22.09.11р.Справа № 9/5005/8880/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта"Садова", м. Алчевськ Луганської області
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
Третя особа - Відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 26 279,94 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання - Синяговська Є.С.
Представники:
Від позивача - представник не з'явився
Від відповідача - ОСОБА_1. - пров. юрисконсульт, довіреність №488 від 01.01.2011р.
Від третьої особі - ОСОБА_2. - представник, довіреність №85-140юр від 11.05.2011р.
ТОВ "Шахта "Садова" звернулося у липні 2011 року із позовом до ДП "Придніпровська залізниця", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 26279,94 грн. вартості нестачі вантажу. Обґрунтовує свої вимоги тим, що у вагоні 66372913 за відправкою по залізничній накладній №48419346 від 20.01.2011 р. виявлена нестача вантажу вугілля у кількості 22,70 т, відповідальна нестача якого з урахуванням норми природної втрати маси цього вантажу під час перевезення складає 22,010 т на суму 26279,94 грн. Вказує, що нестача вантажу була виявлена вантажоотримувачем - ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", але залізниця відмовилася від складання комерційного акту для засвідчення невідповідності маси вантажу. У зв'язку із відмовою залізниці від складення комерційного акту вантажоодержувачем була направлена скарга на ім'я начальника Криворізької дирекції залізничних перевезень скарга, яка була залишена ним без відповіді. Вказує, що вважаючи на значний обсяг нестачі вантажу вантажоодержувач передав Позивачу, як вантажовідправнику, право на пред'явлення претензій і позовів до залізниці щодо відшкодування збитків від зазначеної нестачі вантажу.
ДП "Придніпровська залізниця" позовні вимоги не визнає. Вказує у відзиві на позов, що вимога щодо згідно п. 23 Правил видачі вантажів вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена письмово в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором, але одержувачем вантажу така письмова заявка в момент приймання зазначеного вагону не заявлялась. Також вказує, що згідно з п. 16 Правил складання актів, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування -протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень, але всупереч цьому одержувач подав таку скаргу лише 27.01.2011р., тобто через три доби. Крім того вказує на те, що складений одержувачем вантажу акт про приймання продукції за кількістю №285 від 24.01.2011р. складений з порушенням норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю, оскільки, як вказано у цьому акті приймання продукції розпочато 24.02.2011р. о 04:45 год. за участю представника громадськості Савченка В.Г., який діяв на підставі посвідчення №34 від 26.01.2011р., тобто виданого на дві доби пізніше початку приймання продукції. Представник Відповідача у судовому засіданні вказував також на відсутність у Позивача належних доказів на пред'явлення позову до залізниці, оскільки не надано повноваження осіб, які здійснили переуступку вимог, про відсутність у позивача реальних збитків, оскільки Третя особа здійснила оплату за вантаж щодо якого виявлено нестачу.
ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (Третя особа) повністю підтримує позовні вимоги позивача. Вказує у своїх поясненнях, що вагон №66372913 прибув на його підприємство 24.01.2011р. о 04 год. 45 хв. з вантажем антрациту зі станції Роз'їзд Яновський Донецької залізниці. При прийманні вантажу по кількості було виявлено нестачу у кількості 22,7 т, про що складено акт №285 від 24.01.2001р.. В зв'язку з тим, що вантаж надійшов з ознаками розкрадання та втрати, вантажоодержувач звернувся до залізниці з вимогою видачі вантажу з перевіркою і складанням комерційного акту. В порушення вимог ст. 129 Статуту залізниць України відповідач по справі відмовився від складання комерційного акту, в зв'язку з чим, у відповідності до п. 16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, вантажоодержувачем була подана скарга №327 на ім'я заступника начальника Придніпровської залізниці -начальника Криворізької дирекції залізничних перевезень. Право на пред'явлення позовної заяви позивачу було передано вантажоодержувачем шляхом учинення переуступного напису на накладній №48419346 у відповідності до ст. 133 Статуту залізниць України.
В судовому засіданні 22.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд, -
Відповідно до умов договору № 4292 від 03.12.2009 р., укладеного між ТОВ "Шахта "САДОВА" (надалі - Позивач) та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі -Третя особа), Позивач як постачальник та вантажовідправник відвантажив 20.01.2011 р., зі станції Роз'їзд Яновський Донецької залізниці та відправив залізницею у вагоні №66372913 за відправкою №48419346 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" антрацит у кількості 69000,00 кг.
Як свідчать відмітки в графі “Заяви і відмітки відправника” залізничної накладної №48419346, Позивачем на виконання п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р., було здійснено маркування поверхні вугілля та периметру вагону зеленою фарбою.
Зазначений вагон був прийнятий залізницею до перевезень на станції Роз'їзд Яновський Донецької залізниці без зауважень, що може свідчити про те, що залізницею були виконані вимоги п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, та витоку вантажу, порушення маркування вантажу та непридатності вагону до перевезення виявлено не було.
У відповідності до умов п. 3.5. договору № 4292 від 03.12.2009р., ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", тобто покупцем за цим договором, проводиться вхідний контроль за кількістю, шляхом зважування під час руху на автоматичних електронно-тензометричних-тонних вагах.
За результатами зважування на станції призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці вантажоодержувачем, тобто ВАТ "АрселорМиттал Кривий Ріг" вагону №66372913 з антрацитом, який прибув на станцію 24.01.2011 р. за відправкою №48419346 на вагонних 200-тонних вагах №091, які повірені у встановленому порядку 03.08.2010 р., було виявлено нестачу вантажу порівняно з вказаною вагою у залізничній накладній у кількості 22,7 тон, що зафіксовано актом №285 від 24.01.2011 р. про приймання продукції за кількістю.
Так відповідно до акту №285 від 24.01.2011 р. вантаж у вагоні №66372913 прибув з ознаками розкрадання та втрати, з поглибленнями. Вагон в технічному відношенні справний, люки та двері щільно закриті, витоку вантажу немає. Вантаж маркований зеленою фарбою, окрім місця поглиблення.
Як вказує Позивач та підтверджує у своїх поясненнях Третя особа, у видачі вантажу зі складанням комерційного акту залізницею зі складанням комерційного акту залізницею було відмовлено, тому Третьою особою, як вантажоодержувачем, 27.01.2011р. подано скаргу начальнику Криворізької дирекції залізничних перевезень (вхідний №372) про відмову начальника станції Кривий Ріг-Головний у видачі комерційного акту для засвідчення недостачі у вагоні №66372913, який прибув за залізничною накладною №48419346.
Третя особа у відповідності до п.3.5. Договору №4292 від 03.12..2009р. надала Позивачу розрахунок вартості відповідальної недостачі антрациту, що прибув у вагоні №66372913 за відправкою №48419346, розмір якої з урахуванням норми природної втрати маси вантажу від нестачі частини вантажу у кількості 22,010 т складає суму 26279,94 грн., та цього товару Позивачу не оплатила.
Згідно ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення претензій та позовів до залізниці у разі нестачі вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складені комерційного акту відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.
Згідно ст. 133 Статуту залізниць України та пункту 2 Правил заявлення та розгляду претензій, допускається передача права на пред'явлення претензій та позовів вантажоодержувачем вантажовідправнику. Передача права на пред'явлення претензій та позовів засвідчується переуступним підписом на накладній.
Як вказує Позивач, зважаючи на значний обсяг нестачи вугільної продукції у вагоні №637291 за відправкою №48419346, утворення якої на шляху слідування вагону завдало значних збитків Позивачу, Третя особа, як вантажоодрежувач, надала право Позивачу, як вантажовідправнику, пред'явлення претензій та позовів до залізниці щодо відшкодування цих збитків для чого Третя особа передала Позивачу оригінал накладної №48419346 з переуступним написом на накладній такого змісту: "Право на пред'явлення претензій та позовів передано ТОВ "Шахта "САДОВА" (код ЄДРПОУ 21822479)", та, оскільки у складені комерційного акту залізницею було відмовлено, замість нього Третя особа передала Позивачу оригінал скарги про цю відмову та акт про приймання продукції за кількістю.
Однак позовні вимоги Позивача до Відповідача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, залізнична накладна є двосторонньою ¦письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник (залізниця) відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або входження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Відповідно до ст. ст. 113 та 114 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, зокрема у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі, якщо не доведуть, що втрата, нестача, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, як невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, означеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Як вбачається із встановлених вище обставин, Відповідачем було відмовлено Третій особі у складанні комерційного акту для засвідчення невідповідності маси вантажу у вагоні №66372913 його масі, зазначеній у залізничній накладній №48419346, але мотивів такої відмови шляхом надання відповіді на скаргу начальнику вказаної Дирекції залізниці про відмову від складання комерційного акту не пояснено.
В судових засіданнях представники Відповідача пояснили, що оскільки вантажоодержувач не відмовився від прийняття вантажу та отримав його на свою під'їзну колію, такі обставини виключали можливість складання у подальшому комерційного акту. Щодо не надання відповіді на скаргу Третьої особи про відмову від складання комерційного акту, то це було спричинено пропуском строку для подання такої скарги на дві доби.
Як вбачається із пам'ятки №167 від 24.01.2011р. про подавання/збирання вагонів, яка була підписана представником одержувача (Третьої особи) без зауважень, вагони були передані на під'їзну колію о 04 год. 45 хв.
Як вбачається із вищевказаного акту №285 від 24.01.2011р. про прийняття продукції за кількістю, з моменту отримання від залізниці і до початку переважування вантаж знаходився на під'їзних коліях отримувача без доступу до нього сторонніх осіб.
Згідно з п. 23 Правил видачі вантажів, вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена письмово в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.
Доказів пред'явлення одержувачем вантажу письмової заявки на перевірку маси у вагоні №66372913 в момент приймання від залізниці Позивачем та Третьою особою до матеріалів справи не надано.
Відповідно до п. 16 Правил складання актів, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акту (акту загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил, одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях загального користування -протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.
Як свідчать відмітки про отримання вхідної кореспонденції, скарга від вантажоотримувача (Третьої особи) була подана 27.01.2011р., тобто дійсно була подана із запізненням на дві доби.
Дослідивши вказані вище обставини, суд погоджується з доводами Відповідача, що такі дії вантажоодержувача унеможливили складання комерційного акту на підтвердження факту нестачі вантажу з вини залізниці, а тому лише не надання залізницею в порушення ст. 17 Правил складання актів, відповіді на скаргу про відмову від складання комерційного акту, не може бути доказом визнання її вини у нестачі частини зазначеного вантажу під час його перевезення.
Щодо доводів Відповідача про порушення одержувачем вантажу (Третьою особою) норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю, при складанні вказаного вище акту №285 від 24.01.2011р. про приймання продукції за кількістю за участю представника громадськості Савченка В.Г., який діяв на підставі посвідчення №34 від 26.01.2011р., тобто виданого на дві доби пізніше початку приймання продукції, то вони не підлягають окремій правовій оцінці через її недоцільність з огляду на вище наведені висновки суду.
Водночас, суд вважає за необхідне врахувати, що у вказаному вище акті №285 від 24.01.2011р. про приймання продукції за кількістю засвідчено нестачу більш ніж однієї третини вантажу, що не відповідає характеру зафіксованих у цьому акті пошкоджень маркування вантажу, який відсутній лише у місцях виявлених поглиблень, в яких увесь відсутній вантаж вміститись не міг, тобто засвідчені у цьому акті обставини місять неповні або суперечливі відомості, які неповно пояснюють причини нестачі саме такої значної кількості частини вантажу.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що Позивачем не надано належних доказів, які б засвідчували вину залізниці у нестачі частини зазначеного вантажу, а відтак у позовних вимогах Позивача до Відповідача про стягнення суми 26279,94 грн. збитків від нестачі вартості частини цього вантажу -слід відмовити, як необґрунтованих.
Судові витрати у справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Повне рішення складено -27.09.2011р.