ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/22412.09.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Панабонд Україна»
Простягнення 14 816,54 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -дов. № б/н від 08.09.2011 року;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фотоніка»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панабонд Україна» про стягнення 11 708,21 грн. -безпідставно збережених коштів, 2 388,47 грн. -інфляційних втрат, 719,86 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою від 28.07.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.08.2011 року.
Представник позивача в судове засідання 26.08.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення по справі, однак вимоги ухвали суду не виконав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 26.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 12.09.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.
В судове засідання 12.09.2011 року представник відповідача не з'явився, однак подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та відхилено, як безпідставне та необґрунтоване.
На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2008 року відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №1254 на суму 235 000,00 грн., який був оплачений позивачем трьома платежами: 5 000,00 грн. 12.11.2008 року, 50 000,00 грн. 17.11.2008 року та 180 000,00 грн. 08.12.2008 року.
Відповідач, в свою чергу, передав позивачу товар в кількості та асортименті згідно переліку зазначеного у рахунку -фактурі, однак вартістю 223 820,40 грн., що на 11 179,60 грн. менше від вартості зазначеної в рахунку, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН 001254 від 20.03.2009 року на суму 17 421,60 грн., № РН-01254/1 від 27.03.2009 року на суму 146 139,12 грн., № РН-0124/2 від 10.04.2009 року на суму 60 259,68 грн.
Таким чином, різниця між сплаченими позивачем коштами та вартістю отриманого від відповідача товару на підставі накладних згідно рахунку-фактури №1254 від 07.11.2008 становить 11 179,60 грн.
В подальшому, 10.04.2009 року відповідач надав позивачу рахунок-фактуру №167 на суму 141 727,70 грн., який був оплачений позивачем трьома платежами: 70 000,00 грн. 23.04.2009 року, 70 000,00 грн. 07.05.2009 року, 1 727,70 грн. 27.05.2009 року.
Відповідач поставив товар в кількості та асортименті визначеному в рахунку -фактурі, однак загальною вартістю 141 199,09 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-0000167 від 27.04.2009 року на суму 69 474,72 грн., №РН-00167/1 від 12.05.2009 року на суму 69 474,72 грн., №РН-00167/2 від 28.05.2009 року на суму 2 249,65 грн.
Таким чином, різниця між сплаченими позивачем коштами та вартістю отриманого від відповідача товару на підставі накладних згідно рахунку-фактури №167 від 10.04.2009 року становить 528,61 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
15.05.2011 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів № 32, відповідно до якої просив відповідача перерахувати на його рахунок 11 708,21 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення у цінний лист, однак належних доказів сплати коштів відповідачем не надано.
Таким чином, підписавши зазначені накладні сторони остаточно узгодили та змінили свої зобов'язання, визначивши іншу вартість товару, яка підлягала оплаті, у зв'язку з чим кошти в сумі 11 708,21 грн., що складають різницю між вартістю оплаченого та поставленого товару являються зайво сплаченими і перебувають у відповідача без належних на те правових підстав, оскільки весь товар згідно рахунків -фактур № 1254 та № 167 є отриманим та оплаченим.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій. Положення цієї статті застосовуються також до вимог, зокрема повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Зважаючи на встановленні факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів, які знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави підлягають задоволенню повністю в сумі 11 708,21 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 719,86 грн. за період з 29.05.2009 року по 15.06.2011 року та інфляційні втрати в сумі 2 388,47 грн. за період з червня 2009 року по травень 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога про повернення безпідставно отриманих грошових коштів № 32 була отримана 25.05.2011 року, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення у цінний лист.
Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, з урахуванням семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, судом встановлено, що у відповідача виникло грошове зобов'язання, прострочення по якому розпочалось з 02.06.2011 року.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 02.06.2011 року по 15.06.2011 року, з урахуванням встановленої дати прострочення виконання грошового зобов'язання та періодів визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 13,47 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають, так як позивач нарахував та просить стягнути інфляційні втрати поза межами прострочення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Панабонд Україна»(місцезнаходження: 04071, м. Київ, Подільський р -н, вул. Межигірська, буд. 43, кв. 53; фактична адреса: 02160, м. Київ, вул. Воз'єднання, буд. 15, код ЄДРПОУ 35017793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» (місцезнаходження: 79040, м. Львів, Залізничний р -н, вул. Данила Апостола, буд. 6, код ЄДРПОУ 30994361) 11 708 (одинадцять тисяч сімсот вісім) грн. 21 коп. -коштів, 13 (тринадцять) грн. 47 коп. -3% річних, 117 (сто сімнадцять) грн. 22 коп. -державного мита та 186 (сто вісімдесят шість) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
28.09.2011р.