"04" серпня 2011 р. м. Київ К-31872/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І, Усенко Є.А.,
при секретарі Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області та Відкритого акціонерного товариства «Коростенський м'ясокомбінат»
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року
по справі №2а-19875/08
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Коростенський м'ясокомбінат»(надалі -ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат»)
до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (надалі -Коростенська ОДПІ Житомирської області)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У серпні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ Житомирської області від 29.07.2008 року №0000532301/0, №0000542301/0.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 29.07.2008 року №0000532301/0 та №0000542301/0 в оскаржуваних частинах.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями Коростенська ОДПІ Житомирської області звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат»звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Коростенська ОДПІ Житомирської області підлягає задоволенню, а касаційна скарга ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат»не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками податкового органу була здійсненна виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено акт від 15.07.2008 року №118/23-01/00443418.
В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.11.2 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником занижено податок на прибуток, занижено податковий кредит по переробній декларації та занижено податкове зобов'язання по ПДВ.
На підставі зазначеного акту відповідачем 29.07.2008 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000532301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції;
- №0000542301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Отже, проаналізувавши такі норми матеріального права, як п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суди попередніх інстанції правильно дійшли висновку, що позивач не включивши в 1 кв. 2007 року до валового доходу передоплату за шкірсировину в спірній сумі та не включивши передоплату за шкірсировину до податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2007 року, згідно платіжного доручення №396 від 07.03.2007 року, порушив вище перераховані норми законів, а тому суди правильно погодились з висновками податкового органу щодо неправильного відображення господарської операції в бухгалтерському обліку підприємства та нарахування позивачу податкових зобов'язань із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.
Також слід зазначити, що судами першої та апеляційної інстанції цілком обґрунтовано вказано, що не включивши до валового доходу проценти, умовно нараховані на суму поворотної допомоги, що залишалась не повернутою на кінець звітного періоду у відповідних періодах, порушив вище перераховані норми законів.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалів справи, в судовому засіданні представниками позивача надано копії нарядів - заказів, прибуткових накладних, акти здачі-прийомки робіт. Проте, дослідивши вказані документи, суди прийшли до вірних висновків, що надані документи не підтверджують, що спірна сума в 1 півріччі 2007 році була спрямована на поліпшення основних засобів підприємства, а лише підтверджують що за заявками цехів для проведення якихось робіт виписувались матеріальні цінності. Тобто позивачем документально не підтверджено зв'язок між виконанням робіт з проведення поліпшення саме основних засобів, не надано документів із зазначенням відповідних бухгалтерських проводок, в яких були б відображені дані господарські операції, також не було відображено витрати на поліпшення основних фондів в додатку К1 податкової звітності за 1 півріччя 2007 року.
За таких обставин, висновки податкового органу про те, що задекларовані позивачем витрати на поліпшення основних фондів в спірній сумі були не підтверджені належними доказами є правильними
Матеріали справи також свідчать, що суди попередніх інстанції правильно та цілком обґрунтовано погодились з висновками Коростенської ОДПІ Житомирської області про завищення позивачем податкового кредиту звітного періоду в спірній сумі у зв'язку з непроведенням розподілу сум ПДВ, які мали бути віднесені до податкового кредиту в кожному з видів обліку, оскільки підприємством було порушено вимоги п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.6 Постанови Кабміну «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі».
Слід також зазначити, що відповідно до норм ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди підлягають розподілу за групами. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду.
Суди вірно звернули увагу на те, що пунктом 1 II розділу «Перехідні положення»Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.
Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року.
Оскільки позивач не довів, що товариством проводилось поліпшення основних засобів після 1 січня 2004 року, то висновки податкового органу про завищення амортизаційних відрахувань в зв'язку із застосуванням норм амортизації, які введені в дію після 01.01.2004 року до основних фондів, придбаних та введених в експлуатацію до 01.01.2004 року, є вірними.
Крім того, судами вірно зазначено, що в порушення п.4.1 ст.4 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем не було враховано в квітні 2007 року при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість оплату за продаж магазину (АДРЕСА_1) ПП ОСОБА_1 (відповідно платіжного доручення №125 від 12.04.2007 року в т.ч. ПДВ).
Стосовно не доведеності податковим органом порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.1.20.1, п.1.20, ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то колегія суддів вважає зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, позивачем в березні 2007 року включено до податкового зобов'язання суму податку на додану вартість від реалізації нежитлових споруд, що знаходяться в с.Дубовий гай Овруцького району, відповідно до податкової накладної б/н від 06.03.2007 року (без зазначення назви покупця).
Правління ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат»(протокол засідання Правління від 03.03.2007 року) вирішило передати у власність ТОВ «Ромекс»нерухоме та нерухоме майно, що є предметом іпотеки за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності -«Київським центром точної оцінки»станом на 28.02.2007 року.
Однак, відповідно витягу Коростенського міжміського бюро технічної Інвентаризації за №13412169 від 31.01.2007 року, нежитлові будівлі ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат», що знаходяться за адресою вул.Шевченка, 1 в с.Дубовий гай Овруцького району Житомирської області, оцінено більше ніж Київським центром точної оцінки.
Отже, при вирішенні питання обґрунтованості визначення позивачем вартості відчужуваних не житлових будівель судами було правильно зроблене посилання на положення п.п.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як позивач та ТОВ «Ромекс», якому були передані нежитлові будівлі, є пов'язаними особами, оскільки останній є одним із засновників позивача.
У п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що, доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Відповідно до абз.1, 2 п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 цього Закону якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Як вже зазначалось, позивач та ТОВ «Ромекс»є залежними (пов'язаними) сторонами і при цьому володіють достатньою інформацією, щодо вартості товару який відчужувався, а тому в даному випадку донарахування податковим органом позивачу основного платежу з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також застосування штрафних (фінансових) санкції здійснено правомірно.
Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області -задовольнити.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Коростенський м'ясокомбінат»- залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року -змінити.
В задоволені позовних вимог Відкритому акціонерному товариству «Коростенський м'ясокомбінат»до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2008 року №0000532301/0, №0000542301/0 -відмовити.
Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ С.Е. Острович
___________________ О.І. Степашко
___________________ Є.А. Усенко