02.09.11р.Справа № 13/5005/8169/2011
За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про стягнення 917 727,39 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. - представник, довіреність №65/28-06 від 11.07.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2. - представник, довіреність №193 від 04.04.2011р.;
21 червня 2011р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулося міське комунальне підприємство «Дніпроводоканал»із позовом про стягнення 917727,39 гривень з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя»Дніпропетровської міської ради.
Позивач наполягає на невиконанні Відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення №3338 від 03.03.2003 р. в період з квітня 2003 року по квітень 2011 року на суму 908 758,70 гривень основного боргу, інфляційні витрати на суму 7114,73 гривень та 1853,96 гривень -3% річних за період з 11.07.2008 р. по 15.06.2011 р., обґрунтовує свої вимоги посиланням на низку первинних документів, надав суду розрахунки сум.
Ухвалою суду від 19.07.2011 р. було змінено назву позивача - Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ.
У судовому засіданні 18.08.2011 р. було оголошено перерву до 22.08.2011 р.
Ухвалою суду від 18.08.2011 р. було продовжено строк розгляду справи до 06.09.2011 р.
Відповідач забезпечив явку повноважного представника до судових засідань, заперечував проти задоволення позову, заперечував проти укладання договору №3338 від 03.03.2003 р., надав суду відзив на позов, письмові пояснення, заявляв про застосування строків позовної давності.
Представник Відповідача просив суд зупинити провадження по справі до вирішення по суті справи №38/5005/10763/2011.
Суд не знайшов підстав для зупинення провадження та відхилив клопотання Відповідача.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -
встановив:
03.03.2003 р. між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (далі ДКВУ ВКГ м Дніпропетровська), правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради та Обласним житлово-комунальним підприємством «Лівобережжя», перейменоване в подальшому в Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя»Дніпропетровської міської ради (далі - Відповідач) було укладено договір про надання послуг водопостачання та водовідведення №3338 (далі за текстом рішення - Договір).
У відповідності з п. 1.1. даного Договору, ДКВУ ВКГ м. Дніпропетровська зобов'язався надавати послуги водопостачання та водовідведення, а Відповідач, в свою чергу, у відповідності з п. 5.3. Договору зобов'язався своєчасно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати ці послуги.
ДКВУ ВКГ м. Дніпропетровська було перейменовано, в результаті чого, назва підприємства змінилася на Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" (далі - МКВП "Дніпроводоканал"). МКВП "Дніпроводоканал" є правонаступником ДКВУ ВКГ м. Дніпропетровська, що підтверджується Статутом підприємства.
Предметом Договору є послуги з надання водопостачання та водовідведення Абонента -Відповідача.
Відповідач наполягав на недійсності Договору, свої посилання обґрунтовував відсутністю екземпляру Договору в веденні Відповідача, невідповідністю дат складання паспортів водокористувачів, які є обов'язковим додатком до Договору, терміну укладання самого Договору. Відповідач звертав увагу суду на тривалий строк за який проводиться стягнення, що на думку Відповідача також підтверджує його заперечення на позов.
Заперечуючи проти позову Відповідач наполягав на відсутності на балансі підприємства тих об'єктів водопостачання за якими проведено нарахування.
Заперечуючи проти вказаного Позивач, обґрунтовано на думку суду, посилався на п. 4.2.8 Договору де вказано на обов'язок абонента (Відповідача) протягом 10 днів за Договором сповіщати Водоканал (позивача) про передачу об'єкту водопостачання на баланс іншої особи.
Крім зазначеного Відповідач заявив про необхідність застосування строків позовної давності у разу задоволення судом позову (т. 3 а.с.17, 18).
З огляду на принцип презумпції правочину закріплений в ст. 204 Цивільного кодексу України суд не знаходить підстав вважати Договір недійсним.
Суд ставив в судовому засіданні запитання до представника Відповідача про наявність інших договорів на водопостачання та водовідведення із Позивачем або іншими особами. На запитання суду представник Відповідача не надав будь яких доказів отримання послуг з водопостачання та водовідведення за іншими договорами чи від інших осіб, що додатково вказує на існування відносин з водопостачання та водовідведення між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем належних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
З огляду на надані сторонами пояснення, оцінивши докази надані сторонами в їх сукупності суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими.
Позивач наполягає на стягнення заборгованості за період з квітня 2003 року по квітень 2011 року.
Заява Відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення сум основного боргу який що склався в період з квітня 2003 року по травень 2008 року включно підлягає задоволенню.
Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає що вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково, з врахуванням строків позовної давності, стягненню підлягає заборгованість відповідача, яка склалася з червня 2008 року по квітень 2011 року у розмірі 40 095,18 гривень, інфляційні витрати в розмірі 7114,73 гривень та 3% річних в розмірі 1853,96 гривень за період з 11.07.2008 р. по 15.06.2011 р.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача в повному розмірі, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 204, 256, 257, 261, 267, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя»Дніпропетровської міської ради (49051, м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети Правда, 42; код ЄДРПОУ 25841545) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21А; код ЄДРПОУ 03341305) суму заборгованості по сплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 40 095,18 грн. (сорок тисяч дев'яносто п'ять гривень 18 коп.), інфляційні витрати у розмірі 7 114,73 грн. (сім тисяч сто чотирнадцять грн. 73 коп.), 3% річних у розмірі 1 853,96 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят три грн. 96 коп.), державне мито у розмірі 9 177,27 грн. (дев'ять тисяч сто сімдесят сім грн. 27 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повний текст рішення складено
19.09.2011 р.