"18" серпня 2011 р. м. Київ К-60221/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр"
на постанову Господарського суду Харківської області від 02.04.2009р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009р.
у справі №АС-27/194-07
за позовом Державного підприємства " Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення, -
встановив:
Державне підприємство "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові у якому, просило визнати недійсним податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що використовує земельні ділянки, які розташовані в місті Харкові. Перевіркою яка була проведена Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, було виявлено, що на земельні ділянки позивачем не надавався розрахунок земельного податку на 2005 рік та на 2006 рік, земельний податок позивачем не сплачувався. У зв'язку з чим, відповідачем складено акт на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано земельного податку на суму 350544,17грн. та штрафні санкції в сумі 175612,09грн.
Позивач вважає, що вимоги відповідача щодо сплати земельного податку є неправомірними, оскільки позивач відносить себе до категорії закладів культури, які відповідно до норм Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів" та Закону України "Про плату за землю" звільнені від земельного податку.
Постановою Господарського суду Харківської області від 02.04.2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ч.5 ст.5 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів", п.4 ст.12 Закону України "Про плату за землю".
В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач використовував земельні ділянки, які розташовані за такими адресами:
-м. Харків, вул. Дерев'янка 1 А, площа земельної ділянки складає 3,76 га;
-м. Харків, вул. 1-ої Кінної Армії 112 (житловий будинок), площа земельної ділянки складає 0,37496 га;
-м. Харків, вул.1-ої Кінної Армії 114, площа земельної ділянки складає 0,314747 га;
-м. Харків, вул.Балканська,13 (житловий будинок), площа земельної ділянки складає 0,18 га;
-м. Харків, вул.Балканська,13 , площа земельної ділянки складає 2,7516 га.
-м. Харків , Жовтневий р-н с. Карачівка, земельна ділянка площею 30502 кв. м..
Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові при проведенні позапланової виїзної перевірки з питання перевірки нарахування та сплати земельного податку ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр", встановлено порушення підприємством ст.ст.2, 7, 14, 15 Закону України "Про плату за землю", що полягає в ненадані підприємством за вказані земельні ділянки розрахунку земельного податку на 2005 рік та на 2006 рік та в не сплаті земельного податку.
У зв'язку з чим, податковий орган нарахував позивачу земельний податок, за користування вищевказаними земельними ділянками впродовж 2005-2006рр., який складає: 232038,21грн. -за 2005р.; 118505,96грн. -за перевіряємий період 2006 року, разом земельного податку на суму 350544,17грн. та штрафні санкції в сумі 175612,09 грн.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем правомірно нараховано позивачу земельний податок на суму 350544,17грн. та штрафні санкції в сумі 175612,09 грн. виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Згідно зі ст.5 вищевказаного Закону, об'єктом плати на землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Об'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар.
У відповідності з ст.14 Закону України "Про плату за землю" юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом.
У відповідності з ст.15 Закону України "Про плату за землю" юридичні особи-власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про плату за землю" від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням.
Частиною 6 статті 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ч.3 ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ч.3 ст.72 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»встановлено, що у 2004, 2005, 2006 роках - пільги по платі за землю, визначені п.3 і п.4 ч. 1ст. 12 Закону України «Про плату за землю»застосовуються до бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.
Як вбачається з матеріалів справи, основними напрямками діяльності згідно із статутом ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" є розповсюдження телевізійних та радіопрограм..., та згідно довідки управління статистики вид діяльності визначено - діяльність у сфері зв'язку .
Статтею 1 Закону України " Про зв'язок" надається пояснення, що підприємство зв'язку це підприємство, що здійснює свою господарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд та мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку.
Тобто, згідно законодавства нема свідчення про здійснення підприємством саме виду діяльності у сфері культури.
Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Частиною 5 статті 5 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів" передбачено, що розмір плати за землю державними підприємствами зв'язку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле - і радіопрограм, не може перевищувати розміру плати за землю закладами культури. Оскільки дана норма не визначає розміру плати за землю закладами культури, то у даному випадку, пов'язаним нормативно-правовим актом є Закон України "Про плату за землю", де його нормою, а саме п.4 ч.1 ст.12 передбачено, що від земельного податку звільняються заклади культури, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що не всі вітчизняні заклади культури звільняються від земельного податку, а лише ті, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Позивач не є підприємством, яке фінансується за рахунок державного або місцевого бюджету. А пунктом 7.1., його Статуту визначено, що основним узагальненим показником фінансових результатів його господарської діяльності є прибуток (дохід). Отже, пільга щодо сплати податку на землю на позивача не розповсюджується.
Крім того, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що факт відсутності даних у державному земельному кадастрі про землекористувача - в даному випадку позивача не означає що даний землекористувач не використовує землю у своїх цілях і не має документів, що підтверджують право на користування землею, а також це не означає, що землекористувач не повинен сплачувати земельний податок у бюджет.
Таким чином, судами попередніх інстанцій було правомірно встановлено, що у зв'язку з тим, що позивач не обчислив самостійно суму земельного податку, та не відноситься до категорії закладів культури, які звільнені від земельного податку, у відповідача були всі правові підстави здійснити розрахунок земельного податку за земельні ділянки, які знаходяться в користуванні позивача з урахуванням діючого законодавства.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Харківської області від 02.04.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року у -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
___________________О.І. Степашко
Суддя Н.Є. Маринчак