"30" серпня 2011 р. м. Київ К-22307/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Рибченка А.О., Степашка О.І., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року
у справі №А6/392-07
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»в особі Козятинської дирекції залізничних перевезень (надалі -ДТГО «Південно-Західна залізниця»)
до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (надалі -Фастівська ОДПІ в Київській області)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
У липні 2007 року позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001382301/0 від 26.12.2006 року про нарахування податкового зобов'язання, з врахуванням штрафних фінансових санкцій, на суму 8563,50грн. (5029,00грн. -за основним платежем та 3534,50грн. -штрафні фінансові санкції).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не погоджуючись із підставами нарахування суми податкового зобов'язання та обставинами застосування штрафних санкцій до нього.
Постанову Господарського суду Київської області від 11 жовтня 2007 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Мотивуючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що договори оренди №6,7,8 від 01.02.2002 року укладені не станцією Фастів, а ДТГО «Південно-Західна залізниця»особисто. З боку залізниці ці договори підписано начальником Козятинської дирекції залізничних перевезень Жураковський В.О. на підставі довіреності №41-НЮ від 09.01.2002 року. А отже, стороною по зазначеним договорам оренди є не станція Фастів особисто, а ДТГО «Південно-Західна залізниця». Таким чином, прибуток, отриманий від надання частини площ будівлі вокзалу ст. Фастів в оренду повинен бути включений в декларацію того суб'єкта, який є стороною договору, що і було зроблено позивачем.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернуся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій було з 01.12.2006 року по 07.12.2006 року відповідачем було проведено виїзну планову перевірку станції Фастів - структурного підрозділу ДТГО «Південно-Західна залізниця»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року.
За результатами перевірки складено акт № 663/70/2301-05827247 від 13.12.2006 року та оформлено податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) №810-663-70-2301X17871 (0001382301/0) від 26.12.2006 року на суму 8563,50грн. (5029,00грн. за основним платежем та 3534,50грн. штрафні (фінансові) санкції).
Перевіркою правильності визначення валового доходу, переданого до Козятинської дирекції залізничних перевезень для формування скоригованого валового доходу встановлено, що ЗС Фастів віднесла до загального валового доходу дохід, отриманий від надання в оренду приміщення за період, що перевірявся (з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року), в сумі 20116,00грн., у тому числі: І квартал 2005року на суму 3215,00грн.; II квартал 2005року на суму 3151,00грн.; ІII квартал 2005року на суму 3085,00грн., ІV квартал 2005року на суму 3317,00грн.; І квартал 2006 року на суму 3861,00грн.; II квартал 2006 року на суму 3486,00грн. Вищезазначені суми відображені у бухгалтерському обліку: в оборотно-сальдовому балансі та на рахунку 7130 (послуги оренди приміщення); кредитовий оборот за перевіряємий період склав 20116,00грн. без ПДВ.
Висновками перевірки, зокрема, встановлено порушення пп.2.2.2 п.2.2 ст.2, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон), згідно якого платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності не залізничного транспорту є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. Отже, оскільки ДС Фастів надавала послуги оренди приміщення вокзалу, що не відносяться до господарської діяльності залізничного транспорту, перелік яких визначений Постановою КМУ від 16.02.98 №173, то підприємство повинно подати декларацію з податку на прибуток за відповідні періоди до Фастівської ОДПІ, в якій віднести до зобов'язань та сплатити податок на прибуток, отриманий від надання послуг з оренди приміщення, за перевіряємий період, на суму 5029,00грн., у тому числі: І квартал 2005 року на суму 804,00грн.; II квартал 2005 року на суму 787,00 грн.; III квартал 2005 року на суму 772,00грн.; ІV квартал 2005 року на суму 829,00грн.; І квартал 2006 року на суму 965,00грн.; II квартал 2006 року на суму 872,00грн.
Тобто, відповідачем застосовані до позивача штрафні санкції на підставі на п.п.17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Сума штрафної санкції складає 3534,50грн.
Відповідно до доказів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що позивач в досудовому порядку оскаржував дії податкового органу на підставі вимог п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року №29 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за №723/1748 (у редакції наказу від 02.03.2001 № 82) із змінами та доповненнями. Тобто, позивачем у встановлені Законом терміни, було розпочато процедуру апеляційного узгодження. Відповідно п.6. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби скарга (заява), подана із дотриманням порядку і строків, визначених п.4 та п.п.5.1 п.5 цього Положення, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Порушуючи зазначені норми та норми Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, Фастівська ОДПІ Київської області направляє на адресу структурного підрозділу Південно-Західної залізниці - станції Фастів першу податкову вимогу №1/8 від 11.01.2007 року, на яку залізницею надано заперечення № юр-02-007 від 18.01.2007 року на адресу податкового органу.
Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів касаційної інстанції виходить з того, що у відповідності до положень п.2.2 ст.2 Закону, платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України. А Законом України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що на органи Державної податкової служби покладені завдання, зокрема, пов'язані із здійсненням контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу України»при здійсненні аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності у разі виникнення сумнівів щодо його господарських операцій, органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними, укладених з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.
На підставі викладеного вище можна дійти до висновку, що рішення про застосування стягнень та штрафних санкцій було винесено Фастівською ОДПІ на підставі неповних даних. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в період проведення перевірки працівники станції Фастів пояснювали перевіряючим, що доходи від оренди частини приміщення вокзалу ст. Фастів, які використовується для забезпечення якісного обслуговування громадян на залізничному транспорті, включені в декларацію з податку на прибуток по основній діяльності та в складі зведеної декларації по Козятинській дирекції залізничних перевезень включені в декларацію з податку на прибуток по основній діяльності юридичної особи - ДТГО „Південно-Західна залізниця", яка і здійснювала перерахування податку на прибуток за відповідні періоди у відповідний податковий орган. Дана обставина відображена а акті № 663/70/2301-05827247 від 13.12.2006 року в таблиці в колонці № 5.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду договір оренди державного майна № 6 від 01.02.2002 року; договір оренди державного майна № 7 від 01.02.2002 року; договір оренди державного майна № 8 від 01.02.2002 року, договір оренди державного майна № 439 від 01.12.2006 року.
Стороною за зазначеними вище договорами оренди є не станція Фастів особисто, а ДТГО «Південно-Західна залізниця». Таким чином, прибуток, отриманий від надання частини площ будівлі вокзалу ст. Фастів в оренду повинен бути включений в декларацію того суб'єкта, який є стороною договору, що і було зроблено позивачем. А станція Фастів є структурним підрозділом ДТГО «Південно-Західна залізниця»і не є юридичною особою.
З пункту 3.1 Положення про станцію Фастів вбачається, що станція веде свій баланс, який входить до зведеного балансу Козятинської дирекції залізничних перевезень. Тобто, структурно станція підпорядкована Козятинській дирекції, остання, відповідно довідки ЄДРПОУ № 085 від 18.04.2002 року є структурним підрозділом ДТГО «Південно-Західна залізниця»і не є юридичною особою.
Судова колегія касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції стосовно того, що в даному випадку договори оренди №6, 7, 8 від 01.02.2002 року укладені не станцією Фастів, а ДТГО «Південно-Західна залізниця»особисто. З боку залізниці ці договори підписано начальником Козятинської дирекції залізничних перевезень Жураковський В.О. на підставі довіреності № 41-НЮ від 09.01.2002 року.
Крім того, в грудні 2004 року станція Фастів знята з обліку платника податку на прибуток, як структурний підрозділ без статусу юридичної особи. Як зазначено в акті № 663/70/2301-05827247 від 13.12.2006 року (п.2.4.1) - ДС Фастів податок на прибуток та податок на додану вартість нараховує та сплачує консолідовано.
Згідно з розділом 10 Положення про Козятинську дирекцію, станція Фастів дійсно є виробничим підрозділом дирекції. Відповідно п.6.1.4 дирекція має право у передбаченому законодавством порядку за попереднім погодженням із залізницею та Мінтрансом здавати в оренду закріплене за нею майно. Це здійснюється згідно п.7.3.3 Положення про дирекцію на підставі довіреностей начальника залізниці.
Що стосується договору оренди державного майна № 439 від 01.12.2006 року, який укладено регіональним відділенням Фонду держмайна України по Київській області, то, в даному випадку, необхідно врахувати, що всі матеріали щодо укладення цього договору оренди і по вищезгаданим договорам наявні у органу головного розпорядника державного майна України. Про це свідчать договори та затвердженні розрахунки орендної плати (додатки до договорів оренди), так як процедурою укладення таких договорів передбачено цілий ряд документів, на підставі який цей розрахунок виконується і перевіряється.
На підставі викладеного, судова колегія касаційної інстанції приходить до висновку, що надання в оренду державного майна є чітко внормованою процедурою, яка проводиться на рівні суб'єктів господарського права, що є юридичними особами, тому твердження відповідача про те, що «якщо станція Фастів особисто здала в оренду частину свого майна, то податок з прибутку від такої господарської діяльності повинен сплачуватись по Фастівському податковому регіону»- є безпідставним.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності прийнятого нею рішення, на підставі якого заявлено позов, а отже воно підлягає скасуванню.
Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області -залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є.Маринчак
Судді: ___________________А.О. Рибченко
___________________О.І. Степашко
___________________М.О. Федоров
___________________Т.М. Шипуліна
Суддя Н.Є. Маринчак