"18" серпня 2011 р. м. Київ К-40029/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року
у справі №5/87-2а
за позовом приватного підприємства «Фобос-Пол» (надалі -ПП «Фобос-Пол»)
до відповідача Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі -Луцька ОДПІ)
про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення, -
встановив:
У липні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Волинської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 28.01.2008р. №0000042302/0 та від 19.03.2008р. №0000042302/1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що підприємство правомірно на підставі п.п.5.2.15 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у 2007 році віднесло до валових витрат вартість послуг із сертифікації кузовів до автомобілів, оскільки, сертифікація кузовів, що ввозяться є обов'язковою згідно «Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні», також, згідно п.4.16.7 «Правил обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя в Українській державній системі сертифікації продукції», сертифікація кузовів та шасі транспортних засобів як нових, так і тих, що були в користуванні, що ввозяться на митну територію України. Таким чином, позивач стверджує про правомірність віднесення сум ПДВ, сплачених в складі вартості послу по сертифікації кузовів до автомобілів, до податкового кредиту відповідного періоду.
Постановою господарського суду Волинської області від 28 липня 2008р., у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач, продавши ввезений кузов фізичній особі, яка здійснюватиме капітальний ремонт свого автомобіля, в наступному замовляв сертифікацію відремонтованого автомобіля, який йому не належав, а сплачені ВАТ «Луцький автомобільний завод» кошти відносив на валові витрати підприємства, ПДВ - до складу податкового кредиту. Проведення сертифікації автомобіля позивач пояснює усною домовленістю з покупцем кузова для можливості останнім здійснити державну реєстрацію ДТЗ в органах МРЕВ ДАІ МВС, що по своїй суті є фінансуванням позивачем особистих потреб фізичної особи -покупця автомобіля, витрати по яких не підлягають включенню до валових витрат підприємства.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нову, якою задоволено адміністративний позов. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 28.01.2008р. №0000042302/0 та від 19.03.2008р. №0000042302/1.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009р. та залишити в силі постанову господарського суду Волинської області від 28 липня 2008р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Контролюючим органом було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі -ПДВ) на рахунок платника в банку за вересень 2007 року, про що складений акт від 22.01.2008р. №4/02553/23-4/339908503185.
Висновками акта перевірки встановлено, що позивачем завищено бюджетне відшкодування в сумі 10000,00грн., в результаті включення до податкового кредиту накладних отриманих від ВАТ «Луцький автомобільний завод»по сертифікації автомобілів, які належать фізичним особам, що на думку відповідача не відноситься до господарської діяльності позивача.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2008 року №0000042302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 10000,00грн.
В результаті апеляційного узгодження скарга платника податку залишена без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2008р. №0000042302/1, в якому сума зменшення бюджетного відшкодування ПДВ залишена без змін.
Так, в ході проведеної перевірки податковим органом встановлено, що у вересні 2007р. до податкового кредиту віднесено ПДВ включене на підставі податкових накладних виданих на оплату послуг по договору з ВАТ «Луцький автомобільний завод», який зобов'язувався виконати для позивача роботи по проведенню сертифікації 211 автомобілів на відповідність ДСТУUN/ECER13-09, ДСТУUN/ECER43-00, ДСТУUN/ECER48-02, ДСТУ3649. Приймаючи до уваги, що в ході проведення перевірки позивача не виявлено документальних підтверджень, що підприємство здійснювало виробничий процес по виготовленню автомобілів або робіт по укомплектуванню автомобілів чи їх реалізації, податковий орган дійшов висновку, що вказані послуги, які отримані позивачем, не відносяться до витрат по підготовці, організації, чи веденню виробництва і суми сплаченого ПДВ за такими послугами безпідставно включено до податкового кредиту позивача.
Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з такими висновками відповідача з таких підстав.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про підтвердження відповідності»постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції.
Згідно з п.18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності.
Порядком митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1997р. №1211 (далі -Порядок), а також Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. №28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», встановлено, що підставою митного оформлення товару (продукції), яка ввозиться незібраним (комплектний об'єкт), чи іншого товару (продукції), який для здійснення сертифікації потребує виконання монтажних робіт є: договір на проведення робіт із сертифікації товару (продукції) між власником (володільцем) та органом сертифікації; довідка органу сертифікації про укладення такого договору із зазначенням номера договору та дати підписання. Згідно з п.7 зазначеного Порядку у разі коли власник (володілець) товару (продукції) не одержав сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, товар (продукція) повинен бути ввезений до митного ліцензійного складу або вивезений за межі митної території України.
Відповідно до п.1.1 «Правил обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя», затверджених Наказом Держстандарту України від 17.01.1997р. №23, вказані Правила встановлюють порядок та вимоги до проведення обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), їх складових та приладдя в Українській державній системі сертифікації продукції -Системі сертифікації УкрСЕПРО. Відповідно до п.2.4. Правил сертифікація ДТЗ, складових частин, що були в користуванні та ввозяться в Україну, -це процедура, під час якої перевіряється і засвідчується відповідність конструкції виробу вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, нормативів і стандартів, а також його стан (наявність змін конструкції) на час увезення в Україну. Згідно з п. 3.2. об'єктами сертифікації в Системі сертифікації УкрСЕПРО є: автомобілі, автобуси, тролейбуси, мотоцикли, мопеди, причепи, напівпричепи, що ввозяться в Україну (такі, що були в користуванні, а також кузови та шасі згідно з кодами 87.06 та 87.07 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності -далі УКТ ЗЕД. Відповідно до п.4.16.7 Правил сертифікація кузовів та шасі транспортних засобів за кодами 87.06 та 87.07 УКТ ЗЕД як нових, так і тих, що були в користуванні, що ввозяться на митну територію України, здійснюється як зібрані транспортні засоби.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що кузови до дорожніх транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України, підлягають обов'язковій сертифікації, без проведення якої неможливо імпортувати в Україну такі кузови. Таким чином, особа, яка ввозить кузови зобов'язана забезпечити (оплатити) проведення їх сертифікації. Разом з тим, проведення сертифікації кузовів проводиться лише як зібраних транспортних засобів, тобто встановлених на автомобілі. Здійснюючи оплату вартості проведення сертифікації кузовів установам Системи сертифікації УкрСЕПРО, позивач виконував свої обов'язки відповідно до правил здійснення господарської діяльності, встановлених зазначеними вище правовими нормами, незважаючи на те, що на ці кузови були продані іншим особам, тому такі витрати є валовими витратами обігу господарської діяльності в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до ст.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а згідно з п. 1.32 даного закону господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до п.п.5.2.15 цього Закону до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України «Про підтвердження відповідності».
Пунктом 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено витрати, що включаються до складу валових витрат. Відповідно до п.п.5.3 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а згідно з п.5.11 цього Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Таким чином, ПП «Фобос-Пол»правомірно включило суми коштів, сплачених за проведення сертифікації ввезених на митну територію України кузовів ДТЗ до складу валових витрат, а суму ПДВ, сплачену в ціні послуг з проведення сертифікації -до складу податкового кредиту.
Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
___________________О.І. Степашко
Суддя Н.Є. Маринчак