"09" серпня 2011 р. м. Київ К-30722/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Вітафон»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2009 року по справі № 2а-8295/08
за позовом Приватного підприємства «Вітафон» (надалі -ПП «Вітафон»)
до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (надалі -Красногородська МДПІ Харківської області )
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -
встановив:
Позивач, Приватне підприємство «Вітафон», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000252300/0 від 07 серпня 2008 року та № 0000262300/0 від 07 серпня 2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що працівниками Красноградської МДПІ була проведена невиїзна позапланова перевірку ПП «Вітафон»з питань правових відносин ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест»за період з 01 травня 2006 року по 03 січня 2007 року, за результатами якої складено акт № 758/23/30773607 від 24 липня 2008 року. В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до збільшення суми валових витрат на 665903,00 грн. та відповідне заниження податку на прибуток на суму 166476,00грн. та пп.7.2.4, п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту та відповідне заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 132011,00 грн. На підставі акту перевірки від 24 липня 2008 року № 758/23/30773607 Красноградською МДПІ у Харківській області 07 серпня 2008 року прийняті податкові повідомлення-рішення: - №0000252300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 198017,00 грн., в тому числі 132011,00 грн. основний платіж та 660068,00 штрафні (фінансові) санкції; - №0000262300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 249714,00 грн., в тому числі 166476,00 грн. основний платіж та 83238,00 штрафні (фінансові) санкції. Відповідач виходив з того, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2007 р. по справі № 2-а-235/07 визнано недійсними рішення про заснування ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест», яке є контрагентом позивача, та 11.07.2007 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ № 04221653 ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест». За таких обставин, всі оформлені ним документи щодо господарських операцій, в т.ч. і податкові накладні, не є належними і їх дані не можуть враховуватись при визначенні бази оподаткування будь-якого податку.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року, позовні вимоги задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями апеляційної інстанції Приватне підприємство «Вітафон» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Пунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках передбачених цим Законом. Об'єктом оподаткування є, операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Суми податків сплачені і (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту.
Так, відповідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.
За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2007 року по справі № 2-а-235/07, яка набрала законної сили, встановлено, що засновник контрагента позивача - ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест»ніякого відношення до реєстрації зазначеного підприємства не мав, протягом періоду діяльності вказаного підприємства ним не підписувалось жодного первинного бухгалтерського документа, в т.ч. і податкових накладних, на ведення господарського діяльності від імені ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест» нікого не уповноважував.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У відповідності до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що виписані ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест»податкові накладні не можуть бути визнані належною підставою для включення зазначених у них сум податку на додану вартість до суми бюджетного відшкодування позивача.
Як вбачається з постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2007 року по справі № 2-а-235/07 директор ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест» власноруч спірні податкові накладні не підписував, нікого не уповноважував здійснювати поставку товарів від імені ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест», що спростовує реальність господарських відносин Приватного підприємства «Вітафон»з ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест».
Одночасно, суми грошових коштів, сплачені позивачем по вказаним податковим накладним включені ним до складу валових витрат, чим зменшено суму валового доходу та не доплачено податок на прибуток у сумі 166476,00 грн.
У відповідності до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Колегія суддів зазначає, що включення позивачем до складу валових витрат вартості товару, придбаного у ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест», є безпідставним, оскільки, як зазначено вище, первинні бухгалтерські документи, що підтверджують поставку товару, складені з порушенням вимог чинного законодавства та не підтверджують реальність господарських відносин позивача з ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест».
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2008 року №0000252300/0 та №0000262300/0, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання таких рішень недійсними є не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Вітафон» -залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________Г.К. Голубєва
___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
Суддя Н.Є. Маринчак