"09" серпня 2011 р. м. Київ К-31449/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова
на постанову господарського суду Львівської області від 22 січня 2008 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2009 року
у справі №5/2911-12/370А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Ріг»(надалі - ТОВ «Золотий Ріг»)
до відповідача Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (надалі -ДПІ у Франківському районі м. Львова)
про скасування податкових вимог, -
встановив:
Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з адміністративним позовом в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поставлено питання про скасування першої та другої податкових вимог ДПІ у Франківському районі м. Львова №1/790 від 06.10.2006р. та №2/873 від 20.11.2006р. відповідно.
Обґрунтовуючи вимоги позивач заперечує існування податкового боргу, стверджуючи, що усі передбачені законодавством дії для погашення податкових векселів ним були вчинені, і тому вважає, що податкові вимоги підлягають скасуванню.
Постановою господарського суду Львівської області від 22 січня 2008р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2009р., позовні вимоги задоволено. Скасовано першу податкову вимогу №1/790 від 06.10.2006р. та другу податкову вимогу, які направлені ТОВ «Золотий Ріг».
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючим органом не представлено суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність у платника податку права на погашення податкових векселів шляхом заліку сум бюджетного відшкодування. За таких обставин, суд дійшов висновку, що наслідком визнання безпідставною відмови у погашенні податкових векселів шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, є визнання нечинними податкових вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що при імпорті товарів на митну територію України позивачем були надані органу митного контролю податкові векселі серії АА №0306811 від 05.09.2006 року на суму 48705,56 грн. термін погашення 04.10.2006 року, серії АА №0306814 від 02.10.2006 року на суму 15066,66 грн. з терміном погашення 31.10.2006 року, серії АА №0306815 від 10.10.2006 року на суму 26031,61 грн. з терміном погашення 08.11.2006 року, серії АА №0306816 від 10.10.2006 року на суму 47001,63 грн. з терміном погашення 08.11.2006 року, серії АА №0306817 від 11.10.2006 року на суму 76300,01 грн. з терміном погашення 09.11.2006 року. Дані податкові векселі були підтверджені Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»шляхом авалю.
В подальшому у податковій декларації з податку на додану вартість (далі -ПДВ) за вересень 2006 року позивач відобразив податкове зобов'язання у розмірі 48705,56грн. у ряд.6. (імпорт товарів протягом звітного періоду), сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя (п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»).
06.09.2006 року позивач листом повідомив податковий орган про своє рішення здійснити погашення в повному обсязі податковий вексель №0306811 від 05.09.2006 року на суму 48705,56грн. з терміном погашення 04.10.2006р. шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, задекларованого ТОВ «Золотий Ріг»згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2006 року, що підтверджена податковим органом та невідшкодована позивачу згідно акту звірки станом на 01.09.2005р.
Крім того, позивач листом від 20.10.2006р. повідомив відповідача про своє рішення погасити в повному обсязі всі інші вищевказані податкові векселі до спливу терміну їх погашення шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, задекларованого ТОВ «Золотий Ріг».
Контролюючий орган листами №20836/10/15-2 від 14.09.2006 року та №22250/10/15-2 від 29.09.2006 року повідомив підприємство позивача про відмову в зарахуванні, оскільки в картці особового рахунку ТОВ «Золотий Ріг»з ПДВ підтвердженого бюджетного відшкодування податковим органом не обліковується, надіславши оскаржувані податкові вимоги №1/790 від 06.10.2006р. щодо сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48705,56грн. та №2/873 від 20.11.2006р. на суму податкового боргу 213105,47 грн.
В жовтні - грудні 2006 року та січні 2005 року позивач подавав до ДПІ податкові декларації з ПДВ за вересень-грудень 2006 року, з від'ємними значеннями чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ за поточні звітні періоди.
Згідно п.п.11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю.
В ході судового розгляду справи встановлено, що вищевказані податкові векселі були оформлені у відповідності до Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. №1104 і підтверджені ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»шляхом авалю.
Згідно абз.4 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.
Спосіб дострокового погашення податкового векселя платником податку - або шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом законодавець надає платнику податку.
Таким чином, скориставшись своїм правом, позивач листом від 06.09.2006р. повідомив відповідача про своє рішення погасити в повному обсязі податковий вексель №0306811 від 05.09.2006 року на суму 48705,56 грн. з терміном погашення 04.10.2006 року, шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, задекларованого ТОВ «Золотий Ріг»згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2006 року та листом від 20.10.2006р. повідомив відповідача про своє рішення погасити в повному обсязі всі інші податкові векселі відповідно до спливу терміну їх погашення за наступні звітні періоди.
Отже, позивач вчинив усі необхідні дії, що передбачені чинним законодавством України для погашення виданих ним податкових векселів шляхом заліку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, тому у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у погашенні податкових векселів.
Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова -залишити без задоволення.
Постанову суду Львівської області від 22 січня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________Г.К. Голубєва
___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
Суддя Н.Є. Маринчак