21.09.11р. Справа № 22/5005/9877/2011
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зеленодольськ
до -1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг
-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг
про стягнення 41897,00 грн.
Суддя: Пуппо Л.Д.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_4, дов. від 09.08.11р., представник
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Позивач просить стягнути з Відповідача-1 заборгованість за недопоставлену продукцію в розмірі 21993,50 грн., з Відповідача-2 заборгованість за недопоставлену продукцію в розмірі 19903,50 грн., а також судові витрати, в тому числі 5000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Відповідачі-1,2 в судове засідання, не з'явився, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції.
Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України ).
В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та оцінивши надані докази, господарський суд, -
26.01.2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (відповідач-1), відправив Позивачу рахунок-фактуру №ЧП-000001 від 26.01.2010 року на поставку будівельної продукції на суму 21993,50 грн. Позивач перерахував гроші, відповідно до рахунку-фактури №ЧП-000001 від 26.01.2010 року, в сумі 21993,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 498 від 27.01.2010.
14.04.2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (Відповідач-2) виписав Позивачу рахунок-фактуру №ЧП-0000010 на поставку будівельної продукції на суму 23440,00 грн. Але коли був виписаний рахунок, як пояснив Позивач, відповідач-2 поставив вимогу, щоб частина коштів була перерахована через банк, а частина коштів була отримана ним готівкою.
Відповідно до рахунку-фактури №ЧП-0000010 від 14.04.2010 року Позивачем, згідно платіжного доручення №517 від 14.04.2010 року було оплачено 7000,00 грн. та за поясненнями Позивача 15.04.2010 року видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 готівкою 10000,00 грн.
Крім того, Відповідач-2, виписав рахунок-фактуру №ЧП-000018 від 15.06.2010 року на поставку будівельної продукції на суму 2903 гривень50 коп., Позивач, згідно платіжного доручення №533 від 15.06.2010 року сплатив 2903 гривень 50 коп.
Відповідно до ч.1,2 статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч. 1,2 статті 206 ЦКУ усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Так, за матеріалами справи Позивачем виконана оплата належним чином. Однак, Відповідачами порушено строк виконання зобов'язань.
Згідно вимог, визначених в статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають бути виконані належним чином та у встановлений договором строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених договором або законом.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, Позивачем був направлений лист від 24.06.2011р на адресу Відповідача -1 про повернення коштів у сумі 21993,50 грн., а на адресу Відповідача-2 від тої ж дати про повернення коштів у сумі 19903,50 грн. оскільки останні свої зобов'язання не виконали.
Частиною 2 ст. 693 ЦКУ передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, позов є обґрунтованим, підтверджений відповідними доказами та підлягає задоволенню на суму стосовно Відповідача-1 -21993,50 грн., щодо Відповідача-2, то частково на суму 9903,50 грн. , сума 10000, 00 грн. стягненню не підлягає, оскільки Позивачем не надано належних доказів щодо передачі її Відповідачу-2.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до ст.33 Правил адвокатської етики, гонорар, отриманий адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення, та розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають себе, зокрема, обсяг часу і роботи, що вимагається для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення.
Як вбачається із наданих документів, вартість послуг становить 5000,00 грн. Сума, на думку суду завищена, оскільки спір стосується стягнення коштів за не поставлений товар. Спір не потребує значної витрати часу, новизни правових питань.
Отже, суд дійшов висновку, що витрати на адвокатські послуги підлягає задоволенню пропорційно стягненим с умам з відповідачів -3806,60 грн., з яких: 2624,71 грн. з Відповідача-1, сума-1181,89 грн. - з Відповідача-2.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 193 Господарського Кодексу України , 525, 526, 530, 625, 693 Цивільного кодексу України статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зеленодольськ 21993,50 грн. основної суми, 219,94 грн. державного мита, 123,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2624,71 грн. витрат на правову допомогу адвоката, про що видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зеленодольськ 9903,50 грн. основної суми, 99,04 грн. державного мита, 55,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1181,89 грн. витрат на правову допомогу адвоката, про що видати наказ.
В решті вимог відмовити.
Суддя Л.Д.Пуппо
Рішення підписано 26.09.11.