73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
25.08.2011 Справа № 5024/1282/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Стокопанівської сільської Ради, с. Стокопані Генічеського району Херсонської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Генічеськ Херсонської області
про розірвання договору оренди
за участю
представників сторін:
від позивача - представник ОСОБА_2 дов. від 21.07.2011 р.
від відповідача - представник ОСОБА_3 дов. від 21.04.2011 р.
Стокопанівська сільська Рада (позивач) звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про розірвання договору оренди земель водного фонду від 10.07.2002 р.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує та вважає. що ним не порушено умов договору, тому відсутні підстави для його розірвання .
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Між Стокопанівською сільською радою (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) 10 липня 2002 року укладено договір оренди земель водного фонду, розташованих на території Стокопанівської сільської ради, а саме ставку площею 22,3 га та прибережної захисної смуги площею 14,9 га.
У відповідності з умовами укладеного договору (пункт 3.2. розділу 3 договору) Орендар, зокрема, зобов'язується:
- використовувати орендовану земельну ділянку та водний об'єкт відповідно до мети, визначеної у пункті 2.1. договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного, водного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі;
- не допускати штучної міни рівня води в орендованому водоймищі.
Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом, однак, не зареєстрований у державному реєстрі.
Позивач, вважаючи, що Орендар протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов'язання щодо використання об'єкту, чим порушуються законні права та інтереси територіальної громади села, звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
Позивач доводить, що порушення Орендарем узятих на себе зобов'язань підтверджуються наступними фактичними даними: листом управління цивільного захисту населення і територій Херсонської обласної державної адміністрації № 49С, адресованому Орендарю, у якому вказано, що необхідно забезпечити стабільну роботу існуючого дренажу; передбачити зливні гідротехнічні споруди необхідної пропускної спроможності, які б забезпечили недопущення підняття води. Орендарем зазначені роботи не виконані; колективним зверненням жителів с. Стокопані до виконкому сільської ради від 19 березня 2008р. про скаргу на порушення Орендарем зобов'язання щодо недопущення штучної міни рівня води в орендованому водоймищі. Внаслідок невиконання Орендарем узятих на себе зобов'язань поверхневі ґрунтові води не можуть у період підтоплення безперешкодно відтікати вниз по рельєфу; актом комплексної комісії від 19 березня 2008 року, згідно з яким при перевірці водного об'єкту, який орендує ПП ОСОБА_1, зафіксований перелив води через гідротехнічні споруди, що свідчить про невиконання зобов'язання не допускати штучної міни рівня води у ставку; листом Генічеського управління водного господарства від 04 квітня 2008 року, яким підтверджується факт штучної міни рівня води Орендарем шляхом самовільного встановлення щиту на водовипускному спорудженні, чим викликано збільшення рівня води та погіршення гідромеліоративної обстановки села Стокопані; актом перевірки стану дотримання вимог водного законодавства від 19 березня 2008 року, згідно з яким встановлено перевищення рівню води та її перелив через допущення штучної міни рівня води у ставку саме Орендарем; рішенням сесії Стокопанівської сільської ради від 23 травня 2008 року № 144 про зобов'язання Орендаря виконати умови укладеного договору оренди. Позивач зазначає, що на сьогоднішній день ці умови Орендарем не виконані.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги ст.ст. 10, 32 ЗУ "Про оренду землі", ст.44 Водного кодексу України, ст. 651 ЦК України., ст.188 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до статті 10 Закону України "Про оренду землі" до відання сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території, зокрема, належить здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу.
У відповідності до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У відповідності до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.
Посилання позивача на наведену статтю безпідставне, оскільки предметом спірного договору є земельна ділянка водного фонду, а не об'єкт водного фонду
Позивач пояснив суду, що відповідачу надсилалась претензія щодо розірвання договору оренди землі у зв'язку з невиконання орендарем обов'язку, передбаченого умовами договору. Відповідачем не було надіслано відповідь у встановлений законодавством термін, тим самим він відмовився від нашої пропозиції.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, сторона за договором, яка одержала пропозицію про розірвання договору, відповідає на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Судом встановлено, що земельні правовідносини регулюються з 01.01.02 Земельним кодексом України, який був прийнятий 25.10.01.
Порядок укладення договорів оренди земельних ділянок, в тому числі і водного фонду, визначені ст. ст. 123, 124 ЗК України.
Відповідно до приписів ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Відповідний орган розглядає клопотання у місячний термін та дає згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із державними службами, передається для проведення землевпорядної експертизи та передається знову до відповідного органу уповноваженого розпоряджатися землями комунальної та державної власності, який в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земельної ділянки в користування.
Відповідно до приписів ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Оглядом наданої завіреної копії спірного договору оренди земельної ділянки водного фонду від 10.02.02 відсутнє посилання на його держану реєстрацію та на рішення ради, за рішенням якої затверджено проект із землеустрою та погодження на передачу в оренду земельної ділянки водного фонду. Зазначені факти є свідченням відсутності прав відповідача на оренду земельної ділянки водного фонду за спірним договором, а сам договір є нікчемним.
Судом також встановлено, що фактично відповідач користується водоймищем, однак без укладення відповідного договору з компетентним розпорядником об'єктів водного фонду.
Із огляду на встановлені факти суд дійшов до висновку, що спірний договір укладено з порушенням вимог земельного чинного законодавства та водного законодавства, зокрема ст. 8, яка передбачає, що розпорядження водними об'єктами місцевого значення належить до компетенції обласної ради. На території Херсонської області передача водних об'єктів в оренду має здійснюватися за Тимчасовим порядком надання водних об'єктів місцевого значення, наданих у тимчасове користування на умовах оренди, затвердженого рішенням Херсонської обласної ради № 273 від 01.06.07 із змінами затвердженими рішенням обласної ради № 1035 від 02.07.09.
За встановленими фактами порушень судом виноситься окрема ухвала, яка спрямовує сторони усунути виявлені порушення.
Позивач доводить, що підставами для розірвання спірного договору є невиконання орендарем договірних зобов'язань, а саме не допускати штучної міни рівня води в орендованому водоймищі.
Позивач зазначив, що підстави розірвання договору викладені у ст. 651 ЦК України.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі статтею 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В обґрунтування позовних вимог щодо порушення відповідачем вищезазначеного зобов'язання позивач посилається на колективне звернення мешканців села Стокопані від 19 березня 2008 року, акт комплексної комісії, складений співробітниками Генічеського управління водного господарства та депутатами сільради від 19 березня 2008 року, акт перевірки, складений співробітниками Генічеського управління водного господарства від 19 березня 2008 року та лист Генічеського управління водного господарства від 04 квітня 2008 року.
На вимогу суду позивач надав аналогічні скарги, які подавалися в 2009-10 роках. В скаргах йдеться про підйом в осінньо-весняний період підземних вод, через які має місце підтоплення подвір'їв мешканців села. Як можливу причину скаржники називають неналежну експлуатацію водоймища орендарем.
На підставі звернень мешканців за ініціативою позивача Генічеське управління водного господарства провело перевірку стану дотримання вимог водного господарства. За результатами перевірки був складений акт № 15 від 19 березня 2008 року та припис № 8 від 19 березня 2008 року .За актом перевірки було встановлено, що на момент перевірки існує перевищення рівня води у ставку іде перелив через водопуск. За приписом визначено на виконання умов договору оренди у пункті "не допускати міни рівня води у ставку", а також встановити гідротехнічну споруду на водному об'єкті без згоди другої сторони - сільської ради.
Із огляду на надані докази та проаналізувавши договірні зобов'язання за спірним договором, суд дійшов до наступного.
В п.2.1 договору передбачено таке зобов'язання як недопущення штучної міни води в орендованому водоймищі. Сторони розуміють цей пункт як не допущення зміни рівня води у ставку, тобто, зменшення або збільшення рівня води. Однак, із тексту договору не випливає який же саме рівень води має не змінюватися. Сторони, домовившись про зобов'язання Орендаря штучно не змінювати рівень води, не визначили який же саме рівень має бути, та не визначили жодних критеріїв (нормативний акт, державний стандарт, мітка на греблі, тощо) , з якими має бути пов'язаний постійний рівень води. Відповідач пояснив, що, оскільки ставок використовується для розведення риби, то він підтримує рівень води за технологіями, що пов'язані з розводом риби. Позивач розуміє цей пункт таким чином, що в осінньо-весняний період коли піднімаються ґрунтові води внаслідок злив, що призводе до підтоплення населеного пункту рівень води у ставку має знижуватися до того часу, коли підтоплення подвірь зникне.
Із зазначеного витікає, що сторони по різному розуміють виконання Орендарем вищенаведеної умови договору.
Із викладених фактів, суд вважає, що позивачем не доведено наявність договірного зобов'язання у відповідача зменшувати рівень води у ставку до того часу, поки не зникнуть підтоплення населеного пункту. Крім того, позивач не довів факту, що є зв'язок між рівнем води у ставку та підтоплення с. Стокопані, оскільки відсутні докази проведення перевірки зазначеного питання Державною екологічною інспекцією, яка уповноважена здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що належний контролюючий орган має здійснити перевірку підтоплення населеного пункту для встановлення причин підтоплення та прийняття певних заходів усунення причин.
Відповідач надав акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.07.09, проведеної Державною екологічною інспекцією у Херсонській області. Згідно акту визначено, що умови договору оренди від 10.07.02 орендарем виконуються. Територія с. Стокопані оснащена дренажною системою вертикальної дії, яка знаходиться на балансі Генічеського упарвління водного господарства. На даний час дренажна система не працює у зв"язку з відсутністю фінансування.
Таким чином, зазначений акт, складений компетентним органом спростовує факти встанолені актом перевірки Генічеським управлінням водного господарства від 19.03.08.
Із огляду на зазначений акт суд дійшов до висновку, що акт Генічеським управлінням водного господарства взагалі не може бути прийнятий до уваги, бо управління є зацікавленою особою у встановленні причин підтоплень, оскільки не забезпечив роботу дренажної сстеми, що зменшує рівень підземних вод.
Суд також прийшов до висновку, що наданий акт перевірки, проведений Генічеським управлінням водного господарства у 2009 році є свідченням неналежного виконання своїх зобов'язань (бездіяльність) з боку Стокопанівської сільської ради, оскільки ніяких досліджень причин підтоплення ні в 2010, ні в 2011 році не проводилось. А якщо навіть прийняти висновки за актом перевірки, що вказують на причини неналежного користування водоймищем відповідачем, то позивач протягом 2009- півроку 2011 не приймав жодних дій щодо усунення причин.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведені позовні вимоги
Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суддя Л.М. Немченко
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 02.09.11