Справа № 2270/852/11/7
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
22 вересня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Залімського І. Г., Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд" до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про про визнання рішення недійсним,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрейд" звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009722340 від 31.12.2010 року та №0009712340 від 31.12.2010 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року зазначені позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ДПІ у Дунаєвецькому районі подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач у наданих суду письмових поясненнях проти доводів апеляційної скарги заперечив, мотивуючи їх безпідставністю. Зазначив, що постанова суду першої інстанції від 11.04.2011р. є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просить апеляційний суд залишити її без змін. Крім того, останнім подано клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача за наявними у справі доказами.
Враховуючи, що в судове засідання належним чином повідомлені представник сторін не з'явились, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного її вирішення, колегія суддів згідно ст. 197 КАС України визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Євротрейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2010р., за наслідками якої складено акт від 24.12.2010 року № 1023/2340/31653960.
Відповідно до висновків Акту перевірки, позивач в порушення вимог ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" здійснював свою діяльність без придбання торгового патенту у 2008-2009 роках та січні-вересні 2010 року. Крім того перевіркою встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягало у реалізації ТОВ "Євротрейд" ТМЦ за готівкові кошти на суму 955033,5 грн. без застосування РРО.
На підставі виявлених порушень ДПІ у Дунаєвецькому районі 31.12.2010 року прийнято рішення № 0009722340 про застосування до позивача на підставі ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10560 грн.; крім того, на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем 31.12.2010 року прийнято наступне рішення про застосування до позивача 4775167,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Висновок відповідача про порушення позивачем ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ґрунтується на тому, що ТОВ "Євротрейд" проводило торгівельну діяльність за готівкові кошти через касу підприємства з реалізації покупних ТМЦ, а саме: пшениці, ячменю, кукурудзи, макухи соєвої, щебеня, піску будівельного, плитки тротуарної, тощо без придбання торгового патенту. На думку податкового органу зазначена реалізація товарів на суму 955033,5 грн. проводилась без застосування РРО зі складів позивача, які знаходяться за адресою: м. Дунаївці, вул. Котовського, 1-А, а готівкові кошти одержувались в касу підприємства, яка знаходилась в бухгалтерії за цією ж адресою.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з викладеними в Акті перевірки доводами податкового органу з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" торговий патент -це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Статтею 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти:
- магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
- кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;
- автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;
- лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
- стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;
- фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;
- оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Із аналізу зазначених правових норм вбачається, що патентуванню підлягає та торгівельна діяльність, яка здійснюється виключно у пунктах продажу товарів.
В свою чергу колегія суддів апеляційного суду констатує, що відповідач в процесі проведеної перевірки не встановив факту реалізації товарів зі складу позивача та в судовому засіданні не довів зазначених обставин.
Так, з матеріалів справи вбачається та вжитими судом першої інстанціями заходами встановлено, що товари виписувались в бухгалтерії позивача, де і отримувались грошові кошти, проте сам відпуск цих товарів проводився не зі складів позивача, а зі складів тих підприємств, в яких ТОВ "Євротрейд" їх закупляло: ТОВ "Студениця", ДП "Дунаєвецький КХП", СФГ "Банах", ТОВ "Луї Дрефус Комодітіз Україна Лтд", ТОВ "Еколінія", ТОВ "Юпіт", ПАТ "Київ-Атлантик Україна, що підтверджується листами і копіями документів, отриманих від останніх на запити суду.
Наявність у позивача власних складських приміщень, про що наголошує податковий орган, не може беззаперечно свідчити про факт реалізації у них ТМЦ, оскільки жодних доказів таких операцій відповідачем всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України не надано.
Таким чином за відсутності факту реалізації товарів зі складу позивача підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" не має, а отже рішення від 31.12.2010р. № 0009722340 на сумі 10560 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно ст. 2 цього Закону розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Разом з тим, згідно п.12 ст.9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Враховуючи, що факт отримання товарів не за місцем проведення розрахунків знайшов своє підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність прийнятого 31.12.2010р. ДПІ у Дунаєвецькому районі рішення № 0009712340.
Крім того, підтвердженням вищевикладеного слугує і те, що висновок податкового органу про порушення позивачем ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суперечить викладеним в Акті перевірки наступним висновкам відповідача про відсутність зі сторони товариства порушень Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, обставини щодо яких мали б бути взаємопов'язаними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності позовних вимог та висновків рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що згідно зі ст. 200 КАС України слід залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Курко О. П.
Судді /підпис/ Залімський І. Г.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно:
секретар