"11" липня 2008 р.
Справа № 17/69-1327(10/140-2547)
Господарський суд Тернопільської області
судді Андрусик Н.О.
за участю секретаря судового засідання Лучко Р.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
до відповідача Малого приватного підприємства "Явір", м. Чортків Тернопільської області
про зобов'язання виконати умови договору від 26.09.2003 року
За зустрічним позовом Малого приватного підприємства “Явір“, м. Чортків Тернопільської області
До відповідача виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
про визнання недійсним договору про пер0едачу житла від 26.09.2003р.
За участю представників:
позивача за первісним позовом: Гірняк В.М., заступник начальник юридичного управління, довіреність №1429/01 від 13.11.2006р.;
відповідача за первісним позовом: Колодовський О.В., уповноважений, довіреність № 158 від 10.07.06 р., Вдовиченко Н.Ф., адвокат, довіреність № 24 від 19.03.07р.
Звукозапис судового процесу здійснювався на диск серії CD-R, серійний номер СІС 01-33601.
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 811 ГПК України.
До господарського суду Тернопільської області звернувся з позовом Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, м. Тернопіль до Приватного малого підприємства "Явір", м. Чортків Тернопільської області, про зобов'язання МПП "Явір" передати Виконавчому комітету Тернопільської міської ради 6 % від загальної площі будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Мостова Бічна, 6 в м. Тернополі, після введення його в експлуатацію, посилаючись на договір про передачу житла №бн від 26.09.03р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на дію Договору про передачу житла, який укладено між сторонами 26.09.2003 року. Зазначає, що договір зареєстрований розпорядженням міського голови від 02.10.2003 року № 937 “Про реєстрацію договорів“.
- 17 липня 2007р. малим приватним підприємством "Явір", м. Чортків Тернопільської області подано зустрічну позовну заяву в порядку статті 60 ГПК України, про розірвання договору про передачу житла, укладеного між МПП "Явір", м. Чортків Тернопільської області та Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 26.09.2003р. та стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн., від якої мале приватне підприємство відмовилося у відповідності до поданої заяви №12-06/01-02 від 12.06.2008р., котра задоволена судом.
У поданому до суду запереченні (вх. № 15169 від 04.05.2007 року) мале приватне підприємство “Явір “ м. Чортків Тернопільської області не визнає позовні вимоги; вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно ухвали господарського суду від 23.08.2007р. зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи 1/69-3438 за позовом виконавчого комітету Тернопільської міської ради м. Тернопіль до малого приватного підприємства “Явір“, про вилучення майна.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою МПП "Явір", м. Чортків подало апеляційну скаргу б/н від 01.09.2007р. до Львівського апеляційного господарського суду. За результатами перегляду ухвали від 23.08.2007р. в апеляційному порядку, 15.10.2007р. апеляційним господарським судом винесено постанову, якою ухвалу господарського суду від 23.08.2007р. у справі № 10/140-2547 скасовано, а справу передано на розгляд до місцевого господарського суду.
Вищим господарським судом України 24.01.200р. прийнято постанову, згідно якої касаційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 2131/01 від 14.11.2007 р. залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.07р. у справі № 10/140-2547 без змін.
У відповідності до розпорядження голови господарського суду Тернопільської області Левандовського Ю.Я. від 31.03.2008р. матеріали судової справи №10/140-2547 передано на розгляд судді Андрусик Н.О.
Згідно ухвали від 04.04.2008 року прийнято матеріали справи № 10/140-2547 до провадження з присвоєнням справі номеру 17/69-1327 (10/140-2547).
Судовий розгляд справи неодноразово було відкладено в порядку статті 77 ГПК України з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.
В судовому засіданні 29.05.2008р. оголошувалася перерва до 15:00 год. 02.06.2008р. з метою вирішення питання щодо прийняття заяви МПП »Явір» про зміну предмета і підстави позову від 13.05.2008р. Згідно ухвали від 02.06.2008р. №17/69-1327 (10/140-2547) господарським судом відмовлено у задоволенні заяви від 13.05.2008р. про зміну підстави і предмету позову з огляду на приписи ч.4 ст.22 ГПК України.
- 18 червня 2008 року Малим приватним підприємством “Явір“ подано до господарського суду зустрічний позов в порядку статті 60 ГПК України, згідно якого підприємство просило визнати недійсним договір від 26.09.2003р. про передачу житла як такого, що не відповідає вимогам закону, оскільки зобов'язання, взяті на себе виконавчим комітетом Тернопільської міської ради згідно спірного договору є повноваженнями виконавчого комітету Тернопільської міської ради, котрі чітко визначені Законом України «Про місцеве самоврядування України». Єдине зобов'язання за договором, яке взяв на себе позивач -це у встановленому законом порядку оформити введення в експлуатацію зазначеного у предметі договору, будинку (п.2.2 договору). Дана заява як така, що відповідає правам сторони в господарському процесі, визначеним ст.ст. 22, 60 ГПК України, задоволена судом, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням зустрічних позовних вимог.
- 04.07.2008 року МПП «Явір»подано додаткове обґрунтування зустрічного позову, згідно якого зазначено, що договір про передачу житла від 26.09.2003 р. не відповідає вимогам закону, а саме ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 22.09.2004 року, Постановам Кабінету Міністрів України "Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів", Про порядок надання інженерно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу. Спірний договір суперечить ст. 19 Конституції України, ст. 4 ЦК УРСР, ст.ст.11, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншим підзаконним нормативним актам, що регулюють порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Виконавчий комітет міськради згідно поданого відзиву на зустрічну позовну заяву, вважає вимоги підприємства необґрунтованими, оскільки в порушення ст. 33 ГПК України, позивач за зустрічним позовом жодним чином не навів обставин невідповідності договору від 26.09.2003 року вимогам закону. Договір укладено між сторонами без будь-яких заперечень чи розбіжностей, що в свою чергу виключає наявність підстав для визнання його недійсним.
Строк вирішення спору продовжено сторонами згідно поданого клопотання в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України на один місяць, до 24.07.2008 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, а також зазначеною статтею визначено шляхи захисту прав та законних інтересів.
Позивач за первісним позовом: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради є юридичною особою, включеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 04058344, що підтверджується Довідкою № 31-78 Головного управління статистики у Тернопільській області від 16.07.2007 р., а тому користується правом на звернення до суду з позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідач за первісним позовом: Мале приватне підприємство "Явір", м. Чортків зареєстровано в Єдиному державному реєстрі як юридична особа, ідентифікаційний код 30003901, що підтверджено довідкою Управління статуправління у Чортківському районі Тернопільської області № 10 від 20.03.2007р.
Предметом судового розгляду позивач визначив зобов'язання приватного малого підприємства “Явір“ м. Чортків передати виконавчому комітету Тернопільської міської ради 6% від загальної площі будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Мостова Бічна, 6 після введення його в експлуатацію.
Внаслідок укладення 26 вересня 2003 року між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та приватним малим підприємством “Явір“ договору про передачу житла, між сторонами виникли цивільно-правові зобов'язання, згідно з якими приватне мале підприємство “Явір“ («Сторона-2») зобов'язалося передати виконавчому комітету Тернопільської міської ради («Стороні-1») 6% від загальної площі будівництва після введення в експлуатацію будинку, вказаного у пункті 1.1. (пункт 2.1 Договору), а саме: багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться по вул. Мостова Бічна, 6 в м. Тернополі.
Згідно пункту 2.2. договору, позивач у справі зобов'язувався у встановленому Законом порядку, оформити введення в експлуатацію, вказаний у п. 1.1 будинок.
Розпорядженням міського голови № 937 від 02.10.2003 року “Про реєстрацію договорів“ зареєстровано договір про передачу житла від 26.09.2003 року.
Беручи до уваги, що права та обов'язки між сторонами виникли з договору, який був укладений до набрання чинності положеннями Цивільного та Господарський кодексів України (01.01.2004 р.), але правовідносини продовжують існувати і після набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України, тому в силу ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 4 Розділу IX “ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Господарського кодексу України, до даних правовідносин застосовуються норми ЦК України з урахуванням особливостей норм ГК України (частина 2 п.1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за договором належним чином, оскільки закінчений будівництвом об'єкт прийнято в експлуатацію.
До таких висновків суд дійшов на підставі огляду та оцінки договору від 26.09.2003 р. р., рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 41 від 23.01.2008 року "Про затвердження акта державної приймальної комісії МПП «Явір»".
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України, ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу УРСР (що діяли в період виникнення правовідносин), встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння зміна умов договору або одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
Як стверджує позивач за первісним позовом, відповідач всупереч вимогам ст. 526 ЦК України не виконує умов договору щодо передачі 6% житла, про що свідчить претензія № 18 від 06.02.2007 року, надіслана на адресу позивача.
З наявної у справі претензії вбачається, що відповідач, посилаючись на пункт 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 року та Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, підписаний у грудні 2006 року, у відповідності до поданого 15.11.2006 р. виконавчому комітету міськради клопотання, просив затвердити Акт державної приймальної комісії у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідач, у відповідності до договору про передачу житла від 26.09.2003 року, пропонував позивачу обчислити кількість житла, яке необхідно передати у власність міської ради та його вартість, виходячи з загальної площі квартир та площі земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності міста, на якій проводилося будівництво будинку. Таким чином, МПП "Явір" було визначено, що вартість житла, яке необхідно передати у власність міської ради складає 171 302,40 грн., які відповідач зобов'язувався перерахувати на бюджетний рахунок ради протягом одного банківського дня з моменту отримання офіційної відповіді.
Матеріали справи не містять доказів розгляду даної претензії виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.
- 05.06.2007 р., позивач звернувся з позовом до господарського суду про зобов»язання МПП «Явір»виконати умови договору на умовах, визначених і погоджених сторонами.
У відповідності до частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як випливає з п. 3.2. договору сторони передбачили вирішення всіх суперечок, котрі виникають при виконанні даної угоди за взаємною згодою або в судовому порядку.
Таким чином, як вбачається з претензії, відповідач за первісним позовом просив (надав пропозицію) позивача за первісним позовом змінити умови договору (замість передачі 6% житла від загальної площі будівництва в натурі перерахувати вартість непереданої площі житла). При цьому розрахунок проведено не від загальної площі будівництва (100 %), а пропорційно до частки площі земельної ділянки, що належить територіальній громаді міста Тернополя, на якій проведено будівництво, що складає 40%.
Доводи, які наведені в претензії та посилання МПП «Явір»на ту обставину, що неприйняття міськрадою завершеного будівництвом об'єкту в експлуатацію спричинить подання окремих позовів зі сторони фізичних осіб-інвесторів могли, на думку суду, слугувати підставою для зміни умов договору в судовому порядку з наведених вище підстав, проте таких вимог МПП «Явір»не заявляв.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать, що станом на день винесення рішення умови договору про передачу житла не виконані другою стороною договору, що також не заперечено відповідачем.
За таких обставин, суд вважає переконливими та доведеними документально доводи позивача, відтак, первісний позов підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати за первісним позовом, в силу приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.
За результатами дослідження обставин справи, надаючи оцінку зібраним по справі доказам, виходячи з умов оспорюваного Договору, суд не вбачає правових підстав для задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.
У позовній заяві та поданому додатковому обґрунтуванні зустрічного позову, позивач вважає, що договір про передачу житла від 26.09.2003 р. не відповідає вимогам закону, а саме ст. 27 Закону України"Про планування і забудову територій», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 22.09.2004 р., Постановам Кабінету Міністрів України "Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів", «Про порядок надання інженерно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об"єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу»та вважає, що спірний договір суперечить ст. 19 Конституції України, ст. 4 ЦК УРСР, ст.ст. 11, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншим підзаконним нормативним актам, що регулюють порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських відносин, що не суперечать законодавству.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Аналогічні положення містила ст. 4 ЦК УРСР, що діяла на момент укладення спірного договору.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України), а згідно ч. 3, 4 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній та податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування.
Згідно п.1.1 договору від 26.09.2003 р. приватне мале підприємство “Явір“ («Сторона-2») зобов'язалося передати виконавчому комітету Тернопільської міської ради («Стороні-1») 6% від загальної площі будівництва після введення в експлуатацію будинку, вказаного у пункті 1.1. (пункт 2.1 Договору), тобто багатоквартирного житлового будинку, за адресою вул. Мостова Бічна, 6 в м. Тернополі.
Згідно пункту 2.2. цього договору, відповідач за зустрічним позовом зобов'язувався у встановленому Законом порядку, оформити введення в експлуатацію, вказаний у п. 1.1 будинок. Пунктом 2.4. договору МПП «Явір»зобов'язалося завершити спорудження об'єкту у вказані в технічній документації строки. Таким чином, укладений між сторонами договір є консенсуальним, тобто визнається таким укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.
За загальним правилом, господарюючі суб'єкти вправі самостійно визначати свої взаємовідносини через угоди, що вміщують елементи різних видів угод, і навіть таких, що не передбачені чинним законодавством, але оптимально регулюють їх права і обов'язки.
На підставі статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Як встановлено судом, умови договору від 26.09.2003 р. прийняті до виконання обома сторонами, що підтверджується наданими сторонами документами та не заперечено сторонами в судових засіданнях.
З досліджених господарським судом у справі № 15а/94-1411 за позовом МПП "Явір", м. Чортків про визнання незаконною бездіяльності Виконавчого комітету Тернопільської міської ради з питання затвердження Акта Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом багатоквартирного житлового будинку (тридцять дві квартири) з офісними приміщеннями та стоянками для автомобілів та зобов'язання відповідача на першому наступному засіданні розглянути Акт Державної приймальної комісії від 05.12.2006р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом багатоквартирного житлового будинку (тридцять дві квартири) з офісними приміщеннями та стоянками для автомобілів за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова Бічна, 6 та прийняти рішення з даного питання, обставин, що мають преюдиційне значення при розгляді даного господарського спору згідно ст. 35 ГПК України, було встановлено, що будівництво житлового будинку здійснено на підставі рішення Тернопільської міської ради № 4/13/149 від 21.12.2004р. "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки під розташування багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та стоянками для автомобілів малому приватному підприємству "Явір" за адресою вул. Мостова-бічна" генеральним підрядником Малим приватним підприємством “Явір», який виконав будівництво багатоквартирного житлового будинку (на тридцять дві квартири) та субпідрядними організаціями: СПМК-520 (електромонтажні роботи), ПП “Горинь-Тернопіль» (монтаж газопроводу, водопроводу, систем каналізації); згідно замовлення відповідача у справі ДП “Тернопільський Промбудпроект“ розроблено Робочий проект № 136-04 в складі: вихідні дані на будівництво, пояснювальна записка, локальні і об'єктивні кошториси, кошторис на проектні роботи -графічні матеріали (архітектурні, будівельні, сантехнічні).
Проектна документація погоджена Управлінням містобудування та архітектури11.05.2004 року; дозвіл на виконання будівельних робіт виданий Захарчуком В.В. - начальником Інспекції Держархбудконтролю міської ради № 16/05 від 18 лютого 2005 р. Будівельно-монтажні роботи закінчено в листопаді 2006р.
Згідно статті 27 Закону України “Про планування і забудову територій“ від 20.04. 2000 року фізичні та юридичні особи, які мають отримали дозвіл на будівництво об'єктів містобудування, отримують вихідні дані на планування цього об'єкта. Надання вихідних даних забезпечується виконавчими комітетами міських рад. Погодження вихідних даних у разі необхідності з підприємствами, установами та організаціями, що надають технічні умови, здійснюється спеціальними органами з питань містобудування та архітектури. Такими вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1930 від 30.12.2000 р. "Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів" визначено граничний розмір залучення коштів замовників на розвиток інфраструктури населених пунктів, який не може перевищувати 25% вартості будівництва об'єкта незалежно від його функціонального призначення.
Отже, умови договору не суперечать положенням Постанови № 1930 від 30.12.2000 р.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22 вересня 2004 року затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, яким визначено основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.
У пункті 1 Постанови зазначено, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
23 січня 2008 року виконавчим комітетом прийнято рішення за № 41, яким затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями для автомобілів за адресою вул. Мостова-бічна, загальною площею 3352,9 кв.м.
Аналіз правовідносин сторін за Договором, наведених вище умов Договору спростовують доводи позивача за зустрічним позовом про невідповідність його вимогам закону, адже в договорі визначено його предмет, ціну договору (у відсотковому виразі житла), що дає достатні підстави для висновку про те, що між сторонами Договору досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. З умов Договору зрозуміло, про що саме домовились сторони, досягнуті домовленості є визначеними, прийнятними до виконання, договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Чинним законодавством України не передбачено заборони визначення сторонами при укладанні договорів норм, що прямо передбачені законом. Таким чином, посилання позивача за зустрічним позовом, що відповідні повноваження виконкому ради прямо передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»(ст. 31 Закону) не заслуговують на увагу суду. Інша річ якби сторонами визначено домовленості, котрі б суперечили приписам закону, як-от: одностороння відмова від договору чи зміна умов.
Згідно приписів ст. ст. 43, 33 ГПК України, визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а господарський суд, згідно ст. 43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено документально, що дії виконавчого комітету міськради з приводу прийняття рішення за № 41 від 23.01.2008 р. вчинені останнім саме не на виконання договірних зобов'язань, а в силу прямих вказівок закону, адже і договором, і законом передбачено прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію.
Посилання позивача за зустрічним позовом щодо неможливості виконати реально умови договору, а саме - передати 6% від загальної площі будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Мостова-бічна, 6 в м. Тернополі, не може бути підставою для визнання такого договору недійсним.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За результатами дослідження умов договору судом не встановлено також суперечності оспорюваного Договору вимогам законодавства, яке діяло на момент його укладення.
При досліджені судом доказів та доводів сторін, наведених в обґрунтування та заперечення позовних вимог, суд прийшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсним договору про передачу житла від 26.09.2003 року, а тому позов задоволенню не підлягає.
Інші доводи, наведені позивачем суд також не приймає до уваги, оскільки вони є непереконливими та такими, що спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими судом обставинами справи.
Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на МПП "Явір".
В судовому засіданні 11.07.2008 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 19, 124, 142 Конституції України, ст.ст. 18, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 4, 48, 161, 162 ЦК УРСР, ст.ст. 11, 16, 202, 203, 509, 526 ЦК України, ст.ст. 20, 180, 193 ГК України, ст. ст. 1, 42 -47, 22, 33, 34, 43, 49, 60, 811, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд -
1. Первісний позов задовольнити.
2. Малому приватному підприємству "Явір", м. Чортків Тернопільської області, вул. Подільська, 6, ідент. код 30003901 передати в 15-денний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили Виконавчому комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, ідент. код 04058344 -6 (шість) відсотків від загальної площі будівництва багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова Бічна, 6.
3. Стягнути з Малого приватного підприємства "Явір", м. Чортків Тернопільської області, вул. Подільська, 6, ідент. код 30003901 на користь Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, ідент. код 04058344 -85 грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В задоволенні зустрічного позову -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття рішення через місцевий господарський суд.
Суддя