79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.06.08 Справа№ 13/97А
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: ТзОВ «Вентуре», м.Львів
до відповідача: ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.09.07р. № 21489/10/23-2 та №21490/10/23-2
За участю представників сторін:
Від позивача: Садовнікова О.Л. -представник
Від відповідача: Чабан О.С. -ст.держ.податк.інсп.юр.відділу
Відкрито провадження у справі за позовом ТзОВ «Вентуре», м.Львів до відповідача: ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.09.07р. № 21489/10/23-2 та №21490/10/23-2.
Позивачем в судовому засіданні позов підтримано з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачем позов заперечено з підстав, викладених у відзиві від 03.06.08р.
З»ясовано:
у період з 24.07.2007 року по 28.08.2007 року працівниками Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства України в період з 01.07.05 року до 31.03.07 року товариством з обмеженою відповідальністю «Вентуре», за наслідками якої складено акт від 04.09.2007 року №3169/23-2/25239274.
Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем: п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.12.3.1 п.12.3, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.94 року (в редакції Закону України від 22.05.1997р. за № 283/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) шляхом завищення валових витрат у 4 кварталі 2005 р. на суму 47 240,00 грн., та заниження скоригованих валових доходів у 4 кварталі 2006 р. на суму 13 508,00 грн., внаслідок чого було донараховано податок на прибуток в загальному розмірі 13 218,67,00 грн.; п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 року (із наступними змінами та доповненнями) шляхом заниження податку на додану вартість (ПДВ) у грудні 2005 р. на суму 7873,33 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в Франківському районі м.Львова винесено податкове повідомлення-рішення №21489/10/23-2 від 17.09.2007 року та податкове повідомлення-рішення від 17.09.2007 року № 21490/10/23-2, в яких визначено суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 13 218,67 грн. та штрафної санкції з цього податку у розмірі 6 609,33 грн. та з ПДВ в розмірі 7 873,33 грн. та штрафні санкції з цього податку у розмірі 3 936,66 грн. відповідно.
Вищезгадані податкові повідомлення-рішення оскаржені ТзОВ "Вентуре" в адміністративному порядку, проте, вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги -без задоволення.
ТзОВ "Вентуре" не погоджується із вищезгаданими податковим повідомленнями-рішеннями виходячи з наступного:
1) в пункті 3.1.1 акту перевірки під назвою «Валовий дохід», зокрема, зазначено про те, що підприємством занижено валові доходи у 4 кварталі 2006 року на загальну суму 13508,00 грн. шляхом невключення до валових доходів кредиторської заборгованості, термін погашення якої минув, із посиланням на п.п. 4.1.6 п.4.1 статті 4, п.п.12.3.1 п.12.3, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Позивачем зазначається, що згідно п.1.25 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під безнадійною кредиторською заборгованістю слід розуміти заборгованість підприємства (боржника) перед кредитором, щодо якої минув строк позовної давності. У договорі не зазначено строк виконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару і 16 липня 2004 року постачальником заявлено вимогу про оплату поставленого товару. ТзОВ "Вентуре" не оплатило товар. Оскільки, строк виконання зобов'язань у договорі не встановлено, то перебіг строку позовної давності починається після закінчення 7 днів з моменту пред'явлення вимоги кредитором. Отже, з 23 липня 2004 року необхідно починати відлік строку позовної давності. Закінченням строку позовної давності потрібно вважати 23 липня 2007 року (ІІІ квартал 2007 року) .
Оскільки, безнадійною кредиторською заборгованістю слід вважати заборгованість підприємства (боржника) перед кредитором, щодо якої минув строк позовної давності, то позивачем зазначається, що в нього не було правової підстави включати суму заборгованості до валових доходів в 4 кварталі 2006 року.
Суму заборгованості у розмірі 13 508,00 ТзОВ "Вентуре" включено в IIІ кварталі 2007 року до валових доходів та відобразило цей факт у декларації про прибуток.
2) В пункті 3.1.2 акту перевірки під назвою «Валові витрати», зокрема, зазначено, що позивачем завищено валові витрати у 4 кварталі 2005 року на загальну суму 39 366,67 грн. шляхом неправомірного включення до їх складу вартості інформаційно-консультаційного обслуговування, які надавались ПП «Святослав-Люкс» із посиланням на п.п. 5.2.1 п.5.2 статті 5 та п.п.5.3.9 п.п.5.3 ст.5 Закону України «Пре оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, у пункті 3.1.5 акту перевірки «Податок на додану вартість» зазначено про те, що підприємством зайво включено до податкового кредиту суму ПДВ в загальному розмірі 7 873,33 грн., сплачену у зв'язку із отриманням зазначених вище послуг із посиланням на пункти 7.4.1 та 7.4.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В акті перевірки вказано, що отримані позивачем інформаційно-консультаційні послуги не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та до перевірки не представлено документів, які підтверджують факт надання консультаційних послуг. Також зазначено, що первинні документи, які б містили відомості про господарські операції, не представлені.
Позивачем зазначається, що всі наведені вище твердження акту перевірки є повністю незаконними та абсурдними, оскільки вони ґрунтуються виключно на упереджених припущеннях і не підтверджуються документальними даними податкового і бухгалтерського обліку. Адже при здійсненні даної перевірки, ДПІ надано всі необхідні первинні бухгалтерські та господарські документи (зокрема і детальний опис отриманих консультацій), які підтверджують факти придбання певних послуг від інших осіб та використання їх у фінансово-господарській діяльності підприємства та спростовують твердження акту перевірки.
Позивачем також зауважується, що пунктами 5.1 і 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Отже, лише у тому разі, якщо у пунктах 5.3-5.7 статті 5 зазначеного вище Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, то таке включення можна кваліфікувати як неправомірне. Ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Закон України «Про податок на додану вартість»не пов'язують право платника податку на виникнення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ із доказуванням платниками податків зв'язку здійснених ними витрат із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Що ж до посилань ДПІ у акті перевірки на пункт 5.3.9 статті 5 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств»то позивачем зазначається, що вони є незаконними, оскільки за своїм змістом ця норма Закону передбачає як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та іншю документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємств; нереальних сум, непідтверджених документально. Однак, у даному випадку всі необхідні первинні бухгалтерські та господарські документи - договори, акти про надання послуг, податкові накладні були надані перевіряючим під час проведення перевірки.
При винесенні рішення у даній справі, суд виходив з наступного:
Керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -
постановив:
1.В адміністративному позові відмовити повністю.
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.
Суддя