"09" серпня 2011 р. м. Київ К-31007/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні
на постанову господарського суду Херсонської області від 09 серпня 2007 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року
по справі №8/238-АП-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес»(надалі -ТОВ «Херсонес»)
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі -ДПІ у м. Херсоні)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з адміністративним позовом, в якому ставив питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 01.08.2006р. №0006452301/0.
Обґрунтовуючи вимоги позову зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість (надалі -ПДВ), що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.
Постановою господарського суду Херсонської області від 09 серпня 2007р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009р., позовні вимоги задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 01.08.2006р. №0006452301/0, судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету на користь позивача.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія суду апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна за умови її відповідності вимогам законодавства. Позивачем, на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством, видані підприємством ТОВ «ІВП "Інтертех», яке зареєстроване як платник ПДВ і має право на видачу податкових накладних.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Херсонес».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Контролюючим органом було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку правомірності відшкодування ПДВ ТОВ «Херсонес»за період січень 2005 року, за наслідками якої складено акт від 28.07.06 № 2514/23-7/14113558.
Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення п.1.3, п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі -Закон №168/97-ВР), а саме:
- завищення у періоді, що перевіряється, суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету у січні 2005 року на суму 31483,00 грн.
Так, в ході перевірки встановлено, що по ланцюгу постачальників ТОВ «Херсонес»придбано товар (агрегати насосні) вартістю 308619,50грн. (ПДВ 51436,58грн.) та 308619,50грн. (ПДВ 51436,59 грн.) у ТОВ «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», який в свою чергу придбав вказаний товар у ТОВ «Ібіс»на суму 188900 грн. (ПДВ 31483 грн.), а останній прибав товар у НВП «Імбі». Разом з тим, згідно листа ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська НВП «Імбі»(м. Дніпропетровськ) останній звіт до ДПІ надало за грудень 2004 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.03.2006р. за неподання податкової звітності з січня 2005 року по лютий 2006 року.
За наслідками перевірки позивача було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.08.2006р. №0006452301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ТОВ «Херсонес»по декларації за січень 2005 року на 31483,00грн.
Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Так, з матеріалів справи вбачається, що зменшення бюджетного відшкодування ПДВ позивачу здійснено з посиланням на ту обставину, що суми податку на додану вартість, які заявлені до відшкодування не підтверджуються як такі, що надмірно сплачені до бюджету по ланцюгу постачання продукції.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, продавці по ланцюгу -ТОВ «ІВП «Інтертех», ТОВ «Ібіс», НВП «Імбі»були зареєстровані як платники податку на додану вартість на день здійснення операцій купівлі-продажу насосних агрегатів. Позивачем у даному випадку було додержано встановлений порядок формування податкового кредиту. Факт одержання позивачем насосів підтверджується договором, укладеним із ТОВ «ІВП «Інтертех», накладними, товарно-транспортними накладними. Позивачем зобов'язання перед постачальником продукції ТОВ «ІВП «Інтертех»виконані в повному обсязі, сума ПДВ сплачена у складі придбаної продукції, цю обставину відповідач не заперечує, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету. Нормами Закону №168/97-ВР визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та її надання особою, що має на це право. Докази того, що постачальник позивача ТОВ «ІВП «Інтертех»не включив ПДВ за спірним договором купівлі-продажу насосів до податкового кредиту також відсутні.
За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виданих постачальниками товару. А отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за перевірений період є неправомірним.
Доводами касаційної скарги не спростовано зазначені висновки суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Херсонської області від 09 серпня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________Г.К. Голубєва
___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
Суддя Н.Є. Маринчак