"04" серпня 2011 р. м. Київ К-18487/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,
при секретарі Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці
на постанову Господарського суду Чернівецької області від 13 жовтня 2008 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року
у справі №6/80
за позовом Прокурора Шевченківського району м.Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівці
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна»(надалі -ТОВ «Фортуна»)
про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника, -
встановив:
У березні 2008 року Прокурор Шевченківського району м.Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівці звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фортуна»про стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача в сумі 7 728,98 грн.
Позов обґрунтовується тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 якого платник податків зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для надання податкової декларації. Заборгованість відповідача станом на 20.12.2007 року по сплаті єдиного податку склала 7726,18грн. та по сплаті комунального податку -2,80грн., яка відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті третьої вищезазначеного Закону може бути стягнута за рахунок активів відповідача виключно за рішенням суду.
Постановою Господарського суду Чернівецької області від 13 жовтня 2008 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ виробничо- комерційної фірми «Фортуна»на користь ДПІ у м. Чернівці пеню в сумі 1129,99грн. за рахунок активів боржника. В задоволені решті позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставлених зобов'язань забезпечення боргу. В інших випадках такі активи можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. З огляду на наведене вище, позовні вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1129,99грн. підлягають задоволенню. Відмовляючи у задоволені решті позовних вимог суди зазначили, що сума у розмірі 6436,10 грн., була сплачена відповідачем до подачі позову про стягнення цих сум, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями Державна податкова інспекція у м.Чернівці звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, частина позовних вимог, тобто 6436,10грн., була сплачена відповідачем до подачі позову про стягнення цих сум, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставлених зобов'язань забезпечення боргу. В інших випадках такі активи можуть буди примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу І виключно за рішенням суду.
Судами вірно зазначено, що відповідач окрім описаних має активи вільні від податкової застави, зокрема числі рухоме та нерухоме майно, а п.п.8.2.2 вищезазначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу втратив чинність на підставі Рішення Конституційного суду від 24.03.2005 року. Тому позивач не мав права зараховувати суми єдиного податку сплачені підприємством, в рахунок погашення попереднього боргу.
Слід також зазначити, що Рішення №19 про продаж активів платника, прийнято 04.03.2005 року, тобто раніше ніж утворився податковий борг платника. Активи, на які поширюється право податкової застави визначені в «Акті опису активів, на які поширюється право податкової застави»№17 від 11.07.2005 року і складаються з обладнання на суму 12239,96грн.
Крім того, суди попередніх інстанції доречно звернули увагу щодо безпідставність позовних вимог про стягнення сум 1331,55грн. та 2854,00грн., оскільки доказів надіслання відповідачу податкових вимог на суми 1331,55грн. та 2854,00грн. зазначені позивачем в Довідці про стан податкового боргу по ТОВ «Фортуна»по єдиному податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб станом на 15.07.2008 року позивач суду не надав.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Таким чином, суди попередніх інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці -залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Чернівецької області від 13 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ С.Е. Острович
___________________ О.І. Степашко
___________________ Є.А. Усенко
Суддя Н.Є. Маринчак