30.08.11р.Справа № 33/5005/7708/2011
За позовом комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський тепличний комбінат", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
про стягнення 283 605грн. 14 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 66/28-06 від 11.07.2011 року
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 06.07.2011 року; ОСОБА_3, довіреність б/н від 05.07.2011 року
Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський тепличний комбінат" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 283 605грн. 14 коп.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1169 від 28.04.2004р. щодо оплати послуг на водопостачання та водовідведення. За період з червня 2006 р. по вересень 2010 р. включно.
Відповідач у судовому засіданні , у відзиві на позов , додаткових поясненнях заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що договір № 1169 від 28.04.2005 р. припинив свою дію, оскільки відповідача неодноразово повідомляв позивача про небажання продовжувати існуючі договірні зобов'язання, пролонгації договору між сторонами не було, міське водопостачання було відключено, що засвідчено актами від 13.12.2005 р., 16.06.2006 р., 18.09.2006 р., 17.05.2007 р., 23.06.2008 р., 21.09.2010 р. складеними представниками позивача, рахунки щодо здійснення оплати відповідач не отримував, просить в позові відмовити, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
В судовому засіданні 30.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд,
28.04.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1169 про надання послуг водопостачання та водовідведення (далі-Договір). У відповідності до п.1.1 предметом справжнього договору являються обов'язки позивача по наданню відповідачу послуг водопостачання та водовідведення, а також обов'язки відповідача по сплаті наданих послуг.
Розрахунок за надані послуги здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України на підставі рахунків по затвердженим відповідним органом тарифам. У разі зміни тарифів, дійсних на момент укладення Договору, сплата відповідачем наданим йому послуг здійснюється по новим тарифам без зміни інших вимог цього Договору (п. 5.1 Договору).
Сплата послуг здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача чи в інших формах, передбачених дійсним законодавством України ( п. 5.2 Договору).
Розрахунковий період сплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Відповідач зобов'язаний сплатити надані послуги до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 5.3 Договору).
Умовами Договору (п.9.1., 9.2.) передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами 28.04.2004р. і діє в частині надання послуг водопостачання та водовідведення до 28.04.2005р., а в частині здійснення розрахунків за наданні послуги -до повного погашення заборгованості. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору ні одна зі сторін не заявить про намір внести до нього зміни, доповнення або про відмову від даного договору він продовжує свою дію на наступний рік.
Позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з червня 2006р. по вересень 2010р. в розмірі 283 605 грн. 14 коп.
Відповідач заперечує проти позовних вимог заперечує у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На вимогу суду позивачем не були надані суду докази , які б свідчили про направлення позивачем на адресу відповідача рахунків або факт отримання відповідачем щодо здійснення оплати на суму 283 605грн. 14 коп., докази надання послуг. Отже, Позивачем не були дотримані умови договору, які регулюють порядок розрахунків, що у свою чергу перешкоджає Відповідачу у виконанні таких зобов'язань.
Тим паче відповідачем надані акти від 13.12.2005 р., 16.06.2006 р., 18.09.2006 р., 17.05.2007 р., 23.06.2008 р., 21.09.2010 р. складені працівниками позивача , що міське водопостачання було відключено.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про те, що відповідач не може вважатись таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, щодо оплати послуг, внаслідок чого право позивача, не може вважатись порушеним, а отже, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення суми основного боргу.
Суд вважає що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Суддя І.А. Рудовська
Рішення підписано 27.09.2011 р.