їх переробки через перевантажувальний комплекс, який знаходиться за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 2-Б.
Сторонами також погоджено, що відповідач, як виконавець за договором, несе відповідальність за нестачу вантажу, прийнятого з перевіркою маси, та перевищуючою норму природного убутку (пункт 5.1. договору).
В той же день між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору, в якій сторони обумовили тарифи та порядок розрахунків. Зокрема, сторонами визначено, що відповідач зобов'язався зберігати та перевантажувати макуху соняшникову, врожаю 2010 року, партією у 3000 тон.
На виконання умов договору позивач за товарно-транспортними накладними:
№ № ТТН датамаса вантажу (кг)
1068310.02.201128 460
2073810.02.201131 860
3068411.02.201131 580
4067811.02.201125 120
5074314.02.201124 360
6074414.02.201127 800
7072224.02.201124 500
8088801.03.201124 820
9088701.03.201125 380
10088901.03.201130 760
11088501.03.201129 960
1215333311.02.201134 520
1315333710.02.201138 000
1415336114.02.201126 880
1515328713.02.201130 000
1615347722.02.201130 140
1715347823.02.201130 020
1815333812.02.201132 880
1915328613.02.201126 820
2015336812.02.201134 600
2115335613.02.201127 220
2215335710.02.201126 180
2315329910.02.201135 160
2415333611.02.201132 180
2515333110.02.201130 160
26043634111.02.201126 680
27043634211.02.201124 500
28043634410.02.201125 420
29043634509.02.201129 360
30043634611.02.201128 120
31043636713.02.201129 840
32043636812.02.201132 760
33043634711.02.201128 240
34043634311.02.201129 240
35ССИ3514.02.201140 470
3612309110.02.201127 740
37б/н10.02.201129 680
3812312310.02.201131 940
3953120419.02.201137 820
4053120919.02.201137 880
4153121019.02.201135 120
4253120619.02.201128 820
4353120719.02.201128 840
4453120819.02.201134 400
4553120519.02.201129 340
4653121120.02.201124 300
4753121520.02.201124 800
4853121420.02.201125 200
4953121320.02.201130 220
50 53121720.02.201130 100
5153121620.02.201138 440
5253121220.02.201138 140
5353121820.02.201130 060
5453121920.02.201122 060
5553158122.02.201134 300
5653158522.02.201132 080
5753158622.02.201137 340
5853158322.02.201130 040
5953158422.02.201137 720
6053158823.02.201129 240
6153159601.03.201130 120
6253159224.02.201130 280
6353158923.02.201122 220
6453158723.02.201134 320
65162326.02.2011310840
6601804511.02.201130 800
6701804111.02.201126 940
6802267610.02.201132 980
6902267910.02.201127 960
7001804311.02.201125 420
7101814411.02.201125 500
7240980302.03.201123 140
7340980402.03.201111 760
7402273501.03.201123 920
7502273301.03.201127 300
7602273401.03.201128 000
7702273201.03.201126 200
7802271426.02.201124 820
7902271626.02.201123 720
8002271526.02.201126 120
8140981413.02.201128.940
8240981513.02.201132 180
8302268112.02.201126 460
8401804209.02.201127 380
8501804609.02.201126 960
8601804709.02.201127 040
8702273601.03.201127 620
8813360213.02.201131 660
8913360513.02.201126 820
9013360413.03.201128 220
9113354026.02.201127 760
9213353826.02.201124 660
9313353926.02.201127 960
9413354226.02.201121 660
9513354126.02.201130 540
9613354401.03.201133 320
9713354501.03.201133 220
9813354902.03.201126 680
9913354802.03.201124 760
10013354702.03.201124 180
10113355002.03.2011830
102080214.02.201121 100
передав відповідачу на зберігання та перевалки 2941,1 т макухи соняшникової.
В подальшому, як слідує з листа позивача, адресованого відповідачу, за вихідним номером 14 від 26 травня 2011 року на теплохід «Sarisa» відповідачем за вказівкою позивача про завантаження всієї кількості вантажу було завантажено лише 2770,843 т. Невиконання умов договору щодо зберігання та завантаження всієї кількості вантажу відповідач пояснив нестачею 103,217 т макухи та наявністю неякісності макухи вагою 67,040 т, що вбачається з претензії за вихідним № 17 від 6 квітня 2011 року та повторної претензії за вихідним № 39 від 15 червня 2011 року, адресованих позивачем відповідачу. Водночас, в своїх уточненнях до позовної заяви (заява про уточнення позову від 23 серпня 2011 року) позивач вказав, що нестачею є вся кількість вантажу, яка не завантажена на судно, тобто 170,257 т, оскільки відповідачем не надано доказів наявності саме цієї маси вантажу.
Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено комплексний договір, який в собі має елементи договору про надання послуг та договору зберігання, а тому ці правовідносини підлягають регулюванню главами 63 -в частині послуг та 66 - в часті зберігання Цивільного кодексу України.
Зокрема у відповідності до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії. Водночас за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності.
Враховуючи, що спір між сторонами виник внаслідок нестачі переданого на зберігання майна, суд зазначає наступне.
Статтею 942 ЦК України визначено обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі. Так, за цією статтею зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Статтею 949 того ж Кодексу встановлено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажедавцеві в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Приписами статей 950 та 951 ЦК України встановлена відповідальність зберігача за втрату (нестачу) майна. Так, за статтею 950 за втрату (нестачу) речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах, а за статтею 951 збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі вартості такої нестачі.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В даному контексті відповідач, заперечуючи проти факту самої нестачі, повинен довести зворотне, надавши відповідні докази наявності переданого на зберігання вантажу, а також природний убуток вантажу за його наявності. Проте, ці обставини ним не доведені, відповідних доказів ним не надано, а тому судом зроблено висновок про правомірність тверджень позивача відносно нестачі вантажу вагою 170,257 т. Саме вартість цієї кількості вантажу зобов'язаний сплатити відповідач в якості відповідальності за його нестачу.
При визначені вартості нестачі вантажу судом прийнято до уваги вартість макухи соняшникової згідно до бухгалтерської довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібекспорт» № 131 від 18.07.2011 р., а саме 2150 грн за 1 тону макухи соняшникової, у зв'язку з чим загальна вартість нестачі складає 366 052,55 грн з розрахунку: 170,257 т х 2150 грн = 366 052,55 грн.
Вирішуючи спір в частині стягнення інших сум як спричинених позивачу збитків, суд зазначає, що у відповідності до положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно положень статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання. При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається на потерпілого.
Відповідно до статті 224 ГК України на кредитора покладається обов'язок довести розмір збитків, завданих йому порушенням зобов'язання. При цьому, кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, підтвердити їх документально.
Отже, пред'явлення вимог про відшкодування збитків покладає на кредитора обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були йому спричинені в результаті неналежного виконання боржником своїх обов'язків.
Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 ЦК України, в тому числі і відшкодування збитків. При визначенні факту порушення зобов'язання відповідно до приписів частини 1 статті 614 ЦК України повинна враховуватись вина, а саме в ній зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу, необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, за статтею 623 того ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Поряд з цим, згідно зі статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушень у сфері господарювання.
Норми статей 218 ГК України і 614 ЦК України визначають загальні положення щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.
Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивну сторони. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка суб'єкта господарювання, а також причинний зв'язок між противоправною поведінкою правопорушника і збитками; суб'єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як право порушення.
Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
Вказуючи про сплачені компанії «Directinvest&Co,S.А.» компенсації за неповне використання вантажопідйомності та вантажомісткості судна на суму 43 317,16 грн, що пов'язано з недовантаженням вантажу на судно внаслідок нестачі та недоотримання прибутку на суму 33 841,56 грн через нестачу вантажу, позивач зазначає що при цьому названа Компанія понесла власні збитки від неповного виконання умов контракту № 24-SC від 24.02.2011 р. Проте, пунктом 4.1. названого контракту купівлі-продажу, укладеного між позивачем та компанією «Directinvest&Co,S.А.», його сторонами визначена кількість товару -макухи соняшникової -3000 т плюс/мінус 10%.
Таким чином, сторонами контракту встановлена можливість купівлі-продажу як більшої кількості товару на 10% (300 т з розрахунку: 3000 т х 10% = 300 т), так і -меншої в розмірі 10%, що складає 300 т. В даному випадку продаж відбувся у кількості 2770,843 т і ця кількість знаходиться в межах договірної, оскільки не є меншою ніж 2700 т.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, враховуючи фактичні обставини справи, досліджені докази, а також підстави, з якими позивач пов'язує і мотивує настання для нього збитків, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту спричинення йому збитків у розумінні норм цивільного і господарського законодавства та статей 32-33 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ним не доведено причинного зв'язку між порушенням зобов'язань з боку відповідача внаслідок нестачі та перерахуванням позивачем грошових сум у розмірі 43 317,16 грн та 33 841,56 грн своєму контрагентові.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення вартості нестачі.
З урахуванням викладеного судові витрати, а саме державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме стягненню з нього підлягають: 3660,53 грн компенсації по сплаті державного мита та 194,91 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Дельта - Сервіс»(м. Херсон, Острівське шосе, 2а; код 32125866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро»(м. Одеса, вул. Дальницька, 46, оф. 300А; код 35818241; розрахунковий рахунок 26009311541401 в АБ «Південний» МФО 328209) -366 052,55 грн збитків, спричинених від нестачі, 3660,53 грн компенсації по сплаті державного мита та 194,91 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дата підпису рішення -5 вересня 2011 року
Суддя М.К. Закурін