ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/568-17/22512.09.11
За позовом Колективного підприємства профспілок Ялтинська бюро подорожей та екскурсій
До Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу фірми «Вітал-Тер»(товариства з обмеженою відповідальністю)
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Дель Арте»
Про розірвання договору купівлі-продажу
Суддя Удалова О.Г.
Представники учасників процесу:
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_1 (за дов.)
від третьої особи не з'явились
Колективне підприємство профспілок Ялтинського бюро подорожей та екскурсій звернулося до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 05.12.2003 р. житлового будинку 24 літ. Е, загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, та додаткової угоди від 06.12.2003 р., укладених між сторонами по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати.
Відповідач проти розірвання договору не заперечив, але просить суд застосувати наслідки, передбачені ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням, до моменту зміни або розірвання договору.
01.02.2007 р. позивачем було подано уточнену позовну заяву, яку судом не було прийнято до розгляду з огляду на невідповідність приписам ст. 22 ГПК України.
Ухвалою суду від 01.02.2007 р. вирішено справу № 40/568 передати за підсудністю до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
За результатами розгляду касаційної скарги ПП «Фірма «Вітал-ТЕР»постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2008 р. справу Господарського суду Автономної Республіки Крим було направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 р. провадження у справі № 17/225 було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій»на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 р. у справі № 2-1/3110-2007 (2-1/4280-08) за позовом колективного підприємства профспілок Ялтинського бюро подорожей та екскурсій до підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу фірми «Вітал-ТЕР»(TOB), товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта-Сапфір», комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», виконавчого комітету Ялтинської міської ради, за участю третьої особи: Республіканського комітету з охорони культурної спадщини АР Крим, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, свідоцтва та спонукання до виконання певних дій, оскільки предметом спору в справі № 2-1/3110-2007 є той самий договір купівлі-продажу, про розірвання якого заявлено позовні вимоги в справі № 17/225.
Вищезазначеною ухвалою було зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 17/225.
20.06.2011 р. до канцелярії суду позивач подав клопотання про поновлення провадження у справі на підставі частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 17/225. На підтвердження усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, позивачем надано копію постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2008 р. у справі № 2-1/3110-2007 (2-1/4280-08).
За таких обставин, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.06.2011 р. провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 13.07.2011 р..
Ухвалами суду від 13.07.2011 р. та від 27.07.2011 р. розгляд справи № 40/568-17/225 було відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.
22.08.2011 р. представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві, представник позивача подав суду письмове пояснення по справі, в якому зазначено, що об'єкт нерухомого майна, проданий за спірним договором, було відчужено на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта-Сапфір»(договір купівлі-продажу від 10.07.2007 р.), а в подальшому -на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дель Арте»(договір купівлі-продажу від 29.01.2010 р.). Крім того, у наданому суду поясненні позивач підтримує позовні вимоги та просить розірвати договір купівлі-продажу від 05.12.2003 р. житлового будинку 24 літ. Е, загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, та додаткової угоди від 06.12.2003 р., укладених між сторонами по справі.
Відповідно до наданого суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта-Сапфір»припинено у зв'язку з визнанням останнього банкрутом.
Ухвалою від 22.08.2011 р. суд відклав розгляд справи у зв'язку з необхідністю залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю «Дель Арте»як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Представник позивача та третьої особи на виклик суду не з'явились, але через канцелярію суду 05.09.2011 р. позивач подав клопотання про розгляд справи без участі свого представника. Учасники процесу належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
05.12.2003 р. між колективним підприємством профспілок Ялтинське бюро подорожей та екскурсій (продавцем) та підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірмою «Вітал-ТЕР»(товариство з обмеженою відповідальністю) (покупцем) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку літ. А загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 24.
У пункті 2 договору передбачено, що ціна останнього складає 100000,00 грн., яку покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до п. 3 договору право власності на вказане майно виникає з моменту підписання даного договору.
У пункті 8 договору, сторони домовились, що продавець передає, а покупець приймає предмет договору та пов'язані з його експлуатацією документи в строк до 05.12.2003 р. на підставі акту приймання-передачі.
05.12.2003 р. позивач передав, а відповідач прийняв житловий будинок літ. Е загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 24.
06.12.2003 р. сторони вказаного договору уклали додаткову угоду до нього, якою визначили, що об'єктом купівлі-продажі є житловий будинок літ. Е, загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 24, а не літ. А, як було вказано раніше у договорі.
Відповідач умови договору не виконав, вказану суму в договорі не перерахував на користь позивача, проти чого представник сторони не заперечив.
Як на підставу задоволення позову позивач посилається, на те що, у зв'язку з тим, що у спірних договорах не встановлений строк виконання відповідачем грошового зобов'язання, він 06.07.2006 р. направив на адресу відповідача телеграму та лист № 73 від 06.07.2006 р. з вимогою сплатити грошові кошти за придбані об'єкти, однак відповідач, у порушення ст. 530 ЦК України, досі не здійснив оплату за придбані об'єкти нерухомості.
Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, встановлено, що до цивільних відносин, яки виникли до вступу у силу вказаного кодексу, положення ЦК України застосовуються до тих прав та обов'язків, які виникли або продовжують існувати після вступу у силу цього кодексу.
Договірні відносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі- продажу та продовжують існувати після набрання чинності ЦК України, а тому до них слід застосовувати положення цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що листом від 06.07.2006 р. № 73 позивач заявив покупцю вимогу про сплату вартості придбаного майна, однак, умови пункту 2 договору в частині перерахування суми 100 000 грн. на рахунок позивача відповідач не виконав, у зв'язку з чим 17.08.2006 р. колективним підприємством профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» на адресу відповідача було направлено лист № 91 про розірвання договору купівлі-продажу від 05.12.2003 р. у зв'язку з невиконанням та суттєвими порушеннями пункту 2 договору та несплатою суми 100 000 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду належних доказів виконання ним умов пункту 2 договору від 05.12.2003 р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу від 05.12.2003 р. житлового будинку 24 літ. Е, загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, та додаткової угоди від 06.12.2003 р..
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оскільки відповідач не сплатив вартість майна протягом тривалого періоду часу, позивач втратив інтерес до результатів договору, оскільки не досягнуто мети останнього, позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 05.12.2003 р. є законними та обґрунтованими.
Згідно з частиною 3 пункту 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» за загальним правилом, невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.
Частина 4 статті 653 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору (несплата за договором купівлі-продажу) однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Зокрема, з останнього підлягає стягненню на користь позивача 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір від 05.12.2003 р. купівлі-продажу житлового будинку 24 літ. Е, загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, та додаткову угоду від 06.12.2003 р., укладений між колективним підприємством профспілок Ялтинського бюро подорожей та екскурсій та підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірми «Вітал-Тер»(товариства з обмеженою відповідальністю).
Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірми «Вітал-Тер»(товариства з обмеженою відповідальністю) (01021, м. Київ, пров. Кутузова, 4, кв. 23, код 22911274) на користь колективного підприємства профспілок Ялтинського бюро подорожей та екскурсій (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Єкатеринінська, буд. 3, код 13788024 ) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 27.09.2011 р.