79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.06.08 Справа№ 3/54А, № 5/1337-19/255
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Львівського обласного управління, м. Львів
До відповідача: ДПІ у Галицькому районі м. Львова
За участю: Львівського управління земельних ресурсів
Про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень
За участю представників:
Від позивача: Корчик В.Я., Ковалик І.Р. - представники
Від відповідача: Кармелюк Т.Б. - представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.
Суть спору: Подано позов ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Львівського обласного управління до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень.
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.2005 року у справі №5/771-2/120 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2005 р. зазначене вище рішення суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Львівського обласного управління задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2007 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2005 року та рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2005 року, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.02.2008 року прийнято справу до провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 03.03.2008 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач проти позову заперечує з підстав і мотивів, викладених у запереченні на позовну заяву.
В судовому засіданні 25.06.2008 року оголошено вступну т а резолютивну частину постанови.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:
ДПА у Львівській області в період з 23.04.2002 року по 01.07.2002 року проводилась позапланова документальна перевірка Львівського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” щодо правильності нарахування та повноти сплати земельного податку за період 2001 р. -п'ять місяців 2002 р. За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт від 02.07.2002 року (том І а.с.85-89) на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення №1814/04-18-0/09325703/22758 від 28.08.2002 року (а.с.82) за яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на землю в розмірі 82 883,24 грн., з яких 70 585,23 грн. -основний платіж, 12 298,01 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Крім цього, ДПІ у м. Львові в період з 27.09.2002 року по 30.09.2002 року було проведено ще одну позапланову документальну перевірку Львівського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” щодо правильності нарахування та повноти земельного податку за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2000 р. За результатами даної перевірки податковою інспекцією складено акт від 30.09.2002 р. (том І а.с.59-61) на підставі якого ДПІ у Галицькому районі прийнято податкове повідомлення -рішення № 2239/23-2/09325703/26680 від 18.10.2002 р.(том І а.с.53), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за землю в розмірі 26 191,83 грн., з яких 20 953,38 грн. -основний платіж та 5 238,45 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
За результатами розгляду скарг Львівського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” ДПА України рішенням № 3406/6/250115 від 04.04.2003 року (а.с.30) вище зазначені податкові повідомлення -рішення скасовані в частині застосування до позивача штрафних санкцій.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Львівського обласного управління оскаржило їх в судовому порядку.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає до задоволення.
При прийнятті постанови, суд виходив з наступного:
Податкове повідомлення - рішення №1814/04-18-0/09325703/22758 від 28.02.2002 року за яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок за землю в розмірі 82 883,24 грн., з яких 70 585,23 грн. - основний платіж, 12 298,01 грн. -штрафні (фінансові) санкції, прийняте за порушення ч.1 ч.7 ст.13 Закону України „Про плату за землю” та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 р. № 377, зареєстрованої в Мінюсті України 14.12.1998 р. за №788/3228, що призвело до невірного визначення функціонального використання земельних ділянок по вул. Поліській, 6 та вул. Січових Стрільців,9 у м. Львові, зменшення грошової оцінки і відповідно, до заниження суми податкового зобов'язання, визначеного платником в розрахунках земельного податку за 2001-2002 р.р. на 70 585,23 грн.
Крім цього, на підставі акту перевірки від 30.09.2002 року податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення -рішення № 2239/23-2/09325703/26680 від 18.10.2002 р., за неправильне визначення функціонального використання земельних ділянок по вул. Поліській,6 та вул. Січових Стрільців, 9 у м. Львові, зменшення їх грошової оцінки, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання за 6 місяців 2000р. в зв'язку з чим позивачу донараховано 20 953,38 грн. земельного податку та 5 238,45 грн. -штрафу.
В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на ту обставину, що розрахунок суми земельного податку ним здійснювався в розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки на підставі довідок №1239 від 30.09.1999 року та №4117 від 19.10.1999 року (том І а.с.142), виданих Львівським міським управлінням земельних ресурсів. Крім того, позивач посилається на відсутність документів, які підтверджують факт власності або факт користування позивачем земельною ділянкою по вул. Поліській,6 у м.Львові, що, на його думку , стверджує про безпідставність донарахування йому земельного податку та застосування штрафних санкцій.
Доводи позивача необґрунтовані і не заслуговують на увагу суду.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оплату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки , грошову оцінку яких не встановлено, визначається до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст. 5 зазначеного закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, а згідно ст. 7 -ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частинах другій статті 6 цього Закону.
ЛОУ ВАТ „Державний ощадний банк” є землекористувачем спірних земельних ділянок, що підтверджується : Державним актом 1-1 №107 від 29.12.1999 року на право постійного користування землею по вул. С.Стрільців, 9, Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта до експлуатації, затвердженого наказом департаменту землеустрою та планування забудови міста №1610/107-07 від 02.07.1997 року; реєстраційним посвідченням ЛОДКБТІ від 17.06.1998 року, виданим МПП „Поступ” про власність на приміщення виробничої бази по вул. Поліській, 6 (книга №4 , зареєстрований № 1142); Актом на право постійного користування землею від 16.03.1994 року № 287 на земельну ділянку площею 1,1 га, виданим МПП „Поступ” для розміщення станції автотехобслуговування; довідкою - характеристикою № 006257 від 18.06.1998 року, виданою Шевченківському відділенню № 6321 м. Львова державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України на виробничу базу по вул. Поліській, 6; договором купівлі-продажу майна від 21.07.1998 року , укладеним між ліквідаційною комісією по банкрутству МПП „Поступ” та Ощадним банком України в особі начальника Львівського обласного управління Ощадбанку України; актом прийому - передачі виробничої бази МПП „Поступ” по вул. Поліській, 6, від 24.07.1998 р. (по договору купівлі -продажу від 21.07.1998 року); реєстраційним посвідченням на виробничу базу по вул. Поліській, 6, виданим Державному спеціалізованому комерційному Ощадному банку України, зареєстрованим 07.09.1998 року.
Відповідно до ст. 13 Закону України „Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а згідно ст. 14 -юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії за основним цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 96 зазначеного кодексу землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням (пункт „а”) та своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель (пункт ”д”).
Статтею 22 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990 року із змінами та доповненнями) передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа , що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи, Львівське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” складало розрахунки земельного податку за 2000, 2001 і 2002 роки на підставі довідок Львівського міського управління земельних ресурсів про грошову оцінку земельних ділянок, розташованих за адресами: вул. Поліська, 6 (довідка №4117 від 19.10.1999р. а.с.142 том І) і вул. Січових Стрільців,9 (довідка № 1239 від 30.09.1999 року а.с.142 том І), з визначенням функціонального призначення.
Згідно довідки № 4117 від 19.10.1999 року Львівського міського управління земельних ресурсів про грошову оцінку земельної ділянки по вул.. Поліська, 6 (а.с.142 том І) функціональне призначення -землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі як для земель, на яких розташоване незавершене будівництво.
Проте, в ході розгляду справи ( справа неодноразово переглядалася судами) судами зроблено запити до Львівського міського управління земельних ресурсів щодо функціонального призначення зазначених вище земельних ділянок. Згідно листа Львівського міського управління земельних ресурсів №40/8/101 від 12.05.2005 року (а.с.14 том ІІ) земельна ділянка площею 1,0928 га за адресою : м. Львів вул. Поліська,6 відповідно до ухвали Львівської міської ради 16-ої сесії 3-го скликання №1446 від 31.01.2002 року передана в оренду ВАТ „Державний Ощадний банк України” для обслуговування адміністративної споруди. Договір оренди не зареєстрований. Земельна ділянка площею 0,1288 га за адресою : м. Львів вул. Січових Стрільців,9 відповідно до ухвали Львівської міської ради 4-ої сесії 3-го скликання №195 від 01.04.1999 року передана у постійне користування Львівському обласному управлінню ощадного банку України для обслуговування будинку банку . Цим же листом Львівське міське управління земельних ресурсів повідомило, що вищезазначені земельні ділянки за категорією земель відносяться до земель житлової та громадської забудови. Згідно додатку № 3 до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності кількісного обліку земель , зазначені земельні ділянки за видом економічної діяльності відносяться за функціональним використанням до земель комерційного призначення.
Щодо довідок №1239 від 30.09.1999 року та №4117 від 19.10.1999 року (том І а.с.142), виданих Львівським міським управлінням земельних ресурсів , то листом № 40/8/126 від 14.06.2005 року Львівське міське управління земельних ресурсів на запит суду повідомило, що письмові документи, на підставі яких були видані зазначені вище довідки про визначення грошової оцінки земельних ділянок в управлінні відсутні в зв'язку з їх втратою (а.с.36 том ІІ).
Під час нового розгляду справи, господарським судом повторно витребовувались у Львівського міського управління земельних ресурсів дані щодо функціонального призначення (категорію) земельних ділянок по вул.. Поліській,6 та вул.. Січових Стрільців,9 у м.Львові та довідки про визначення грошової оцінки земельних ділянок в період 2000-2002 років.
Листом №40/8/15 від 20.05.2008 року Управління земельних ресурсів у місті Львові повідомило, що зазначені вище земельні ділянки за категорією земель відносяться до земель житлової та громадської забудови. Згідно додатку № 3 до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем) ”класифікація видів економічної діяльності на землях комерційного та іншого використання” земельні ділянки за видом економічної діяльності, які використовуються для фінансового посередництва відносяться за функціональним використанням до земель комерційного призначення (група КВЕД 65, Фінансове посередництво-діяльність центральних банків, комерційних банків, інше грошове посередництво; 65.2 інші види фінансового посередництва -фінансовий лізинг, інше надання кредиту, інше фінансове посередництво, що не включене до попередніх категорій) (а.с.65 том ІІІ). У цьому ж листі Управління земельних ресурсів у місті Львові надало дані грошової оцінки зазначених вище земельних ділянок у 2000, 2001 та 2002 роках, які співпадають із даними податкової інспекції, визначеними в розрахунку суми недоплати до актів перевірки (а.с.62-63, а.с.90-91 том І та а.с.65 том ІІІ).
Відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 05.11.98 року № 377, зареєстрованого в Мін'юсті України 14.12.98 року № 788/3228, "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції по заповненню державної статистичної звітності по кількісному обліку земель" та видів економічної діяльності згідно Довідки про включення до єдиного державного реєстру позивача види економічної діяльності підприємства класифікуються на землі житлової та громадської забудови (КВЕД 65.1; 65.2). Розмір земельного податку не залежить від виду господарської діяльності власників землі та землекористувачів і обраховується виходячи з площі земельної ділянки, переданої у власність чи наданої в користування, ставки земельного податку та розміру грошової оцінки земель.
Враховуючи викладене, зазначені вище земельні ділянки, що були надані позивачу, відносяться до земель житлової та громадської забудови, до яких застосовується єдиний коефіцієнт функціонального використання 1,0 (таблиця 3.1 додатка 3 до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів від 27.11.95 р. №76/230/325/150, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.11.95 р. під N 427/963).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 року N 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Статтею 7 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що ставка земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, визначена у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Згідно з пп. "г" ст. 196 ЗК України державний земельний кадастр включає грошову оцінку земельних ділянок.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783 зазначено, що довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає міське управління земельних ресурсів.
Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією України.
Наказом Головної державної податкової адміністрації № 434 від 26.10.2001 року затверджено Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку від 19.11.2001 р. N 963/6154. Пунктом 2 Порядку передбачено, що розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при складанні Розрахунку земельного податку на 2000-2002 роки використовував Довідки про грошову оцінку земельних ділянок від 30.09.1999 р. та від 19.10.1999 р. (а.с.142 том І) , в яких вказані інші коефіцієнти функціонального використання земельних ділянок, ніж ті, що вказані в грошовій оцінці землі станом на 2000-2002 роки ( а.с. 65 том ІІІ).
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, щодо правомірного нараховування податковою інспекцією позивачу земельного податку на підставі даних державного земельного кадастру та Державної оцінки землі, оскільки Довідки про грошову оцінку земельних ділянок видаються на підставі даних державного земельного кадастру та грошової оцінки землі станом на 01 січня поточного року, а не за попередні роки.
З огляду на викладене, з урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування найвищою судовою інстанцією України та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.7-9, 14, 17, 69-71, 79, 86,158-163, 167, п. п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд -
1.В задоволенні позову відмовити.
2.Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.
Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 04.07.2008р.
Суддя