73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
29.08.2011 Справа № 5024/1262/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонське підприємство автомобільного транспорту 16562", м.Херсон
до Виробничого кооперативу "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець", м.Херсон
про стягнення 56058грн. 68коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, юрист., дов. №30 від 20.05.2011р.
від відповідача - ОСОБА_2, представник, дов. від 23.05.2011р.
Сутність справи: Позивач ( ТОВ "Херсонське підприємство автомобільного транспорту 16562", м.Херсон, код ЄДРПОУ 03119713) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ( ЗАТ "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець", м.Херсон, код ЄДРПОУ 14133437) 56058грн. 68коп., у тому числі 53215грн. 29коп. основного боргу за транспортні послуги по перевезенню вантажів, надані на підставі укладених між сторонами договорів від 01.05.2008р., 01.01.2009р., 10.02.2010р., а також 2187грн. 89коп. інфляційних нарахувань та 655грн. 50коп. річних за прострочення боржником грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг.
Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих транспортних послуг.
Позивач посилається на те, що з 01.09.2010р. сторонами було внесено зміни до умов укладених договорів, відповідно до яких було збільшено вартість перевезень до 224грн. замість 175грн., а за умови роботи автомобіля більше 7 годин - додатково по 32грн. за одну годину. Внесення змін до договору відбулась на підставі направленого простою кореспонденцією листа за вих. № 112 від 25.08.2010р.
Прийняття відповідачем пропозицій щодо збільшення тарифів перевезення підтверджено корінцями дорожніх листів та копіями рахунків, які позивач щомісяця надавав відповідачу для оплати, а також банківськими виписками про їх оплату.
Однак, з 01.09.2010р. по 01.04.2011р. відповідач, отримуючи рахунки і корінці дорожніх листів, в яких зазначена сума і вартість однієї години перевезення відповідно до внесених змін, самостійно перерахував вартість послуг, виходячи з тарифів, що існували до внесення змін про збільшення їх вартості.
Відповідач позов визнає частково - в частині стягнення 21449грн. 29коп. основного боргу та 192грн. 16коп. інфляційних нарахувань, посилаючись на те, що обсяг наданих послуг та суми перерахованих коштів сторонами не оспорюються і співпадають.
Борг виник на підставі нарахування позивачем вартості послуг із застосуванням збільшеної вартості перевезень, починаючи з 01.09.2010р., внаслідок чого виникла різниця в загальній вартості послуг.
Зміни до договорів в частині збільшення вартості однієї години транспортних перевезень в установленому законом порядку не вносилися, своєї згоди на таке збільшення відповідач не надавав.
Розгляд справи відбувався з перервами, які оголошувалися до 11.08.2011р. та 29.08.2011р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
На підставі укладених між сторонами договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом з строком дії з 01.05.2008р. по 31.04.2009р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 10.02.2010р. по 10.02.2011р. позивач зобов'язався надавати відповідачу транспортні послуги по перевезенню вантажів, а відповідач проводити їх оплату у строки, порядку і розмірах, визначених умовами договорів.
У пункті 6 укладених договорів сторони передбачили, що вартість перевезення вантажів та пов'язаних з перевезенням послуг встановлюється на підставі додатку до договору за узгодженими тарифами. Розрахунок за надані послуги проводиться на підставі рахунків перевізника протягом п'яти днів. підставою для виписки рахунку є оформлені замовником дорожні листи.
Як зазначає позивач, і цей факт не заперечується відповідачем, вартість перевезень до 01.09.2010р. становила 175грн. за годину.
Не заперечуючи факту одержання листа №112 від 25.08.2010р., в якому було запропоновано збільшити вартість перевезення з 175грн. до 224грн. на годину, відповідач зазначає, що не надавав своєї згоди щодо погодження цін за збільшеними тарифами, тому не визнає заборгованість, яка виникла внаслідок різниці між тарифами.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку. суд визнав позов обгрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню - в частині стягнення 21450грн. основного боргу, 2166грн. 45коп. інфляційних нарахувань та 591грн. річних, врахувавши наступне.
За правилами ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 909 ЦК України передбачено укладення договору перевезення вантажів у письмовій формі.
Правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється в тій самій формі, що й сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору.
Оскільки зміна договору є юридичним фактом, який тягне за собою відповідні правові наслідки, стаття 654 ЦК України передбачає оформлення змін до договору, укладеного у письмовій формі, шляхом укладення додаткової письмової угоди до договору.
Така угода між сторонами не укладалась, відтак застосування позивачем при проведенні розрахунків, починаючи з 01.09.2010р. збільшених тарифів, є безпідставним.
Сторони погодились шляхом подачі письмових заяв, що заборгованість за надані і неоплачені транспортні послуги по перевезенню вантажів становлять : 21450грн. - основний борг, 2166грн. 45коп. інфляційні нарахування та 591грн. річних.
З врахуванням приписів ст.ст.525, 526, ч..1 ст.530, 610, 611, ч.1 ст.612, ч.2 ст.625 ЦК України позов в частині стягнення 21450грн. основного боргу, 2166грн. 45коп. інфляційних нарахувань та 591грн. річних є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
У задоволенні решти позову відмовляється., зважаючи на його безпідставність та необґрунтованість.
Судові витрати пропорційно задоволеним вимогам покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до вирішенням в господарському суді.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Виробничого кооперативу "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець", м.Херсон, вул.І.Куліка, 133, код ЄДРПОУ 14133437, р.рахунок 26000300647 в ХФ "Західінкомбанк", м.Херсон, МФО 352327, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонське підприємство автомобільного транспорту 16562", м.Херсон, Новомиколаївське шосе, 7А, код ЄДРПОУ 03119713, р.рахунок 26006302770156 у Комсомольському ПІБ м.Херсон, МФО 352231, 21450грн. основного боргу, 2166грн. 45коп. інфляційних нарахувань, 591грн. річних, 244грн. 50коп. витрат по оплаті державного мита та 101грн. 91коп. вартості послуг ІТЗ.
2. У задоволенні решти позову відмовити.
Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.О. Задорожна
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
05.09.2011 р.