"08" лютого 2011 р. м. Київ К-36572/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Весельської Т.Ф.,
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.
розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 1 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо зменшення виплат по допомозі по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку неправомірними. Постановлено стягнути з Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 у розмірі 1982,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення, яким, визнано неправомірними дії Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з
дітьми», за період з 17 листопада 2007 року по 29 грудня 2007 року включно, з врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зобов'язано Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести нарахування і виплату ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за період з 17 листопада 2007 року по 29 грудня 2007 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та проведених виплат за вказаний період. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду апеляційної інстанцій в частині застосування строків доплати допомоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено що, позивач є матір'ю дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач мала право відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, позивач має право на виплату недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 у розмірі 1982,60 грн.
Суд апеляційної інстанції, не погодившись з висновком суду першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач має право на перерахування та виплату недоплаченої грошової допомоги з врахуванням вимог ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»за період з 17 листопада 2007 року по 29 грудня 2007 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. А отже, до застосування у даному випадку підлягає закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), Відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 визнані неконституційними положення ст. 56, п.7 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи з викладеного, вірним є висновок суд апеляційної інстанції що позивач має право на перерахунок допомоги лише з 17 листопада 2007 року по 29 грудня 2007 року.
Доводи касаційної скарги про те, що у даних правовідносинах строк звернення до суду не може бути застосовано у відповідності до ст. 99 КАС України, оскільки це суперечить практиці Європейського суду України, не приймаються колегією суддів до уваги. Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач, щодо розміру допомоги, яка повинна їй виплачуватись була обізнана, оскільки норми законодавства, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, є загальновідомими та діяли у період отримання позивачем допомоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: