"18" серпня 2011 р. м. Київ К-5060/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Харцизьку Донецької області
на постанову господарського суду Донецької області від 27 листопада 2007 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року
у справі №7/202а
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі -СПД ОСОБА_1)
до Державної податкової інспекції в м. Харцизьку Донецької області (надалі -ДПІ у м. Харцизьку)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У серпні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Харцизьку від 17.07.2006р. №0000691742/0.
Позовні вимоги обґрунтовано безпідставним прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за встановлені порушення, що не підтверджуються належними доказами та спростовуються обставинами справи.
Постановою господарського суду Донецької області від 27 листопада 2007р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008р., позовні вимоги СПД ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 17.07.2006р. №0000691742/0 в частині визначення податкового зобов'язання у сумі 5964,14грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1,73грн. судового збору. В решті частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в порушення вимог «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 відповідачем не зазначені в акті перевірки конкретні первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, а лише зазначено про порушення, які були встановлені за даними платіжних доручень, накладних про отримання товарів, актів взаємозаліку, даних книги обліку доходів та витрат від здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, оскільки відповідачем не вказано в акті перевірки, які витрати, за якими первинними документами та за якими господарськими операціями були виключені із складу валових витрат, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині недоведення висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат на суму 45885,00грн. та, відповідно, заниження податку на прибуток за перевіряємий період у сумі 5964,14грн.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і прийняти у справі нове рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку СПД ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні підприємницької діяльності: по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.; з податку на додану вартість за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.; іншим податкам та зборам за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р., про що складено акт від 29.06.2006р. №1098/17-0-НОМЕР_1.
Висновками акта, зокрема, виявлено заниження, у перевіреному періоді, валового доходу (доходів одержаних від підприємницької діяльності та інших доходів) на суму 19104,00грн. та завищення валових витрат у сумі 70850,00грн., у т.ч., в порушення ст. 13 Декрета КМ України від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.13 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної ДПІ України від 21.04.1993р. №12 зі змінами та доповненнями, за рахунок не включення до складу валового доходу виручки, зарахованої на поточний рахунок, вартості отриманих товарів у товарообмінних операціях, а також віднесення до складу валових витрат видатків, що перевищують суми витрат, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходів.
На підставі зазначених висновків відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.07.2006 року №0000691742/0, яким визначено зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 11694,02грн.
В ході судового розгляду справи приймаючи до уваги, що дані акту перевірки про фактичні показники валових витрат позивача не підтверджені та не обґрунтовані конкретними первинними документами, суд першої інстанції призначив судово-економічну експертизу. За висновком проведеної експертизи встановлено, що дані первинних та облікових документів позивача частково спростовують висновки акту перевірки. Так, за актом перевірки встановлено завищення валових витрат на суму 70850,00грн., а в ході проведення експертизи встановлено, що позивачем було завищено валові витрати лише на суму 24965,00грн.
Згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Відповідно до п.2.3 п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства перевірок, затвердженого Наказом ГНА України від 10.08.2005р. №327 в описовій частині акту за кожним відображеним в акті порушенням податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Дослідивши зазначений акт перевірки в п.2.1. «Валовий доход»та п.2.2 «Валові витрати»в порушення вимог зазначеного Порядку не відображені первинні бухгалтерські документи та облікові регістри бухгалтерського та податкового обліку СПД ОСОБА_1 Також в акті не міститься детальний опис зазначених порушень, згідно яких позивач занизив і відповідно зависив валові доходи та витрати.
Таким чином, оскільки дані податкового органу про фактичні показники валових витрат позивача не підтверджено конкретними первинними документами, а експерт у своєму висновку спирається саме на дані первинних документів, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку про завищення позивачем валових витрат на суму 45885,00грн., та, відповідно, заниження податку на прибуток за перевірений період на суму 5964,14грн.
Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Харцизьку Донецької області -залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 27 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
___________________О.І. Степашко
Суддя Н.Є. Маринчак