"18" серпня 2011 р. м. Київ К-38309/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Господарського суду Київської області від 11 березня 2008 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року
у справі №А18/649-07
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
про скасування рішення -
встановив:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області у якому, просив скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій №0000448800/0 від 05.07.2007 року.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю повноважень у Фастівської ОДПІ Київської області на проведення перевірки та складання акту перевірки. Позивач зазначає, що йому не було надано направлень на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, тому перевірка є незаконною, а винесене рішення підлягає скасуванню. Також позивач зазначає, що висновки податкового органу, що нібито ним було порушено вимоги п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(...не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місті проведення розрахунків, сумі коштів що зазначені в денному звіті РРО) є безпідставними, так як готівкові кошти в розмірі 1656,50грн. були призначені для закупівлі товару.
Постановою Господарського суду Київської області від 11 березня 2008 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій СПД-ФО ОСОБА_1. звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», абз.4 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та абз.3 ст.2 Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
19.06.2007 року Державною податковою адміністрацією в Київській області було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1., за результатами якої було складено акт № 100014352306. Перевіркою встановлено, що в магазині за адресою АДРЕСА_1, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1., велась торгівля за готівковий розрахунок алкогольними напоями, тютюновими виробами, пивом солодовим та продуктами харчування, розрахункові операції проводила продавець ОСОБА_2. В ході проведення перевірки виявлено порушення відповідачем вимог пп. 1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, при продажу товару не застосований реєстратор розрахункових операцій та невиданий розрахунковий документ покупцю; сума готівкових коштів на місті проведення розрахунків не відповідала загальній сумі продажу яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (розбіжність становить 1656,50грн.).
05.07.2007р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000448800/0, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 8392,50 грн.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем в силу ст.71 КАС України було доведено, що перевіряючі мали повноваження для проведення перевірки з питань дотримання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі наявних у них посвідчень, які виписуються для здійснення перевірок на виконання плану-перевірок СГД (юридичних і фізичних осіб). Судами попередніх інстанцій було встановлено наявність у перевіряючих посвідчень на проведення оперативної перевірки та враховано, що з огляду на норми ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»ненадання необхідних документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. При цьому, зазначена стаття не передбачає наслідком ненадання документів на перевірку, визнання перевірки протиправною та скасування її наслідків. Крім того, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позивач все ж таки порушив вимоги п.13 ст.3 Закону, а тому ДПІ у Богодухівському районі Харківської області правомірно застосовано до позивача фінансову санкцію передбачену ст.22 Закону.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача фінансову санкцію за не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що в ході перевірки при перерахунку сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків виявлено не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, які видані згідно РК.
Пунктом 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансовою санкції у разі виявлення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що санкції по наведеній нормі застосовуються незалежно від того, що за кошти знаходилися на місті проведення операцій та кому вони належать, так як позивач повинен був забезпечити щоб кошти, які знаходяться на місці проведення розрахунків відповідали загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції, проаналізувавши норми Законів України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відзначає вірність висновків суду першої та апеляційної інстанцій щодо наявності повноважень податкових органів щодо проведення перевірок за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги).
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Київської області від 11 березня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
___________________О.І. Степашко
Суддя Н.Є. Маринчак