"09" серпня 2011 р. м. Київ К-46999/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2008р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009р.
у справі №2-а-74/08 (22-а-29046/08)
за позовом Малого приватного підприємства «Руслана» (надалі -МПП Малого «Руслана»)
до Державної податкової інспекції у м.Вінниці (надалі -ДПІ у м.Вінниці)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнати нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ Державної у м.Вінниці №0000172320/0 від 26.02.2008р, №0000172320/1 від 18.03.2008р. та №0000172320/2 від 20.05.2008р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на існування конфлікту інтересів, пов'язаного з віднесенням позивачем виплачених сум податку на додану вартість до валових витрат при придбанні легкового автомобіля, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»та Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»допускають неоднозначну трактовку порядку формування цих витрат.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2008р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009р., позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №0000172320/0 від 26.02.2008р, №0000172320/1 від 18.03.2008р. та №0000172320/2 від 20.05.2008р.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов висновку, що з урахуванням приписів п. 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», при проведенні перевірки слід було застосовувати вимоги п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», за якою сплачена позивачем сума податку при придбанні легкового автомобіля відноситься до складу валових витрат.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у м.Вінниці звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку МПП «Руслана»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р., про що складено акт №374/2320/133337853 від 15.02.2008р.
Висновками акта перевірки встановлено порушення з боку позивача п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток з 01.04.2006р. по 30.09.2007р. на суму 4809,00грн. Мотивуючи застосування зобов'язання, податковий орган вказав, що придбання позивачем в 2 кв. 2006р. легкового автомобіля «Ніссан Патрол»згідно податкової накладної №223 від 05.05.2006р. у ТОВ «Кий Авто»м. Київ на суму 281840,00грн., в т.ч. ПДВ 46973 грн., підприємством податок на додану вартість (надалі -ПДВ) сплачений в ціні придбання легкового автомобіля неправомірно включено до складу балансової вартості другої групи основних засобів.
За наслідками встановлених порушень, на підставі п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 20.1 ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172320/0 від 26.02.2008р., про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6833,00грн., з яких 4809,00грн. основний платіж та 2024 грн. штрафні санкції.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого скарги позивача не задоволено, а зобов'язання залишено без змін, про що прийнято податкові повідомлення - рішення №0000172320/1 від 18.03.2008р. та №0000172320/2 від 20.05.2008р.
Згідно з підпунктом 7.4.2 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується актом перевірки сума податку на додану вартість в розмірі 46973 грн., сплаченого при придбанні позивачем легкового автомобіля «Ніссан Патрол»включена до складу балансової вартості групи основних засобів.
Поряд з цим підпунктом 5.3.3 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати по сплаті податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.
Тобто згідно з наведеними нормами (другий абзац п.п. 7.4.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні легкового автомобіля, повинні бути віднесені до складу валових витрат згідно із Законом «Про податок на додану вартість», але не відповідає приписам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки придбаний легковий автомобіль використовується в оподатковуваних операціях, а не таких, що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування.
Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість»та Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»допускають неоднозначне (множинне) трактування порядку формування валових витрат при здійсненні господарських операцій по придбанню легкового автомобіля і можливості віднесення виплачених сум податку на додану вартість по цих операціях до валових витрат, тобто має місце конфлікт інтересів, про наявність якого також свідчать листи ДПА України від 13.09.2005р. №10803/5/15-2416 та від 07.06.2006р. № 6482/5/16-1516.
Вирішення цього питання закріплено в п. 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Крім того, слід звернути увагу на те, що Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії, зокрема, у постанові №10/66 від 11 травня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці -залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________Г.К. Голубєва
___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
Суддя Н.Є. Маринчак