"18" серпня 2011 р. м. Київ К/9991/27403/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,
при секретарі Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод»
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року
у справі №2а-7432/10/1270
за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» (надалі -ПАТ «Луганський патронний завод»)
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську (надалі -Ленінська МДПІ у м.Луганську)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У вересні 2010 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 17.09.2010 року №0000792360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі акту планової виїзної документальної перевірки від 17.09.2010 №693/23-616/32201889 відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, однак спірне рішення є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не правомірно було заявлено спірну суму бюджетного відшкодування по взаємовідносинах з контрагентом -ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс». Суди попередніх інстанції прийшли до висновку, що твердження позивача про те, що підприємство фактично двічі зменшило суму податкового кредиту є безпідставним та не відповідає даним, визначеним у податковій декларації за січень 2010 року, складену особисто посадовою особою позивача та що позивачем дійсно було зменшено спірну суму податкового кредиту про що відображено у рядку 16.2 податкової декларації за січень 2010 року, але не було зменшено спірну суму, заявлену до бюджетного відшкодування по контрагенту -ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс».
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями ПАТ «Луганський патронний завод»звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками Ленінської МДПІ у м.Луганську було здійснено планову виїзну перевірку ПАТ «Луганський патронний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, валютного законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт №693/23/32201889 від 17.09.2010 року.
В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено, зокрема, вимоги п.1.8, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2010 року в спірній сумі.
На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000792360/0 від 17.09.2010 року, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування.
Судами також встановлено, що ПАТ «Луганський патронний завод»(надалі - Покупець) та ТОВ «Інноваційно-будівельна компанія «Статус плюс»(надалі - Постачальник) був укладений договір №733 від 23.12.2009р., згідно якого, Постачальник зобов'язався виготовити і поставити Покупцю продукцію промислового призначення, для технологічного устаткування, іменовану далі по тексту Продукція, найменування, кількість, ціна указані у відповідних специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язався сплатити продукцію і прийняти її на умовах, передбачених цим договором.
Умовами договору, а саме п.3.2, передбачалась здійснення оплати за Продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у розмірі 50 % передплати. Згідно п, 4.4. договору, термін поставки визначений як протягом 180 днів з моменту здійснення 100 % передплати.
Згідно платіжного доручення від 30.12.2009 р. №1796, за умовами договорів, на розрахунковий рахунок ТОВ «ІБК «Статус плюс»перераховані грошові кошти в тому числі ПДВ.
У відповідності до п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «ІБК «Статус плюс»виписало ПАТ «Луганський патронний завод»податкову накладну №1301209 від 30.12.2009р., що в свою чергу є підставою для нарахування податкового кредиту.
В податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року було заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення, яка була фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.
Листом від 04.01.2010р. №01 ТОВ «ІБК «Статус-плюс»повідомило ПАТ «Луганський патронний завод»про неможливість виконання своїх зобов'язань по договору №733 від 23.12.2009р., у зв'язку з чим було повернуто суму передплати на розрахунковий рахунок позивача.
В подальшому на підставі п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»ПАТ «Луганський патронний завод»здійснило коригування кількісних і вартісних показників в поданій у лютому 2010 року декларації за січень 2010 року.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судами попередніх інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач фактично перерахував постачальнику товару ТОВ «ІБК «Статус плюс», який видав в цьому ж періоді податкову накладну, на розрахунковий рахунок кошти в тому числі ПДВ, тобто сплата постачальникові товару суми податку на додану вартість у грудні 2009 року фактично відбулась.
З врахуванням викладеного, у позивача в січні 2010р. виникло право на бюджетне відшкодування на ту частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Як вже зазначалось позивачем було зроблено корегування, та зменшено податковий кредит на спірну суму, про що вказано в податковій декларації за січень 2010 року.
Згідно з рядком 23 вказаної податкової декларації залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду складає 17820621,00грн. Враховуючи заявлену суму до бюджетного відшкодування, яка фактично сплачена у попередньому податковому періоді, та відкоригований податковий кредит, згідно розділу II податкової декларації, на кінець звітного періоду залишок від'ємного значення, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 11102210,00грн. Так, до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду увійшла сума від'ємного значення, з якої двічі знято суму ПДВ у розмірі 3330000,00грн. Тому податкові зобов'язання позивача збільшилися на 3330000,00грн., відповідно зменшилося бюджетне відшкодування на цю ж суму.
Первинними документи по операціям з ТОВ «Компанія «Раритет», ТОВ «КС Отовей Трейд УА», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»та даними наступних податкових декларацій, позивач лише підтверджував, що має від'ємне значення і у наступних, після січня 2010 року, податкових періодах та фактично сплачені суми ПДВ Постачальникам товарів (послуг) у цих податкових періодах.
Слід також зазначити, що відповідно до аудиторського звіту, суму податку на додану вартість, підтверджену податковою накладною №1301209 від 30.12.2009 року, було включено ПАТ «Луганський патронний завод»до податкового кредиту в декларації за грудень 2009 року. Таким чином на думку аудиторів, податковий кредит за грудень 2009 року було сформовано підприємством за правилами податкового обліку та згідно положень податкового законодавства на дату списання коштів з банківського рахунку в оплату товару (правило першої події) згідно вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, цієї ж позиції підтримується Верховний суд України, а саме, у постанові №10/66 від 11.05.2010 року по справі за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» -задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року -скасувати.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод»до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську №0000792360/0 від 17.09.2010 року.
Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ С.Е. Острович
___________________ А.О. Рибченко
___________________ О.І. Степашко