"18" серпня 2011 р. м. Київ К-32573/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2009р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009р.
у справі №2-а-36527/08
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
про визнання недійсним акту опису активів, -
встановив:
Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним акту опису активів від 21 грудня 2007 року № 15 та зобов'язання виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи ВАТ «Донецькміськгаз»згідно акту опису від 21 грудня 2007 року № 15 на суму 449282 гри. 43 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтував неправомірністю дій податкового органу щодо внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна податкової застави на активи позивача актом № 15, оскільки розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового боргу платника податків а відповідач описав декількома актами активи позивача на суму 20332734,75грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2009р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009р., в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме, ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
21 грудня 2007 року відповідачем був складений акт опису активів позивача №15, яким описані труби н/ж 10х18Н10Т-ВД згідно специфікації №1 від 4 січня 2005 року додаток №1 до договору купівлі-продажу № 040105-СНД від 4 січня 2005 року у кількості 316 шт вартістю - 449282 грн. 43 коп.
25 грудня 2007 року активи платника податку згідно акту опису від 21 грудня 2007 року № 15 на суму 449282 три. 43 коп. були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
На день прийняття спірного акту № 15 від 21.12.2007р), яким описані активи позивача на суму 449282 грн. 43 коп, податковий борг позивача складав 19607843грн. 71 коп.
Крім того, судами встановлено, що на день прийняття спірного акту (21.12.2007р.), відповідачем були виписані і інші акти опису активів, так, актом №4 від 30.03.2004р. були описані активи на суму 953098грн. 25коп.; актом №1 від 31.01.2005р. були описані активи на суму 16448грн. 78коп.; актом №8 від 19.05.2005р. описані активи на суму 16587181грн. 86коп.; актом №6 від 17.11.2006р. описані активи на суму 1326723грн. 43коп.. - загальна сума активів, які описані відповідачем вищенаведеними актами, дійсно перевищує суму податкового боргу позивача станом на 21 грудня 2007 року.
Однак, відмовляючи в задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07 листопада 2005 року у справі № 26/225а акт опису активів від 19 травня 2005 року № 8 був визнаний частково недійсним на суму 9213568 грн. 43 коп.. внаслідок чого був чинний тільки в частині опису активів на суму 7373613 грн. 43 коп.. про що внесено відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень. Враховуючи збільшення податкового боргу позивача, відповідачем був здійснений додатково опис активів позивача актом № 6 від 17 листопада 2006 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2007 року рішення Донецького апеляційного господарського суду від 7 листопада 2005 року скасовано, внаслідок чого знову були внесені зміни до Реєстру стосовно актів опису та сум описаних активів. Станом на 21 грудня 2007 року в реєстр була внесена податкова застава за актами опису активів від 31 січня 2005 року № 1 на суму 16448 грн. 78 коп. та від 19 травня 2005 року № 8 на суму 16587181 грн. 86 коп.. що менше, ніж сума податкового боргу позивача станом на цей день -19607843 грн. 71 коп..
Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що опис активів відповідачем актом № 15 від 21 грудня 2007 року на суму 449282 грн. 43 коп. не перевищило суму податкового боргу, а отже відповідачем вимоги закону не порушено, тому в задоволені позову потрібно відмовити.
Колегія судів касаційної інстанції погоджується з вищезазначеними висновками судів попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів у встановлені законом терміни.
Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платників податків, що має податковий борг передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно закону та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пункту 1.17 статті 1 цього Закону податкова застава визначена як спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків не погашеного у строк. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі не виконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставного майна перед іншими кредиторами.
Підпунктом 8.2.2. п.8.2 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків.
Рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005р. положення п.8.2.2. визначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми податкового боргу було визнано не конституційним. Положення абзацу 2 п.п.8.2.2. п.8.2 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України даного рішення.
Аналізуючи вищевказані норми законів та беручі до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи Колегія судів касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що сума описаних у податкову заставу активів позивача, є меншою ніж сума податкового боргу позивача, тому складання акту опису активів та реєстрації податкової застави стосовно позивача відповідають вимогам діючого законодавства.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»-залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2009р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009р. -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
___________________О.І. Степашко
Суддя Н.Є. Маринчак