"09" серпня 2011 р. м. Київ К-44445/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова
на постанову Господарського суду Львівської області від 15 травня 2008 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року
у справі №25/92А
за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова (надалі -ДПІ у Франківському районі м.Львова)
до відповідача Приватного підприємства «ОСОБА_1» (надалі -ПП «ОСОБА_1»)
про продовження строку адміністративного арешту активів платника податків у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках, -
встановив:
У березні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про продовження строку адміністративного арешту активів ПП «ОСОБА_1»у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках платника податків.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ту обставину, що платника податків (ПП «ОСОБА_1») було належним чином проінформовано про проведення перевірки, направлення на проведення планової перевірки вручено керівнику відповідача під розпис, однак перевірка проведена не була, оскільки первинні документи необхідні для її проведення, ревізорам податкового органу не були надані. Таким чином, за твердженням позивача дії відповідача слід вважати відмовою від проведення перевірки через непредставлення посадовою особою підприємства фінансових документів для її проведення.
Постановою господарського суду Львівської області від 15 травня 2008р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відповідно до вимог п.9.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний арешт активів є виключним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу, його може бути застосовано за наявності обставин, які вичерпно перелічені в п.9.1.2. вказаного Закону. Оскільки підставою для застосування арешту активів позивачем вказано відмову відповідача від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, тому факт відмови платника податків від проведення перевірки не підтверджений актом відмови, порядок складання якого передбачений Порядком застосування адміністративного арешту платників податків, затвердженого наказом ДПА України №386 від 25.09.2001р.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Контролюючим органом на підставі плану-графіку перевірок та направлень на проведення планової перевірки №23-2/288 від 30.03.2007р. з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства було вручено керівникові ПП «ОСОБА_1»вказане направлення під розписку. При цьому, керівник відповідача представив протокол обшуку, складений працівниками УПМ ДПА у Львівській області, згідно якого вилучено документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «ОСОБА_1».
Після отримання відповіді з УПМ ДПА у Львівській області про повернення вилучених раніше документів, контролюючим органом було повторно направлено запит відповідачу стосовно надання документів на планову перевірку, а у зв'язку із ненаданням документів -вимогу від 01.02.2008р. №2401/10/23-219.
Відповідачем представлено наказ про відпустку директора та пояснення про неможливість представлення документів на перевірку по технічним причинам.
На думку податкового органу такі дії відповідача свідчать про відмову у проведенні перевірки.
Відповідно до вимог п.9.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний арешт активів є виключним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу, його може бути застосовано за наявності обставин, які вичерпно перелічені в п.9.1.2. вказаного Закону.
Оскільки підставою для застосування арешту активів позивачем вказано відмову відповідача від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, тому податковий орган мав підтвердити факт відмови платника податків від проведення перевірки, а саме, скласти акт відмови, порядок складання якого передбачений Порядком застосування адміністративного арешту платників податків, затвердженого наказом ДПА України №386 від 25.09.2001р.
Крім того, відповідно до вимог п.п.9.3.3. п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Таким чином, обов'язковою умовою для прийняття рішення про продовження строку умовного адміністративного арешту є доведення податковим органом наявності підстав про те, що звільнення з-під адміністративного арешту активів платника податків може загрожувати їх зникненню або знищенню.
За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про не доведення позивачем порушення підприємством (ПП «ОСОБА_1») п. «г»п.п.9.1.2 п.9.1. ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що свідчить про необґрунтованість адміністративного позову.
Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова -залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 15 травня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________Г.К. Голубєва
___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
Суддя Н.Є. Маринчак