"09" серпня 2011 р. м. Київ К-42656/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
на постанову Господарського суду Київської області від 30.05.2008р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009р.
у справі № А4/131-08 (22-а-25039/08)
за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (надалі - ДПІ у Вишгородському районі Київської області)
до Приватного підприємства «Промжилбуд»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кас-М»(надалі -ПП «Промжилбуд»ТОВ «Кас-М»)
про визнання недійсним контракту, -
встановив:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.05.2008р., поставлено питання про визнання недійсним контракту від 01.06.04р. №12 укладеного між ПП «Промжилбуд»та ТОВ «Кас-М», стягнення з ТОВ «Кас-М»на користь ПП «Промжилбуд»вартість отриманого за контрактом від 01.06.2004р. №12 на загальну суму 71880,00грн. та стягнення з ПП «Промжилбуд»на користь державного бюджету вартість отриманого за контрактом від 01.06.2004р. №12 на загальну суму 71880,00грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на приписи статті 207 Господарського кодексу України, якими передбачено, зокрема, що на вимогу органу державної влади суд може визнати недійсним господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності. Недійсність спірного контракту позивач обґрунтовує посиланням на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2005р., яким визнано недійсним з моменту реєстрації установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Кас-М». І, як наслідок, обумовлений статтею 208 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути ТОВ «Кас-М»на користь ПП «Промжилбуд»вартість отриманого за недійсним контрактом, а з останнього на користь державного бюджету вартість отриманого за недійсним контрактом від 01.06.2004р. №12.
Постановою господарського суду Київської області від 30.05.2008р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія суду апеляційної інстанції, виходив з того, що контракт про виконання будівельно-монтажних робіт №12 від 01.06.2004р., укладений між відповідачами, був реально виконаний, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за період з вересня 2004 року по грудень 2004 року, актами приймання виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями №167 від 20.10.2004 року, №180 від 11.11.2004 року, №199 від 03.12.2004 року та №220 від 24.12.2004 року та відповідними податковими накладними. За таких обставин твердження позивача про те, що спірний контракт було укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства -є необґрунтованим.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Вишгородському районі Київської області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
01.06.2004р. між відповідачами було укладено контракт №12 на виконання будівельно монтажних робіт. Згідно умов вказаного договору ТОВ «Кас-М»зобов'язувалося виконати роботи з внутрішнього опорядження будинку №65-А по вул. Леніна в СМТ Димер, а ПП «Промжилбуд»брало на себе зобов'язання прийняти та оплатити роботи. Ціна контракту становила 71880,00грн. в т.ч. ПДВ 11980,00грн.
В обґрунтування позовних вимог ДПІ у Вишгородському районі Київської області зазначала, що спірне господарське зобов'язання вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки ПП «Промжилбуд»діяло з умислом на ухилення від сплати податків.
Такого висновку позивач прийшов з огляду на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2005р. у справі №2-613, яким визнані недійсними установчі документи ТОВ «Кас-М»з моменту реєстрації та скасовано свідоцтво платника ПДВ з моменту внесення його до реєстру платника податку на додану вартість.
Виходячи з положень статей 203, 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Підстави недійсності господарського зобов'язання встановлені ч.1 ст.207 Господарського кодексу України та до них віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.
Наслідки анулювання реєстрації платника податку зазначені у ч.4 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктом 25.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 01.03.2000 року № 79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за №208/4429, в яких зазначено, що платник позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.
Законом не передбачені такі наслідки, як визнання усіх господарських зобов'язань платника податків, які були укладені у період до дати анулювання його реєстрації недійсними. Таке анулювання реєстрації не розповсюджується на правовідносини, на господарські правочини та зобов'язання, які здійснювалися в період дії реєстрації особи як платника податку на додану вартість.
З матеріалів справи вбачається, та встановлено в ході судового розгляду справи, що контракт про виконання будівельно-монтажних робіт №12 від 01.06.2004 року, укладений між відповідачами, був реально виконаний, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за період з вересня 2004 року по грудень 2004 року, актами приймання виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями №167 від 20 жовтня 2004 року, №180 від 11 листопада 2004 року, №199 від 03 грудня 2004 року та №220 від 24 грудня 2004 року та відповідними податковими накладними.
При цьому, суду не надано належні докази на підтвердження того, що виконуючи контракт, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.
Припинення в судовому порядку юридичної особи, не є безумовною підставою для визнання вчинених цією особою з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, передбачених частиною 1 статті 208 ГК України.
Тому доводи позивача про те, що спірна угода є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства є необргунтованими, не підтверджується матеріалами справи та не відповідають вимогам закону.
Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Київської області від 30.05.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________Г.К. Голубєва
___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
Суддя Н.Є. Маринчак