ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/53015.09.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»
про стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест»
про стягнення штрафних санкцій
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У судовому засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 21.12.10р.);
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність від 20.06.2011р.).
В судовому засіданні 15 вересня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів за прострочення розрахунків за договором підряду в сумі 69 462,54 грн. з них 45 537,53 грн. -сума пені, 19 377,19 грн. -3% річних та 4 547,82 грн. -інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.01.2011 року.
31 січня 2011 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 3 лютого 2011 року.
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 31.01.2011 року від представника відповідача надійшов зустрічний позов у якому заявлені вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест» - 436 800,00 грн. пені за договором підряду № 294/П-459-09 від 16.12.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3.02.2011р. прийнята до спільного розгляду з первісним позовом зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест»про стягнення пені в розмірі 436 800,00 грн. за договором підряду № 294/П-459-09 від 16.12.2009 року.
3 лютого 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 24 лютого 2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2011р. зупинено провадження у справі до вирішення в апеляційному порядку справи № 13/601 та зобов'язано сторони повідомити суд про усунення причин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Через канцелярію до господарського суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відновлення провадження у справі у зв'язку із прийняттям Київським апеляційним господарським судом Постанови від 23.05.2011р. та Вищим Господарським судом України Постанови від 26.07.2011р. у справі № 13/601. В підтвердження викладених у своєму клопотання обставин представником позивача за первісним позовом були подані копії відповідних рішень господарських судів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 року поновлено провадження у справі № 10/530 та призначено розгляд справи на 5.09.2011 року.
5 вересня 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 8 вересня 2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8.09.2011 року за клопотанням позивача за первісним позовом, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 15 вересня 2011 року.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 294/П-459-09 від 16 грудня 2009 року, зокрема, своєчасно не здійснював розрахунків за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача пеню, втрати від інфляції та 3% річних.
Відповідач за первісним позовом надав до суду відзив на первісну позовну заяву в якому зазначив, що заперечує проти позовних вимог позивача та просить суд відмовити в задоволенні первісного позову.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не дотримався п. 2.1. договору підряду № 294/П-459-09 від 16 грудня 2009 року, а саме, порушив строки виконання проектних робіт, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі -436 800,00 грн.
Відповідач за зустрічним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву в якому просив суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «МСБУД»в зустрічному позові.
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач за первісним позовом подав до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі -38 000,00 грн., пеню -2 936,93 грн., 3% річних -568,44 грн. та інфляційних втрат -2 140,95 грн.
В свою чергу, до суду, від відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про зменшення штрафних санкцій по зустрічному позову в якій викладено клопотання щодо звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»від відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
16 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест»(надалі -Підрядник або позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСБУД»(далі по тексту -Замовник або відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) (разом - сторони), було укладено договір підряду № 294/П-459-09 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір підряду), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання ремонтних робіт існуючих очисних споруд, для чого він виконає проект і змонтує очисні установки «Біотал-50». Об'єкт будівництва: складський логістичний комплекс «Вест Гейт Логістик», Київська обл., с. Стоянка, Житомирське шоссе, 21 км.
Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач порушив п. 3.2.2 Договору, зокрема, протягом 3 робочих днів з моменту отримання проектної документації Замовник не здійснив на користь Підрядника наступної оплати за виконання монтажних робіт в сумі 410 000,00 грн.
Окрім цього, позивач за первісним позовом вказує, що Замовник, своїми діями, не передавши Підряднику за актом будівельний майданчик (фронт робіт) та забезпечивши виконання умов Договору щодо доступу робітників, в'їзду автотранспорту на будівельний майданчик для виконання Підрядником робіт лише з 12 травня 2010 року, порушив п.п. 7.1. та 7.2. Договору підряду.
Позивач за первісним позовом стверджує, що Підрядник виконав взяті на себе зобов'язання за Договором підряду належним чином та неодноразово звертався до Замовника з претензіями з вимогами оплатити виконані підрядні роботи (претензії № 84 від 22.09.2010р., № 99 від 4.12.2010р. та № 43 від 25.05.2011р. містяться в матеріалах справи), однак, як стверджує Підрядник, Замовник ухиляється від виконання своїх зобов'язань та в порушення п. 3.2.4. не здійснив з Підрядником остаточних розрахунків за Договором, внаслідок чого, у Замовника, за розрахунками Підрядника, станом на 2 вересня 2011 року існує заборгованість за Договором, що складається з основного боргу - 38 000,00 грн., пені -48 474,46 грн., 3% річних -4 177,48 грн. та інфляційних втрат -22 456,92 грн.
З відповідними твердженнями позивача за первісним позовом відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що порушень умов п.п. 3.2.2, 3.2.3. та 3.2.4. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД»не допускало.
Окрім цього, відповідач за первісним позовом у своєму відзиві вказав, що Підрядник мав доступ до будівельного майданчику, а претензій про загрозу розпочати роботи до Замовника з боку Підрядника не надходили.
В своєму відзиві на первісну позовну заяву відповідач також зауважив, що нарахування Підрядником пені, втрат від інфляції та 3% річних за період з 14 липня 2010 року по 18 жовтня 2010 року є безпідставними та необґрунтованими позовними вимогами.
При цьому, 31 січня 2011 року відповідач за первісним позовом подав до господарського суду зустрічну позовну заяву, позовні вимоги за якою обґрунтовані тим, що Підрядник порушив п. 2.1. Договору щодо строків виконання проектних робіт аж на 91 день (з 6 січня 2010 року по 7 квітня 2010 року), а тому, Підрядник має сплатити Замовнику пеню у розмірі 1% вартості робіт зазначеної в п. 3.1. Договору, за кожен день прострочення, сума якої, за розрахунками Замовника становить -436 800,00 грн.
З викладеними у зустрічній позовній заяві обставинами відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на зустрічний позов зазначив, що суму позовних вимог по зустрічному позову Підрядник не може визнати, тому що п. 11.2. Договору не відповідає ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України.
Окрім цього, за твердженням відповідача за зустрічним позовом, викладеними у відзиві на зустрічну позовну заяву, Замовник жодного разу не звертався до Підрядника з претензіями, листами, щодо порушення строків виконання умов Договору.
У своєму відзиві на зустрічну позовну заяву Підрядник також вказав, що до 6 січня 2010 року, за твердженнями Замовника, Підрядник зобов'язаний був виконати проектні роботи, а відтак, як стверджує відповідач за зустрічним позовом, датою початку перебігу позовної давності до вимог про стягнення неустойки застосовується в один рік, а тому, після 6 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД»втратило право вимог на стягнення пені.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні надані сторонами докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими з наступних підстав.
Щодо первісних позовних вимог про порушення п.п. 3.2.2. та 3.2.3. Договору та за вимогами, згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог, про порушення п. 3.2.4. Договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
16 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСБУД»було укладено договір підряду № 294/П-459-09 відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання ремонтних робіт існуючих очисних споруд, для чого він виконає проект і змонтує очисні установки «Біотал-50». Об'єкт будівництва: складський логістичний комплекс «Вест Гейт Логістик», Київська обл., с. Стоянка, Житомирське шоссе, 21 км.
Пунктом 3 Договору підряду передбачено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначаються згідно кошторисної ціни (додаток № 1), який є невід'ємною частиною Договору.
Так, зі змісту укладеного між сторонами Додатку № 1 до Договору вбачається, що загальна вартість робіт і матеріалів становить: 480 000,00 грн. (належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи).
Згідно положень р.3 Договору вартість виконання робіт визначається договірною ціною (додаток № 1), який є невід'ємною частиною Договору, і складає 480 000,00 грн.
Розрахунки за договором здійснюються Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника наступним чином:
протягом 3-х робочих днів з моменту підписання договору Замовник здійснює попередню оплату за проектні роботи Підряднику в сумі 2 000,00 грн. (п. 3.2.1);
протягом 3-х робочих днів з моменту отримання проектної документації Замовник здійснює наступну оплату за виконання монтажних робіт Підряднику в сумі 410 000,00 грн. (п. 3.2.2.);
протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних Підрядником робіт в сумі 30 000,00 грн. (п. 3.2.3.);
остаточний розрахунок здійснюється Замовником не пізніше 182 днів з дати підписання акту виконаних робіт (п. 3.2.4.).
З вступної частини змісту Договору, в поєднанні з п. 13.2., слідує, що датою укладання Договору підряду між сторонами є 16 грудня 2009 року.
Судом встановлено, що 18 грудня 2009 року Замовник перерахував Підряднику грошові кошти в розмірі - 2 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (належним чином засвідчена копія виписки міститься в матеріалах справи), чим своїми діями виконав належним чином взяті на себе п. 3.2.1. зобов'язання.
З положень п. 3.2.2. Договору випливає, що протягом 3-х робочих днів з моменту отримання проектної документації Замовник здійснює наступну оплату за виконання монтажних робіт Підряднику в сумі 410 000,00 грн.
Позивач за первісним позовом стверджує, що робочий проект був отриманий відповідачем 16.12.2009р., тобто в момент укладення Додатку № 2 до Договору, а тому, Замовником було порушено п. 3.2.2. Договору в частині прострочення сплати на користь Підрядника грошових коштів в розмірі 410 000,00 грн., сплату яких Замовник здійснив лише -14.04.2010р.
Відповідні твердження позивача за первісним позовом суд не може визнати обґрунтованими через наступне:
З матеріалів справи вбачається, що робочий проект по «Очисним спорудам виробничо-складського комплексу в с. Стоянка Києво-Святошинського району», Том № 1 та № 2 (належним чином засвідчені копії томів містяться в матеріалах справи), були передані Замовнику 8.04.2011р., що підтверджується відміткою про отримання відповідних документів.
Пунктом 3.2.2. Договору встановлено, що протягом 3-х робочих днів з моменту отримання проектної документації Замовник здійснює наступну оплату за виконання монтажних робіт Підряднику в сумі 410 000,00 грн.
За таких обставин, зважаючи на положення п. 3.2.2. Договору, Підрядник, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, повинен довести факт отримання Замовником саме -проектної документації.
Згідно з п. 3 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.2005р. встановлено, що «проектна документація»- текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва. Аналогічне визначення відповідного поняття також міститься в п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якого «проектна документація»- затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Таким чином, зважаючи на визначену законодавцем правову конструкцію поняття терміну -«проектна документація», суд приходить до висновку, що однією з обов'язкових ознак поняття «проектна документація»є її затвердження, чим визначається її текстові та графічні матеріали.
Оцінивши зміст Додатку № 2 до Договору, суд дійшов висновку, що робочі креслення, в силу законодавчого визначення поняття терміну «проектна документація», які передавалися Замовнику в момент підписання Договору та які затверджені лише з боку Підрядника, за своєю природою не містять ознак, сукупність яких надають їм статусу проектної документації як такої, а тому, суд вважає, що проектна документація, а саме том № 1 та № 2 по «Очисним спорудам виробничо-складського комплексу в с. Стоянка Києво-Святошинського району», яка скріплений печатками обох сторін, була передана Замовнику - 8.04.2010р.
В матеріалах справи міститься банківська виписка за 14 квітня 2010 року, яка свідчить про сплату Замовником на користь Підрядника грошових коштів на суму 410 000,00 грн., а тому, суд дійшов висновку, що протягом 3-х робочих днів з моменту отримання проектної документації Замовник здійснив наступну оплату за виконання монтажних робіт на користь Підрядника у відповідній сумі, чим належним чином виконав взяті на себе зобов'язання в частині п. 3.2.2.
З огляду на викладене, позивачем за первісним позовом, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, не доведено обставин порушення Замовником п. 3.2.2. Договору.
Пунктом 3.2.3. Договору передбачено, що протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт Замовник перераховує на користь Підрядника грошові кошти в сумі 30 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що акт виконаних підрядних робіт, який свідчить про виконання Підрядником робіт по Договору, був підписаний між сторонами 18.10.2011р. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).
Наявна в матеріалах справи банківська виписка за 19 жовтня 2010 року свідчить про сплату Замовником на користь Підрядника грошових коштів на суму 30 000,00 грн., а тому, суд дійшов висновку, що протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, тобто як того вимагає п. 3.2.3. Договору, Замовник сплатив на користь Підрядника узгоджену між сторонами в п. 3.2.3. суму грошових коштів (належним чином засвідчена копія виписки міститься в матеріалах справи).
За таких обставин, суд приходить до висновку, про відсутність з боку Замовника порушень п. 3.2.3. Договору перед Підрядником про сплату коштів в розмірі -30 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторонни.
Постановою Вищого Господарського суду України у справі № 13/601 від 26.07.2011 року встановлено, що Підрядник порушив п. 2.2. Договору, яким передбачено 15-ти денний строк виконання робіт за договором та виконав роботи в повному обсязі лише 18.10.2011р., що підтверджується актом приймання виконаних робіт
З огляду на це, суд приходить до висновку, що встановлені судом касаційної інстанції є факти, як стосовно порушення Підрядником п. 2.2. Договору, так і обставини щодо моменту виконання в повному обсязі робіт Підрядником за Договором, і зокрема -18.10.2010р.
У відповідності п. 3.2.4. Договору остаточний розрахунок здійснюється Замовником не пізніше 182 днів з дати підписання акту виконаних робіт.
За таких обставин, зважаючи на те, що датою підписання акту виконаних робіт є 18.10.2011р., суд вважає, що кінцевою датою розрахунку Замовника з Підрядником за Договором є -18.04.2011р.
Про відповідну дату кінцевого розрахунку за Договором між сторонами також зазначено відповідачем за первісним позовом у поданих до господарського суду додаткових поясненнях № 08/09-11 від 8.09.2011р.
Як свідчать матеріали справи, загальна сума коштів, яка була перерахована Замовником Підряднику за Договором складає -442 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 18.12.2009р., 14.04.2010р. та від 19.10.2010р. (належним чином засвідчені копії виписок містяться в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору, Підрядник, 25 травня 2011 року надіслав на адресу Замовника претензію вих. № 43 про стягнення заборгованості та пені (належним чином засвідчена копія претензії міститься в матеріалах справи). Факт надсилання вимоги про сплату боргу на адресу замовника підтверджується описом вкладення у рекомендований лист та розрахунковим документом про оплату відправки поштової кореспонденції (копії документів містяться в справі).
Підрядник зазначає, а Замовником не спростовано, що суму заборгованості за Договором підряду в розмірі -38 000,00 грн. Замовник на рахунок Підрядника не перерахував.
З огляду на це, суд дійшов до висновку, що з боку Замовника наявне порушення умов п. 3.2.4. Договору перед Підрядником, а відтак, обґрунтованими є позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з Замовника 38 000,00 грн., з розрахунку: 480 000,00 грн. -442 000,00 грн., як несплачених на користь Підрядника частини грошових коштів за виконані підрядні роботи за Договором підряду, кінцевою датою сплати яких за Договором було - 18.04.2011р.
Щодо заявлених за первісним позовом вимог про стягнення пені -45 537,53 грн. 3% річних - 4 177,48 грн., інфляційних втрат -22 456,92 грн. та за поданою заявою про збільшення позовних вимог: пені -2 936,93 грн., 3% річних -568,44 грн. та інфляційних втрат -2 140,95 грн.
Як вже було встановлено судом, кінцевою датою розрахунку за Договором по здійсненню Замовником оплати виконаних Підрядником робіт було встановлено сторонами не пізніше -18.04.2011р.
В період 182 днів, з дати підписання акту виконаних робіт (18.10.2010р.), станом на 18.04.2011 року, грошових коштів в розмірі 38 000,00 грн. від Замовник на користь Підрядника не надходило.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 11.3. Договору передбачено, що за невчасне здійснення розрахунків Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі один відсоток від вартості робіт та матеріалів, зазначеної в п. 3.1. договору, за кожен день прострочення.
При цьому, статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає пеня за прострочення встановлених п. 3.2.4. Договору строків здійснення остаточного розрахунку в розмірі -1 355,51 грн., що становить:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
38000.0018.04.2011 - 10.07.2011847.7500 %0.042 %*1355.51
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення встановленого Договором порядку здійснення остаточного розрахунку (п. 3.2.4. Договору), підлягають 3% річних в сумі -262,36 грн., що становить:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
38000.0018.04.2011 - 10.07.2011843 %262.36
та втрат від інфляції -456,00 грн. з розрахунку:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
18.04.2011 - 10.07.201138000.001.012456.0038456.00
При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних з встановленого судом моменту порушення Замовником п. 3.2.4. Договору (18.04.2011р.) до визначної самим Підрядником кінцевої дати таких нарахувань (10.07.2011р.) та у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.
Що ж до нарахованих позивачем за первісним позовом 69 462,54 грн. з них: 45 537,53 грн. -сума пені, 19 377,19 грн. -3% річних та 4 547,82 грн. -інфляційних втрат за порушення Замовником п. 3.2.2. та 3.2.3. Договору, суд зазначає, що нарахування Підрядником таких відшкодувань та за заявлений Підрядником період є необґрунтованими, оскільки не доведеним є факт порушення Замовником відповідних умов Договору.
Щодо зустрічних позовних вимог.
Як вказує Замовник у зустрічній позовній заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест»зобов'язане було виконати проектні роботи в строк з 21 грудня 2009 року по 5 січня 2010 року, а тому, за розрахунками позивача за зустрічним позовом, Підрядник, порушивши строки виконання проектних робіт аж на 91 день (з 6 січня 2010 року по 7 квітня 2010 року) не дотримався п. 2.1 Договору підряду, внаслідок чого має сплатити на користь Замовника пеню згідно п. 11.2. Договору в розмірі -436 800,00 грн.
Пунктом 3.2.1. Договору підряду встановлено, що протягом 3 робочих днів з моменту підписання договору Замовник здійснює попередню оплату за проектні роботи Підряднику в сумі 2 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п. 3.2.1. Договору Замовник перерахував Підряднику 2 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.12.2009р. (належним чином засвідчена копія виписки міститься в матеріалах справи).
Згідно п. 2.1. Договору протягом 3-х календарних днів з моменту отримання від Замовника попередньої оплати, п. 3.2 договору підрядник приступає до виконання проектних робіт. Строк виконання проектних робіт 10 робочих днів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що кінцевим строком виконання проектних робіт є -5.01.2010р. включно, де в строк з 18 по 20 січня 2009 року Підрядник приступає до виконання робіт та з 21.12.2009р. по 5.01.2010р., з врахування вихідних та святкових днів, виконує відповідні проектні роботи.
У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність -встановлюється тривалість у три роки.
При цьому, згідно ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Так, позовна давність в один рік застосовується до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов п. 3.2.1. Договору Замовником, 18.12.2009р., було сплачено на користь Підрядника попередню оплату за проектні роботи в сумі 2 000,00 грн., а тому, зважаючи на положення п. 2.1. Договору, суд дійшов висновку, що моментом, з якого у Замовника виникло право на стягнення з Підрядника пені за порушення п. 2.1. Договору та днем, коли Замовник довідався та міг довідатися про порушення свого права, є - 6.01.2010р., тобто наступний після встановленого Договором строку виконання Підрядником проектних робіт день.
Зустрічна позовна заява подана до господарського суду 31.01.2011р., про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці заяви, тобто вже після закінчення строку позовної давності.
У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У своєму відзиві на зустрічну позовну заяву Підрядник звернув увагу суду на ту обставину, що після 6 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД»втратило вимоги на стягнення пені за Договором та заперечуючи на зустрічні вимоги просив суд відмовити Замовнику у зустрічних позовних вимогах.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, викладені у відзиві на позовну заяву обставини щодо порушення Замовником строків позовної давності щодо нарахування пені розцінюється судом як заява про застосування строків позовної давності.
За таких обставин, суд застосовує позовну давність до зустрічних вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення з Підрядника пені в розмірі -436 800,00 грн., нарахованої за порушення Підрядником п. 2.1. Договору, що є підставою для відмови у зустрічному позові.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню про стягнення 40 073,87 грн. з них основного боргу - 38 000,00 грн., пені -1 355,51 грн., 3% річних -262,36 грн. та втрат від інфляції - 456,00 грн., а позовні вимоги за зустрічним позовом є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат по справі.
В пункті 4 Роз'яснень від 4.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зі змінами та доповненнями, Вищий арбітражний суд України роз'яснив Господарським судам України, що у разі якщо позивач на підставі частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету.
Так, користуючись своїм правом на збільшення розміру позовних вимог, передбачених ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач за первісним позовом подав до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог вих. № 55 від 2.09.2011р., загальна сума до стягнення за якою складає -113 108,86 грн.
При цьому, подаючи до суду відповідну заяву позивач за первісним позовом доплатив державного мита на суму 407,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 131 від 2 вересня 2011 року (оригінал платіжки міститься в матеріалах справи).
Сума сплаченого позивачем за первісним позовом держаного мита з заявленими до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»69 462,54 грн. становила -694,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 007 від 28 грудня 2010 року (оригінал платіжки міститься в матеріалах справи).
За таких обставин, зважаючи на те, що загальна сума первісних позовних вимог з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог становила - 113 108,86 грн., позивач за первісним позовом повинен був сплати державне мито в розмірі -1 131,09 грн., тоді як загальна сума сплаченого позивачем за первісним позовом державного мита дорівнює -1 102,35 грн. (сума сплачених коштів за платіжками №№ 131 та 007).
З огляду на це, позивачем за первісним позовом не доплачено державного мита на суму -28,74 грн., тобто 1 131,09 грн. - 1 102,35 грн., а відтак, відповідна сума недоплаченого позивачем за первісним позовом державного мита стягується з позивача в доход державного бюджету.
Судові витрати позивача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 478,48 грн. (395,88 грн. державного мита та 82,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»(ідентифікаційний код: 21555958, адреса: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест»(ідентифікаційний код: 31287656, адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27) грошові кошти: основного боргу - 38 000,00 грн. (тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок), пені -1 355,51 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять гривень 51 копійку), 3% річних -262,36 грн. (двісті шістдесят дві гривні 36 копійок), втрат від інфляції - 456,00 грн. (чотириста п'ятдесят шість гривень 00 копійок) та судові витрати в сумі -478,48 грн. (чотириста сімдесят вісім гривень 48 копійок).
3. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.
4. В позовних вимогах за зустрічним позовом відмовити повністю.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест»(ідентифікаційний код: 31287656, адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27) в дохід Державного бюджету України - 28,74 грн. (двадцять вісім гривень 74 копійки).
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 28.09.2011р.