"28" вересня 2011 р.
Справа № 5004/1643/11
за позовом Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області, м. Луцьк,
до товариства з обмеженою відповідальністю “Алювіжен”, м. Луцьк,
третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк”, м. Луцьк
про стягнення 12 761 264,44 грн.
Суддя Якушева І.О.
при секретарі Мороз Д.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. (довір. від 24.06.2009р.)
від відповідача: ОСОБА_2. (дов. від 24.06.2009р.)
від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_3. (дов. № 724-19 від 16.02.2010р.)
Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 12 820 069,02 грн., з них: 11 094 898,42 грн. заборгованості за кредитним договором №1907/02-961 від 19.07.2002 року, 1 642 378,31 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, 82 792,29 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому просять у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:
- в позовній заяві НБУ стверджується, що між Національним банком України, в особі Управління Національного банку України у Волинській області та товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк»було укладено кредитний договір № 13 від 09 грудня 2008 року.
На виконання Закону України «Про акціонерні товариства»в жовтні 2009 року відбулась реорганізація КБ «Західінкомбанк»ТзОВ в ПАТ «Західінкомбанк»шляхом перетворення, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ «Західінкомбанк»є повним правонаступником КБ «Західінкомбанк»ТзОВ.
За умовами кредитного договору (п.1.1) банку було надано кредит на суму 34 500 000 грн. на термін з 09.12.2008 до 03.12.2009 з оплатою відсотків у розмірі 19,0 процента річних. На виконання п. 2.1.1. кредитного договору дані кошти перераховано на кореспондентський рахунок банку згідно рахунку обліку кредиту КБ «Західінкомбанк»ТзОВ від 09.12.2008.
На виконання Постанови Правління Національного банку України №684 від 18.11.2009 «Про пролонгацію строку дії кредитних договорів, зміну процентної ставки та перенесення терміну сплати нарахованих відсотків за користування кредитами ПАТ «Західінкомбанк» до кредитного договору додатковим договором від 06.01.2010 внесені зміни, а саме визначено строк повернення кредитних коштів - 02.12.2010 та відсотків за користування кредитом - 01.03.2010року.
Крім того, на виконання Постанови Правління Національного банку України № 64 від 12.02.2010р. з банком 18 травня 2010 року було укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно якого відсотки за користування кредитом сплачуються одночасно з його виконанням, тобто 02 грудня 2010р.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором. Стаття 1049 Цивільного кодексу України вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
ПАТ «Західінкомбанк»було порушено п.2.1.1 кредитного договору щодо повернення наданого кредиту, а також сплати відсотків за його користування.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банк відповідно до договору застави майнових прав №12/08 від 20.11.2008р надав в заставу майнові права за кредитним договором №1907/02-961 від 19.07.2002 про надання кредиту у вигляді: відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії та додатковими до нього, укладеними між банком та ТзОВ «Алювіжен», відповідно до кого відповідач повинен повернути банку кредит у розмірі 11 094 898,42 грн., з них: 178 540,25 доларів США, що по курсу Національного банку України станом на 26.07.2011 становить 1 423 144,33 грн., та 843 788,40 ЄВРО, що по курсу Національного банку України станом на 26.07.2011 становить 9 671 754,09 грн. з кінцевим терміном повернення 23.07.2011р.
Відповідно до п.2.1.1 договору застави майнових прав у разі не виконання заставодавцем умов Кредитного договору заставодержатель отримує право одержати задоволення з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України «Про заставу»та ст.73 Закону України «Про Національний банк України».
Разом з тим, розділом 4 договору застави майнових прав «Порядок звернення стягнення та реалізації майнових прав шляхом уступки вимоги»встановлено, що Національному банку України право вимоги до боржника (відповідача) за кредитним договором № 1907/02-961 від 19.07.2002р. переходить наступного дня після настання строку виконання зобов'язань за ним.
Відповідно до п.3.2.2 кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати відсотки та інші платежі згідно діючих тарифів банку за користування кредитом та своєчасно повернути кредитні кошти.
Відповідач порушив умови, визначені змістом кредитного договору №1907/02-961 від 19.07.2002р. відповідач не виконав свої зобов'язання - не повернув кредитні кошти у встановлений термін.
Станом на день звернення до суду вимога позивача (лист від 24.05.2011 №13-008/1423) щодо виконання зобов'язань за кредитним договором №1907/02-961 від 19.07.2002 в добровільному порядку залишились без відповіді та без задоволення і на час звернення до суду заборгованість відповідачем не погашено.
Як видно з позовної заяви, позивач вважає, що він отримав право вимоги до ТзОВ «Алювіжен»за кредитним договором № 1907/02-961 від 19.07.2002 р. на підставі р. 4 договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 р. в зв'язку з тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед ПАТ «Західінкомбанк»за кредитним договором № 1907/02-961 від 19.07.2002 р.
Такі твердження безпідставні з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 20. Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
З цієї норми слідує, що право звернення стягнення на предмет застави виникає в заставодержателя у випадку, коли не буде виконане саме те зобов'язання, яке забезпечене заставою. В нашому випадку, зобов'язання, яке забезпечене заставою, випливає з кредитного договору № 13 від 09.12.2008 p., укладеного між НБУ та ПАТ «Західінкомбанк», а не з кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 p., укладеного між ПАТ «Західінкомбанк»та ТзОВ «Алювіжен».
При цьому згідно п. 4.2. договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 p. у частині уступки права вимоги цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України. Права вимоги переходять до Заставодержателя наступного дня після настання строку виконання за кредитним договором, якщо вони не будуть виконані повністю або частково або після настання випадку, передбаченого підпунктом 3.1.4 цього договору.
Згідно з п. 1.4. договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 р. (в редакції додаткового договору від 06.01.2010 p.) надана застава забезпечує виконання заставодавцем вимог заставодержателя за кредитом рефінансування, наданим згідно з кредитним договором № 13 від 09.12.2008р.
Згідно з п. 3.1.3 договір застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 p. заставодержатель має право у разі прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором та відсутності коштів на кореспондентському рахунку заставодавця задовольнити грошові вимоги, за якими настав строк погашення, шляхом реалізації заставлених майнових прав (шляхом отримання права вимоги на заставлені майнові права) згідно із статтею 73 Закону України «Про Національний банк України»та умовами цього договору та/або в інший установлений законодавством України спосіб.
Тобто під терміном «кредитний договір»безпосередньо в договорі застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 р. розуміється саме кредитний договір № 13 укладений 09.12.2008 р. між НБУ та ПАТ «Західінкомбанк», а не кредитний договір № 1907/02-961 від 19.07.2002 p., укладений між ПАТ «Західінкомбанк»та ТзОВ «Алювіжен».
Відтак, позивач помилково та безпідставно пов'язує виникнення в нього права на задоволення грошових вимог шляхом реалізації заставлених майнових прав в зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 р. Як слідує з п. 3.1.3. договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 р. таке право може виникнути в НБУ внаслідок невиконання зобов'язань саме ПАТ «Західінкомбанк»і саме за кредитним договором № 13 від 09.12.2008 р. за відсутності, при цьому, в заставодавця коштів на кореспондентському рахунку.
Однак, позивач не надав суду доказів невиконання ПАТ «Західінкомбанк»умов кредитного договір № 13 від 09.12.2008 p., відсутності коштів на кореспондентському рахунку та не надав документів які б є свідчили про наявність та розмір заборгованості ПАТ «Західінкомбанк»за кредитом і відсотками.
Крім того, цим же п. 3.1.3. договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 р. передбачена «реалізація майнових прав», а не «стягнення грошових коштів». Позову про реалізацію майнових прав Позивач не пред'являє.
Разом з тим, навіть, якщо НБУ надасть докази, зазначені в р. 1 цього відзиву, то та обставина що ПАТ «Західінкомбанк»не виконано умов кредитного договору № 13 від 09.12.2008p., (виконання якого забезпечене заставою майнових прав ПАТ «Західінкомбанк»за кредитним договором № 1907/02-961 від 19.07.2002 р.) ще не свідчить про те, що в НБУ виникло право вимоги до ТзОВ «Алювіжен», яке випливає з кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 р.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Зазначеним нормам кореспондують положення ч.ч. 1, б, 7 ст. 20 Закону України «Про заставу», згідно яких заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
В даному випадку предметом застави є - майнові права. Порядок реалізації майнових прав передбачений ст. 23 Закону України «Про заставу», згідно з якою при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.
З вищенаведених норм законів слідує, що внаслідок невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави; звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса; реалізація такого предмета застави, як майнові права проводиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, при цьому заставодержатель має право в судовому порядку вимагати переводу на нього заставленого права. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, відступлення права вимоги має наслідком зміну кредитора в зобов'язанні. Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
З огляду на положення ст. 23 Закону України «Про заставу»в сукупності з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513 ЦК України, реалізація заставленого майнового права - в даному випадку права вимоги ПАТ «Західінкомбанк»до ТзОВ «Алювіжен», що випливає з кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 p., повинна відбуватись шляхом вчинення відповідного правочину про відступлення права вимоги, який в силу вимог ч. 1 513 ЦК України повинен вчинятись у такій самій формі, як і зазначений кредитний договір, тобто - шляхом укладення між НБУ, ПАТ «Західінкомбанк»та ТзОВ «Алювіжен»окремого, письмового договору відступлення права вимоги, а у випадку відсутності згоди сторін на укладення такого договору НБУ має право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.
Договір відступлення права вимоги, що випливає з кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 р. між НБУ, ПАТ «Західінкомбанк»та ТзОВ «Алювіжен»не укладався і позивач не звертався до суду про перевід на нього такого права.
При цьому, умови договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 р. не дають підстав вважати такою, що відбулась або мала б відбутись за відкладальною умовою (п. 4.2. цього договору), зміну кредитора в розумінні ст. 512 ЦК України за зобов'язанням, що випливає з кредитного договору № 1^07/02-961 від 19.07.2002 р. Предметом даного договору є застава права вимоги за кредитним договором № 1907/02-961 від 19.07.2002 р. (п. 1.1. договору), а не відступлення права вимоги, що випливає з цього договору. Назва «Порядок звернення стягнення та реалізації майнових прав шляхом уступки вимоги»та зміст розділу 4 договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 р. свідчить, що домовленість про уступку права вимоги з відкладальною умовою включена в даний договір саме як спосіб реалізації предмета застави. Спосіб реалізації заставлених майнових прав шляхом уступки права вимоги, передбачений ст. 23 Закону України «Про заставу»та відступлення права вимоги (цесія) згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України - є різними правовими категоріями, які врегульовані різними нормативно-правовими актами і не можуть бути ототожнені. Отже, такий спосіб реалізації заставлених майнових прав, як уступка права вимоги передбачений ст. 23 Закону України «Про заставу»і наведений в розділі 4 договору сам-по-собі не може бути «договором про відступлення права вимоги», а повинен реалізовуватись або шляхом укладення між сторонами саме такого «договору відступлення права вимоги», або шляхом переведення права вимоги на заставодержателя в судовому порядку.
З наведеного вбачається , що позивач не довів тієї обставини, що в нього на даний час виникло право на задоволення грошових вимог за кредитним договором № 13 від 09.12.2008 р. шляхом реалізації заставлених майнових прав згідно договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 p.; на даний час до позивача не перейшло право вимоги до ТзОВ «Алювіжен»за кредитним договором № 1907/02-961 від 19.07.2002 р. оскільки між сторонами не укладалось відповідного договору відступлення права вимоги і позивач не переводив такого права на себе в судовому порядку; позивач не пред'являє позову про реалізацію майнових прав на предмет застави.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ “Західінкомбанк” в письмових поясненнях №19 від 26.09.2001 року вважає позов НБУ в особі Управління НБУ у Волинській області обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, посилаючись на те, що у зв'язку з невиконанням ПАТ «Західінкомбанк»умов кредитного договору №13 від 09.12.2008р. у НБУ в особі управління НБУ у Волинській області виникло право одержати задоволення із заставлених майнових прав за кредитним договором №1907/02-961 від 19.07.2002р. за рахунок їх задоволення ТзОВ «Алювіжен».
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи на строк до трьох днів для отримання ТзОВ «Алювіжен»копії ухвали про порушення провадження у справі за позовом ТзОВ «Алювіжен»до НБУ, ПАТ «Західінкомбанк» про визнання недійсним додаткового договору від 06.01.2010р. до договору застави майнових прав №12/09 від 20.11.2008р.; про зобов'язання відповідача надати докази: оригінал чи належним чином засвідчену копію кредитного договору №13 від 09.12.2008р. укладеного між НБУ та ТзОВ «Алювіжен»; оригінал чи належним чином засвідчену копію додаткового договору від 06.01.2010р. до кредитного договору №13 від 09.12.2008р. укладеного між НБУ та ТзОВ «Алювіжен»; докази надання НБУ кредиту ПАТ «Західінкомбанк»в розмірі 34 500 000 грн.; докази того, що ПАТ «Західінкомбанк»не повернуто кредит і не сплачено відсотків за його користування та відповідний розрахунок заборгованості.
Суд, розглянувши зазначені клопотання, відхилив їх з огляду на таке.
Обставини, за яких суд відкладає розгляд справи, наведені в ст.77 ГПК України.
Наведена відповідачем на обґрунтування клопотання обставина за змістом ст.77 ГПК України не є підставою для відкладення розгляду справи.
Копія кредитного договору №13 від 09.12.2008р., копія додаткового договору від 06.01.2010р. до кредитного договору №13 від 09.12.2008р., докази надання НБУ кредиту ПАТ «Західінкомбанк»в розмірі 34 500 000 грн. містяться в матеріалах справи №5004/1643/11, представник ПАТ «Західінкомбанк»подала докази наявності ПАТ «Західінкомбанк»перед управлінням НБУ у Волинській області заборгованості за відсотками в розмірі 9 050 764,41 грн., а тому відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.
Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2011р. звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 12 761 264,44 грн., з них: 11 094 898,42 грн. заборгованості за кредитним договором №1907/02-961 від 19.07.2002 року (178 540, 25 доларів США в гривневому еквіваленті станом на 26.07.2011 року становить 1 423 144,33 грн., 843 788,40 Євро в гривневому еквіваленті станом на 26.07.2011 року становить 9 671 754,09 грн., разом в гривневому еквіваленті 11 094 898,42 грн.), 1 642 378,31 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, 23987,71 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.
Зменшення розміру позовних вимог -процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, судом прийнято заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, господарський суд
встановив:
19.07.2002 року між ТзОВ “КБ “Західінкомбанк” і ТзОВ “Алювіжен” було укладено кредитний договір №1907/02-961.
На виконання вимог Закону України “Про акціонерні товариства” в жовтні 2009 року відбулась реорганізація ТзОВ “КБ “Західінкомбанк” в ПАТ “Західінкомбанк” шляхом перетворення, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
Відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ “Західінкомбанк” є правонаступником ТзОВ “КБ “Західінкомбанк”.
Умовами додаткових договорів до кредитного договору №1907/02-961 від 19.07.2002 року сторони неодноразово вносили зміни до кредитного договору (а.с.35-42).
Згідно з пунктами 1.2., 3.2.2. кредитного договору №1907/02-961 від 19.07.2002р. в редакції додаткового договору від 01.12.2009 року термін користування кредитними коштами -до 23.07.2011 року включно.
Передбачено обов'язок відповідача - повне погашення кредиту здійснити на позичковий рахунок № 20639008777 в ПАТ «Західінкомбанк», МФО 303484 в гривнях, на позичковий рахунок № 2063518777 в ПАТ «Західінкомбанк», МФО 303484 в доларах США, на позичковий рахунок № 2063228777 ПАТ «Західінкомбанк», МФО 303484 в Євро не пізніше, ніж 23.07.2011 року, а в разі невиконання (неналежного) виконання будь-якої з умов даного договору -в 7-денний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора.
Згідно з п.1.1. кредитного договору №1907/02-961 від 19.07.2002р. в редакції додаткового договору від 05.01.2010 року ТзОВ “Алювіжен” надається кредит для ведення господарської діяльності, придбання матеріалів, обладнання в розмірі 843 788,40 Євро зі сплатою 11% процентів річних за користування кредитними коштами в Євро та 178 540, 25 доларів США зі сплатою 11% процентів річних за користування кредитними коштами в доларах США.
Пунктом 3.2.4. кредитного договору №1907/02-961 від 19.07.2002 року в редакції додаткового договору від 03.06.2003 року встановлено обов'язок боржника сплачувати проценти за користування кредитними коштами у гривнях щомісяця, виходячи з розрахунку 18% річних -не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно, шляхом перерахунку коштів на рахунок кредитора № 20684008477 в КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, МФО 303484. У випадку несплати процентів протягом семи календарних днів після обумовленого даним договором строку, починаючи з восьмого календарного дня такі прострочені проценти сплачувати на рахунок кредитора № 20695008717 в КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, МФО 303484. У випадку остаточного погашення основної суми кредиту, в термін відповідно до вимог п. 1.2., п. 3.2.3. та п. 6.5. даного договору, проценти сплатити не пізніше дня такого погашення на рахунок кредитора № 20884008777 КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, МФО 303484.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування та згідно зі ст.42 цього Закону надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності.
09.12.2008 року на підставі Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №378 від 26.09.2006р. (чинного на момент видачі кредиту), між Національним банком України в особі управління Національного банку України у Волинській області як кредитором і ТзОВ комерційний банк "Західінкомбанк" як позичальником було укладено кредитний договір №13, згідно п.1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 34 500 000 грн. на термін з 09.12.2008р. до 03.12.2009р. з оплатою відсотків у розмірі 19 процентів річних.
Згідно з пунктами 1.2., 1.3. цього договору з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позичальник надає кредитору в заставу майнові права на суму 53 757 685,87 грн., про що укладаються окремі договори застави.
Під забезпечення кредиту надаються майнові права за кредитними договорами:
- ВАТ «Водиньбакалія»- кредитний договір № 2307/08-150 від 23.07.2008р.;
- ТзОВ «Цунамі»- кредитний договір № 1107/06-99 від 11.07.2006р.;
- ТзОВ «Цунамі»- кредитний договір № 2010/06-612 від 20.10.2006 р.;
- ПВКФ «Юніка»- кредитний договір № 2612/07-961 від 26.12.2007р.;
- ТзОВ «Алюглас»- кредитний договір № 0306/05-127 від 03.06.2005р.;
- IIАФ «Брошукова»- кредитний договір № 1803-1 від 18.03.2008р.;
- ПАФ «Брошукова»- кредитний договір № 2202-1 від 22.02.2007 р.;
- ТзОВ «Міленіум»- кредитний договір № 15/08 від 05.08,2008 р.;
- ВАТ «Острозьке хлібоприймальне підприємство»- кредитний договір № 1703-2 від 17.03.2008р.
Виконання позивачем зазначених зобов'язань та отримання ТзОВ “КБ “Західінкомбанк” кредитних коштів підтверджується наданою до справи випискою з рахунку обліку кредиту рефінансування ПАТ “Західінкомбанк” від 09.12.2008р.
18.02.2009 року до кредитного договору №13 від 09.12.2008р. укладено додатковий договір, яким кредитний договір доповнено пунктом 2.3.2. про те, що у разі дострокового (повного, часткового) погашення кредиту боржником позичальнику, останній зобов'язаний в той же день повідомити про дострокове погашення Національний банк України і забезпечити погашення кредиту кредитору у відповідній сумі на наступний робочий день після отримання коштів від боржника.
Додатковим договором до кредитного договору від 06.01.2010р. було внесено зміни в п.1.1. договору -в частині строку надання кредиту в розмірі 34 253 750 грн. на строк з 09.12.2008 року до 02.12.2010р. з оплатою 20,0 % річних, відстрочено сплату відсотків за користування кредитом -до 01.03.2010 року; змінено п.1.3. кредитного договору -передбачено, що під забезпечення кредиту надаються майнові права за кредитними договорами:
- 3AT «Ковельські ковбаси»- кредитний договір № 0509/08-612 від 05.09.2008р;
- ВАТ «Інвестиційна компанія «Атланта»- кредитний договір № 2707/О7-612 від 27.07.2007р.;
- ТзОВ «Цунамі»- кредитний договір № 1107/06-99 від 11.07.2006р.;
- ТзОВ «Цунамі»- кредитний договір № 2010/06-612 від 20.10.2006 р.;
- ТзОВ «Алюглас»- кредитний договір № 0306/05-127 від 03.06.2005 р.;
- ТзОВ «Доброслав-Луцьк»- кредитний договір №1702/06-616 від 17.02.2006р.;
- ТзОВ «Алювіжен» - кредитний договір №1907/02-961 від 19.07.2002р. (з додатковими договорами) на суму 178 540,25 доларів США або 1 422 251,63 грн. під 11% річних та 843 788,40 євро або 9 677 786,33 грн. під 11% річних, разом 11 100 037,96 грн. на строк до 23.07.2011р.;
- ПП «Боржавська ялина»- кредитний договір №56 від 07.10.2005р.;
- ЗAT фірма «Едельвіка»- кредитний: договір № 0808/08-612 від 08,08.2008
П.1.4. кредитного договору викладено в редакції: «Позичальник сплачує проценти за користування кредитом, пролонгованим до 02.12.2010 року щомісяця в передостанній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення боргу за кредит».
22.04.2010 року було укладено додатковий договір, згідно з яким пункт 1.1. кредитного договору викладено в редакції: «Кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 34 253 750 грн. на строк до 02.12.2010 року з оплатою 12,25 процентів річних»; доповнено кредитний договір пунктом 1.5., згідно з яким процентна ставка за кредитом є змінною. Розмір процентної ставки розраховується в залежності від наданого банком забезпечення, діючого розміру облікової ставки Національного банку України відповідно до вимог п. 1.5 "Положення про рефінансування та надання Національним банком України кредитів банкам України з метою стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.2010р. № 47.
При зміні розміру облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору банк, до настання першого числа місяця, що передує строку сплати процентів за користування кредитом, самостійно перераховує розмір процентної ставки застосовуючи діючу ставку коригування: і сплачує її.
18.05.2010 року було укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно з яким п.1.4. викладено в редакції: «Позичальник сплачує проценти за користування кредитом, наданим строком до 02.12.2010 року, одночасно з кінцевим строком погашення боргу за кредитом».
ТзОВ «Алювіжен»порушило зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору №1907/02-961 від 19.07.2002 року в частині своєчасного повернення наданого кредиту та сплати відсотків за його користування, заборгованість відповідача на момент розгляду справи становить:
- 11 094 898,42 грн. заборгованості за кредитом (178 540, 25 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 26.07.2011 року становить 1 423 144,33 грн., 843 788,40 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на 26.07.2011 року становить 9 671 754,09 грн., разом в гривневому еквіваленті 11 094 898,42 грн.),
- 1 570 871,97 грн. заборгованості за відсотками за несвоєчасне повернення кредиту в Євро,
- 71 506,34 грн. заборгованості за відсотками за несвоєчасне повернення кредиту в доларах США. (а всього 1 642 378,31 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №13 від 09.12.2008р. ТзОВ “КБ “Західінкомбанк” відповідно до договору застави майнових прав №12/08 від 20.11.2008р. надав в заставу майнові права за кредитним договором № 1907/02-961 від 19.07.2002 року та додатковими договорами до нього від 03.06.2003 року, 31.01.2008 року, 11.11.2008 року, укладеними між ТзОВ “КБ “Західінкомбанк” і ТзОВ «Алювіжен», згідно з умовами якого відповідач повинен повернути банку кредит в розмірі 843 788,40 Євро та 178 540, 25 доларів США з кінцевим терміном повернення до 23.07.2011 року включно.
Згідно з п.2.1.1 договору застави майнових прав у разі невиконання заставодавцем умов кредитного договору заставодержатель отримує право одержати задоволення з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України "Про заставу" та ст.73 Закону України "Про Національний банк України".
Пунктом 4.2 договору застави майнових прав встановлено, що у частині уступки права вимоги цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до ст.212 ЦК України. Право вимоги переходить до заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, якщо вони не будуть виконані повністю або частково або після настання випадку, передбаченого підпунктом 3.1.4 цього договору.
06.01.2010 року до договору застави майнових прав №12/08 від 30.11.2008р. укладено додатковий договір, яким викладено в новій редакції пункти 1.4., 3.1.1., 5.1. договору застави майнових прав.
Так, пункт 1.4. договору застави майнових прав викладено в редакції: «Надана застава забезпечує виконання заставодавцем вимог заставодержателя за кредитом рефінансування, наданим згідно з кредитним договором № 13 від 09.12.2008р., та будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між сторонами, за умовами якого заставодавець зобов'язаний повернути заставодержателю кредит рефінансування з кінцевим терміном повернення 02.12.2010р. і сплачувати проценти за користування ним у розмірі 20% річних та пеню, а також відповідно до умов кредитного договору повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування ним і пеню в разі їх витребування заставодержателем.»
ПАТ "Західінкомбанк" порушило свої зобов"язання, передбачені п.2.1.1 кредитного договору №13 від 09.12.2008 року, в частині своєчасного повернення наданого кредиту та сплати відсотків за його користування.
Заборгованість ПАТ "Західінкомбанк" перед управлінням НБУ у Волинській області за кредитним договором №13 від 09.12.2008 року становить 9 050 764,41 грн., що є заборгованістю за відсотками за користування кредитними коштами, визнається ПАТ "Західінкомбанк" та підтверджується наданим ним балансом по рахунках станом на 23.09.2011 року, чим спростовуються доводи відповідача про відсутність доказів на підтвердження наявності заборгованості ПАТ "Західінкомбанк".
Листом №13-008/1423 від 24.05.2011 року управління НБУ у Волинській області просило ТзОВ «Алювіжен»погасити існуючу у нього за кредитним договором №1907/02-961 від 19.07.2002 року заборгованість за кредитом в розмірі 843 788,40 Євро та 178 540, 25 доларів США, заборгованість за відсотками в розмірі 1 338 692,69 грн. (а.с.32).
Однак, відповідач вказаних вимог не виконав, суми боргу не перерахував.
За вказаних обставин Національний банк України в особі управління Національного банку України у Волинській області звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення із ТзОВ «Алювіжен» з врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 28.09.2011 року 12 761 264,44 грн., що включає: 11 094 898,42 грн. заборгованості за кредитним договором №1907/02-961 від 19.07.2002 року (178 540, 25 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 26.07.2011 року становить 1 423 144,33 грн., 843 788,40 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на 26.07.2011 року становить 9 671 754,09 грн., разом в гривневому еквіваленті 11 094 898,42 грн.), 1 642 378,31 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, 23987,71 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.
Приписами ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Матеріали справи свідчать, що ПАТ "Західінкомбанк" свої зобов"язання за кредитним договором №13 від 09.12.2008 року щодо сплати відсотків за користування кредитом не виконало.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Як передбачено ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частина 1 ст.576 ЦК України встановлює, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Оскільки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №13 від 09.12.2008 року ПАТ "Західінкомбанк" відповідно до договору застави майнових прав №12/08 від 20.11.2008 року надало в заставу майнові права за кредитним договором №1907/02-961 від 19.07.2002р., укладеним із ТзОВ "Алювіжен", за яким відповідач повинен повернути банку кредит в розмірі 843 788,40 Євро та 178 540, 25 доларів США з кінцевим терміном повернення до 23.07.2011 року включно, то таким чином позивач став кредитором за кредитним договором №1907/02-961 від 19.07.2002 року.
З огляду на викладене, безпідставним є твердження відповідача про те, що позивач набув права вимагати в судовому порядку переводу на нього заставлених прав, тобто майнових прав, що випливають з кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 року, а не стягнення 12 761 264,44 грн. з відповідача як з кредитора у зв'язку з порушенням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання свого зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом в строки, передбачені кредитним договором № 1907/02-961 від 19.07.2002 року.
З огляду на викладене, позивач правомірно 16.08.2011 року звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 12 761 264,44 грн.
У зв'язку із порушенням відповідачем встановлених умовами кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 року строків сплати процентів за користування кредитом, позивач нарахував відповідачу і просить стягнути з нього згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог від 28.09.2011 року 21 887,30 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в Євро, 2100,41 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в доларах США.
У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розрахунок пені виконано з врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, п. 3.2.4. .кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 року в редакції додаткового договору від 03.06.2003 року
Враховуючи наведені положення законодавства, у зв'язку із порушенням ТзОВ “Алювіжен” умов кредитного договору № 1907/02-961 від 19.07.2002 року в частині строків сплати процентів за користування кредитом, є правові підстави для стягнення відповідача 21 887,30 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в Євро за період з 01.02.2011р. по 25.07.2011р., 2 100,41 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в доларах США за період з 01.03.2011р. по 25.07.2011р.
Керуючись ст. ст. 174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 546, 549, 572, 574, 576, 589, 599, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути із ТзОВ “Алювіжен” (Волинська область, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 12а, код ЄДРПОУ 21749914, п/р 26008008777 в ПАТ “Західінкомбанк”, МФО 303484) на користь Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області (м. Луцьк, вул. Градний узвіз, 4, код ЄДРПОУ 09303021, т/р № 46299904127 в Управлінні Національного банку України у Волинській області, МФО 303020) 11 094 898 грн. 42 коп. заборгованості за кредитним договором, 1 642 378 грн. 31 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 23 987 грн. 71 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, а всього 12 761 264 грн. 44 коп.
3. Стягнути із ТзОВ “Алювіжен” (Волинська область, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 12а, код ЄДРПОУ 21749914, п/р 26008008777 в ПАТ “Західінкомбанк”, МФО 303484) в доход Державного бюджету України 25500 грн. державного мита (р/р 31113095700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КБК 22090200); 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31212264700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050003).
Суддя І. О. Якушева
Повний текст рішення
складено та підписано
03.10.11