27.09.11р.Справа № 5005/4137/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Агентство Метал", м. Алчевськ
до Відкритого акціонерного товариства завод "Павлоградхіммаш", м. Павлоград
про визнання недійсним правочину -заяви Відкритого акціонерного товариства завод "Павлоградхіммаш" №546 від 22.02.2010р.
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
відповідача - ОСОБА_1, дов. №74 від 13.12.10р.
Позивач просить визнати недійсним правочин -заяву Відповідача №546 від 22.02.2010р. про залік зустрічних однорідних вимог. Свої вимоги Позивач обґрунтовує підписанням спірного правочину не уповноваженою на те посадовою особою Відповідача; відсутністю домовленості сторін про залік зустрічних однорідних вимог; безпідставне нарахування Відповідачем пені за порушення не грошових зобов'язань, тощо.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.11р. провадження у справі припинено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.11р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.11р. скасовано, справу №5005/1104/2011 передано господарському суду Дніпропетровської області для розгляду. Автоматизованою системою розподілу справ, справу №5005/1104/2011 передано на новий розгляд судді Юзікову С.Г., у зв'язку з чим справі присвоєно новий № 5005/4137/2011. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.11р. справу №5005/4137/2011 прийнято до провадження суддею Юзіковим С.Г.
Ухвалою суду від 18.04.11р. провадження у справі №5005/4137/2011 зупинялось, а справа №5005/4137/2011 направлялась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для подальшого її скерування до Вищого господарського суду України. Після повернення справи №5005/4137/2011 до господарського суду Дніпропетровської області, господарський суд поновив провадження у справі з 09.08.11р., розгляд справи призначив у судовому засіданні на 09.08.11р. о 16:00год.
29.06.11р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду про термінове витребування даної справи у з зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Агентство Метал" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.11р. для подальшого її скерування до Вищого господарського суду України, у зв'язку з чим провадження у даній справі було зупинено, справу направлено на запит до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.07.11р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс Агентство Метал" в задоволенні клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.11р., касаційну скаргу повернуто без розгляду.
Після повернення справи до господарського суду Дніпропетровської області, провадження у справі поновлено та справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 06.09.11р. У зв'язку з неявкою представника Позивача у судове засідання та ненаданням витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався на 27.09.11р.
У судове засідання, що відбулось 27.09.11р. Позивач явку повноважного представника не забезпечив.
Відповідач позов заперечує, у відзиві на позов зазначає, що твердження Позивача не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наданими доказами. Зважаючи на це, просить відмовити у задоволенні позову.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Відповідача, господарський суд
встановив:
За договором поставки від 04.05.09р. №09-15-0185 (далі - Договір) Позивач зобов'язався поставити, а Відповідач прийняти та оплатити металопродукцію згідно зі специфікацією на загальну суму 1 748 178,00 грн.
Відповідно до специфікації №1 від 20.05.09р., оплата товару здійснюється на умовах внесення 5% передоплати та 95% доплати протягом 45 банківських днів з моменту поставки товару. Строк поставки визначено протягом 60-65 календарних днів з моменту підписання специфікації.
Згідно з п.10.1 Договору, за прострочення виконання зобов'язань, визначених у п.3.2,4.1,6.2.4,10.3,10.5, продавець зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,5% від вартості товару за кожен день прострочення.
22.05.09р. Відповідачем сплачено Позивачеві 87408,90 грн. у якості передоплати за вказаним договором поставки.
Відповідно до видаткових накладних № ТНД-000069 від 01.10.09р. на суму 1 562 869,44 грн. та ТНД-000002 від 18.01.10р. на суму 176 966,78 грн., тобто з порушенням строку, встановленого умовами специфікації, Позивачем поставлено, а Відповідачем без зауважень прийнято обумовлену специфікацією металопродукцію.
23.02.10р. Відповідачем направлено Позивачеві заяву №546 від 22.02.10р. про залік зустрічних однорідних вимог, у якій повідомив про припинення зобов'язань щодо оплати поставленого за Договором товару на суму 690 646,21 грн., шляхом зарахування зустрічної вимоги Відповідача щодо сплати пені у сумі 690 646,21 грн., нарахованої покупцем на підставі п.10.1 Договору у зв'язку з простроченням поставки товару, вимога про оплату якої була направлена 26.01.10 року.
При цьому, під час перегляду в апеляційному порядку рішення у справі № 33/224-10, що розглядалася господарським судом Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Транс Агентство Метал" до ВАТ завод "Павлоградхіммаш" про стягнення 690 578,32 грн. основного боргу, 3% річних - 14 069,83 грн., втрат від інфляції - 26 528,01 грн., у якій Відповідач наполягав на зарахуванні зустрічних вимог щодо стягнення неустойки, судова колегія дійшла висновку про те, що зустрічні вимоги не безспірні, і постановою від 02.12.2010р. позов задовольнила. Постановою Вищого господарського суду України постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 у справі №33/224-10 залишено без змін.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Цією нормою визначено перелік способів судового захисту, одним із яких є визнання правочину недійсним.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно зі ст. 215 ЦК України, що кореспондуються з положеннями ст. 207 ГК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Частиною 3 ст. 92 ЦК України визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Згідно з п.7.3.17 Статуту Відповідача, Заступник Голови правління надає допомогу Голові правління в організації роботи правління та виконує функції Голови правління у разі його відсутності. При виконанні функцій Голови правління заступник має право без довіреності здійснювати юридичні дії від імені Товариства а межах компетенції, які надані цим Статутом.
Відповідно до ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Дійсно, наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони.
Припинення зобов'язання зарахуванням можливе лише за умов однорідності та безспірності зустрічних вимог сторін. Адже, за відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.
Аналізуючи наведені норми, суд доходить висновку про те, що сам правочин -заява Відкритого акціонерного товариства завод "Павлоградхіммаш" №546 від 22 лютого 2010 року про залік зустрічних однорідних вимог (як документ) не суперечить Цивільному кодексу України.
Що ж до безпосереднього проведення заліку взаємних вимог, рішення прийняте у справі №33/224-10.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на Позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане ____________