"09" серпня 2011 р. м. Київ К-39678/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Дах»
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року
у справі №13/93А (22-а-10308/08/9104)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Дах»(надалі -ТОВ «Комплекс Дах»)
до відповідача Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (надалі -ДПІ у Личаківському районі м. Львова)
про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення, -
встановив:
У квітні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова №0000232300/0/2212 від 25.01.2008р. та №0000242320/0/2210 від 25.01.2008р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що висновки податкового органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не відповідають фактичним обставинам справи.
Постановою господарського суду Львівської області від 06 травня 2008р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія апеляційної інстанції, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на придбання послуг, згідно представлених до перевірки документів не оформлені відповідними документами, які б доводили фактичне виконання цих послуг. У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідно складеними згідно з чинним законодавством первинними документами до складу валових витрат позивача.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009р. та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Контролюючим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Комплекс Дах» за період з 01.07.2006р. по 30.09.2007р., про що складено акт перевірки від 16.01.2008р. № 14/23-2/32409200.
Висновками акта перевірки, зокрема, встановлено, що в порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 15762,00грн. та вимог пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1630,00грн. та завищення бюджетного відшкодування на суму 2039,00грн., зокрема, до складу валових витрат позивачем за період ІІ кв. 2007 року ІІІ кв. 2007 року віднесені витрати нараховані та сплачені підприємством в сумі 49072,00грн.
Так, в ході проведеної перевірки податковим органом встановлено, що акти виконаних робіт по наданим послугам по договорам укладеним позивачем із ДП «Експоцентр Слов'янський базар»(Договір №05/030 від 5.02.2007р.), із ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок»(Договір №452 від 01.08.2007р.), із ТОВ «Х-Експо»(Договір №04-ST від 18.06.2007р.), із ЗАТ «Валекс»(Договір №01/07/11А від 30.07.2007р.) та ПП ОСОБА_1. відсутні, тобто відсутні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій із зазначенням змісту, обсягів, одиниці виміру та інше.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.01.2008р.:
- №0000232300/0/2212, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15762 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в сумі 3259,00грн.;
- №0000242320/0/2210, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1630 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в сумі 652,00грн.
Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності).
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено вимоги до первинних документів. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з даною нормою, підставою для ведення господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та іншим нормативним актам.
В силу п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За таких обставин, оскільки судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи в встановлено, що позивачем здійснювалися господарські операції, витрати по яких безпідставно віднесені до складу валових підприємства, податкові повідомлення-рішення, що є предметом розгляду справи прийнято правомірно і позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Дах»-залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________Г.К. Голубєва
___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
_______________________А.О. Рибченко
Суддя Н.Є. Маринчак