"18" серпня 2011 р. м. Київ К-21217/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової адміністрації у Закарпатській області
на постанову господарського суду Закарпатської області від 24 грудня 2007 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року
у справі №7/270-2007
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-70» (ТОВ «Сільпо-70»)
до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області (надалі -ДПІ у м.Ужгороді, ДПА у Закарпатській області)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У листопаді 2007 року позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ставить питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Ужгороді від 06.08.2007р. №0003202341/2/2808/23-1/33705726/23946, №0000672341/2/2809/23-1/33705726/23947 та скасування рішення ДПА у Закарпатській області від 06.08.2007р. №1550/10/25-055.
Позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю висновків перевірки вимогам чинного законодавства щодо виключення понесених позивачем витрат у сумі 69292,00грн. зі складу валових витрат підприємства, що зумовило звернення до суду.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 24 грудня 2007р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008р., позовні вимоги було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 06.08.2007р. №0003202341/2/2808/23-1/33705726/23946; скасовано рішення ДПА у Закарпатській області від 06.08.2007р. №1550/10/25-055 в частині визначення додаткового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16946,00грн. У задоволенні іншої частини адміністративного позову було відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сума витрат на комунально-експлуатаційні послуги в розмірі 69292,00грн. підтверджена у встановленому порядку тому правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат підприємства.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій в частині задоволення позову із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України звернулась ДПА у Закарпатській області, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Контролюючим органом було проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.08.2007р. по 31.09.2006р., про що складено акт № 621/23-1/10/33705726 від 06.03.2007р.
Висновками проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.5.3.3, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку з неправомірним завищенням суми валових витрат за 2006р. на суму 16120,76грн.
За результатами апеляційного оскарження, рішенням ДПА у Закарпатській області від 06.08.2007р. №1550/10/25-055 було збільшено суму безпідставного включення до складу валових витрат позивача на 56863,84грн.
За наслідками перевірки та в результаті апеляційного узгодження податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.08.2007р.:
- №0003202341/2/2808/23-1/33705726/23946, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16949,00грн. у т.ч. 13293,00грн. основного платежу та 3656,00грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- №0000672341/2/2809/23-1/33705726/23947, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі5210,00грн. у т.ч. 4030,00грн. основного платежу та 1180,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.08.2007р. №0003202341/2/2808/23-1/33705726/23946 з огляду на такі обставини.
Так, дослідженими в ході судового розгляду матеріалами справи суди попередніх інстанцій встановили, що до складу валових витрат позивачем віднесено, зокрема, суми сплачені за комунально-експлуатаційні послуги, що підтверджено платіжними дорученнями про сплату коштів за спожиті послуги.
Відповідно до п.3.1. ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.
Пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат виробництва та обігу віднесені суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За таких обставин, позовні вимоги в частині оскарження правомірності віднесення до складу податкового кредиту підтверджені суми сплачені за комунально-експлуатаційні послуги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу державної податкової адміністрації у Закарпатській області -залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Закарпатської області від 24 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
___________________О.І. Степашко
Суддя Н.Є. Маринчак