"18" серпня 2011 р. м. Київ К-15394/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя
на постанову Господарського суду м.Севастополя від 27 травня 2008 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року
у справі №5020-4/106
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мортрансмаркет-Юг»(надалі -ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»)
до державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (надалі -ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У лютому 2008 року позивач звернувся до Господарського суду м.Севастополя з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №000092151/0 від 14.08.2006р. та №000091151/0 від 30.01.2008р.
В подальшому, ухвалою Господарського суду м.Севастополя від 11.03.2008р. було виділено в окреме самостійне провадження позовні вимоги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №000091151/0 від 30.01.2008р.
Позовні вимоги в цій частині позивач обґрунтовує тим, що суми вже внесеного авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів у рядку 20 декларації («додаткові показники») не можуть розглядатись як податкове зобов'язання, ці суми, як надмірно сплачені при розрахунку податку, що підлягає внесенню до бюджету, вказуються у рядках 13 або 16 Декларації. Таким чином, позивач стверджує про відсутність порушення ним п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Постановою Господарського суду м.Севастополя від 27 травня 2008р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2008р., позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя від 30.01.2008р. №000091151/0 про застосування до ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15794,90грн.
Мотивуючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що авансовий внесок є складовою частиною податку на прибуток у розумінні пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», але заповнення рядку 20 декларації з податку на прибуток підприємства не може вважатись узгодженням суми цього внеску, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя №000091151/0 від 30.01.2008р. підлягає визнанню нечинним.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції і прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Контролюючим органом було проведено перевірку з питань своєчасності сплати позивачем податку на прибуток до бюджету, про що складено акт № 449/10/15-132 від 30.01.2008р.
Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», щодо несвоєчасної сплати податку на прибуток узгодженого в декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року від 20.12.2007р. вх. № 57669.
Так, в ході перевірки встановлено, що станом на 04.01.2008р. підприємство мало переплату по податку на прибуток у картці особистого рахунку в сумі 67051,00грн., після нарахування податку на прибуток в сумі 225185,00грн., термін нарахувань 04.01.2008р., у підприємства утворилась заборгованість в сумі 158134,00грн., яка була погашена 16.01.2008р. уточнюючим розрахунком за 11 місяців 2007 року (вх. №159 від 16.01.2008р.) в сумі 77836,00грн., та платіжним дорученням №50 від 21.01.2008р. в сумі 80600,00грн.
На підставі висновків перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2008р. №000091151/0 про визначення зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у сумі 15794,90 грн. (у розмірі 10 % від суми податкового зобов'язання).
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 1.2 статті 1 вказаного Закону податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Податковою декларацією, розрахунком відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Згідно з пунктом 16.2 статті 16 вказаного Закону податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 вказаного Закону.
Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду (пункт 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств”).
Об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 вказаного Закону є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 даного Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.12.2007р. позивач подав до ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року. Згідно рядку 14 даної декларації податкове зобов'язання звітного періоду -0 грн, нарахована сума податку (рядок 12) 594660,00грн, зменшення податкового зобов'язання (рядок 13) -675000,00грн. В рядку 20 «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів»зазначено 675000,00грн.
При цьому, в ході невиїзної документальної (камеральної) перевірки вказаної декларації, яка відбулась 30.01.2008р., було встановлено, що позивач порушив підпункт 7.8.3 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого у разі, коли сума авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, таким чином рядок 13 «зменшення нарахованої суми податку»декларації позивача за 11 місяців 2007 року повинен дорівнюватись 594660,00грн, а різницю в розмірі 80340,00грн платник має право перенести у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду. Втім, як свідчить довідка ДПІ Гагарінському районі м.Севастополя № 10/15-132, це порушення не призвело до заниження або завищення податку на прибуток за 11 місяців 2007 року.
Позивачем надані докази прийняття ним протягом 2007 року рішень про нарахування дивідендів, сплати сум цих дивідендів та внесення до Державного бюджету України авансових внесків на дивіденди до подання вищевказаної декларації.
Таким чином, приймаючи до уваги, що авансовий внесок є складовою частиною податку на прибуток у розумінні пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», заповнення рядку 20 декларації з податку на прибуток підприємства не може вважатись узгодженням суми цього внеску. Ані нарахування авансового внеску, ані його сплата на підставі рядку 20 декларації з податку на прибуток не здійснюються.
Доводи касаційної скарги відповідача не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя -залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м.Севастополя від 27 травня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
___________________О.І. Степашко
Суддя Н.Є. Маринчак