73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"25" серпня 2011 р. Справа № 13/76-ПН-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Голопристанського району Херсонської області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, подану в межах справи
за позовом: Голопристанської міської ради
до: приватного підприємця ОСОБА_1
про зобов'язання знести самочинно збудовану будівлю,
за участі представників:
прокуратури -Павленко І.В. (прокурора відділу прокуратури Херсонської області),
позивача -ОСОБА_3 (представника за дорученням),
відповідача -ОСОБА_4 (представника за дорученням),
17 червня 2011 року прокурор Голопристанського району Херсонської області звернувся до суду із заявою про перегляд прийнятого у даній справі рішення від 8 лютого 2011 року за нововиявленими обставинами, вказуючи про те, що нововиявленою обставиною є факт скасування апеляційною інстанцією рішення Голопристанського районного суду Херсонської області у справі № 2-1307/10р. від 27 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Голопристанської міської ради про визнання права власності на торгівельний павільйон -літера «А»з підвалом, розташований у АДРЕСА_1; на основі якого було прийняте рішення у даній справі про відмову у позові про знесення вказаного торгівельного павільйону. Зокрема, це рішення скасоване рішенням апеляційного суду Херсонської області від 3 лютого 2011 року.
Позивач не надіслав до суду пояснень відносно поданої заяви. Проте, його представник в судовому засіданні висловився про розгляд заяви на розсуд суду.
Водночас відповідач заперечує проти поданої заяви, вказуючи у письмових запереченнях, а також в судовому засіданні, про пропуск прокурором встановленого строку на подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Так, відповідач зазначає, що прокурор подав заяву 17 червня 2011 року, а рішення апеляційним судом Херсонської області прийняте ще 3 лютого 2011 року, у зв'язку з чим встановлений частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України місячний строк на подачу заяви сплинув.
Крім викладеного судом встановлено, що 8 лютого 2011 року у даній справі прийняте рішення про відмову у позові Голопристанській міській раді, спрямованому до приватного підприємця ОСОБА_1, про зобов'язання знести самочинно збудовану будівлю торгівельного павільйону -літера «А»з підвалом, розташованого у АДРЕСА_1.
Підставою для відмови у позові були наступні обставини.
Згідно до рішення Голопристанського районного суду Херсонської області у справі № 2-1307/10р. від 27 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Голопристанської міської ради про визнання права власності за ОСОБА_1 визнано право власності на торгівельний павільйон -літера «А»з підвалом, розташований у АДРЕСА_1. Крім того за змістом цього рішення судом встановлено, що відповідно до договору оренди від 14.01.2009 р. ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 0,012 га для розміщення тимчасової споруди за вказаною адресою. Саме на цій земельній ділянці відповідач збудував спірне майно.
У відповідності до приписів частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, котрі встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Вирішуючи спір по суті суд зазначив, що відповідно до приписів статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно: житлові будинки, будівлі, споруди тощо виникає з моменту завершення будівництва, створення майна. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації або право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації або його державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання, які були використані в процесі такого будівництва чи створення майна. Наведений припис визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створено з додержанням вимог закону й інших правових актів, проте не регулює правовий режим самочинного будівництва.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при самочинному будівництві були порушені.
Вказаною статтею зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, котра не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Разом з тим, за частиною 4 цієї ж статті якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво.
За таких обставин суд зробив висновок, що можливість знесення самочинно збудованого майна наявна у тому випадку, коли забудовник такого майна не є його власником, але в даному спорі відповідач набув право власності на спірне майно (за судовим рішення), що унеможливлює застосування частини 4 статті 376 ЦК України до спірних правовідносин, а тому позовні вимоги не є обґрунтованими, а тому не підлягали задоволенню.
Водночас, на даний час назване рішення Голопристанського районного суду скасоване рішення апеляційного суду Херсонської області від 3 лютого 2011 року, а в позові про визнання права власності на майно відмовлено.
Під час судового розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами судом також встановлено, що в провадженні господарського суду Херсонської області знаходиться справа № 5024/1544/2011 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Голопристанської міської ради про визнання недійсним рішення № 200 від 29.04.2011 р., яким відмовлено Чуснікову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для розміщення торгівельного павільйону.
Оскільки рішення суду у названій справі може вплинути на вирішення заяви у даній справі, відповідачем подано заяву про зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду названої справи.
Це клопотання судом задоволене, враховуючи пов'язаність обох справ між собою та можливий вплив рішення у справі № 5024/1544/2011 на вирішення питання про самовільність будівництва спірного майна, яке підлягає знесенню, а тому провадження у справ підлягає зупиненню на підставі частини 1 статті 79 ГПК України.
На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 79, 86 ГПК України,
1.Провадження у справі зупинити.
2.Зобов'язати сторони повідомити про завершення розгляду справи № 5024/1544/2011 та набрання рішенням законної сили.
Суддя М.К. Закурін