Справа № 2-а-1868/11/2211
29 липня 2011 року суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гаврищук Л.П., розглянувши ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в місті Нетішині Хмельницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії працюючому пенсіонеру,,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині про зобов'язання відповідача перерахувати раніше призначену пенсію відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з заробітної плати, з якої була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2009 рік з 01.06.2010 року. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що після виходу на пенсію продовжувала працювати і через 24 місяці відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернулася до управління пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, що було і зроблено, однак при перерахунку був врахований показник середньої заробітної плати за 2007 рік, а не показник середньої заробітної плати за 2009 рік, чим порушено права позивача.
Ухвалою суду від 15.07.2011 року позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин про перерахунок пенсії за період з 01.06.2010 року по 15.01.2011 року залишена без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду; відкрите скорочене провадження за період з 15.01.2011 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 42 ч. 4 Закону № 1058-ІV (у редакції, яка діяла з часу набрання ним чинності - 1 січня 2004 року) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
В силу ст. 40 ч. 1 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Абзац 4 частини 2 вказаної статті передбачає, що при обчисленні (перерахунку) пенсії застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії (Зс).
Підпунктами 9 і 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.ст. 40, 42 Закону № 1058-ІV.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України.
У відповідності до ст. 152 ч. 2 Конституції України положення підпунктів 9 і 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З того часу відновили дію положення статей 40 і 42 Закону № 1058-ІV у попередній редакції.
Положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які визначають порядок перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам, суперечать вимогам Закону № 1058-ІV, який має вищу юридичну силу, а тому суд дійшов до висновку, що вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України про застосування цього показника, які викладені у спільному листі від 11 березня 2009 року № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01, не узгоджуються з вимогами Закону № 1058-ІV і не випливають із будь-якого іншого нормативно-правового акту.
Оскільки позивач отримує пенсію за віком та є працюючим пенсіонером, то вона має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 183-2 КАС України, ст.ст. 40, ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, суд -
Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду в м. Нетішині Хмельницької області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за показниками 2007 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Нетішин Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 календарний рік, починаючи з 15.01.2011 року, з урахуванням сум фактично проведених виплат.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разу оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Гаврищук Л. П.
Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої суми пенсії позивачеві, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за 6 місяців. Вимоги, які виходять за межі встановленого строку, задоволенню не підлягають.
Так як правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З огляду на дану норму, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
В даному випадку, судом не встановлено поважності пропущеного строку звернення до суду позивачем. Також останнім вимога щодо поновлення пропущеного ним строку позовної давності не висувалась, в зв'язку з чим суд знаходить обґрунтованими підстави для відмови в задоволенні позову щодо здійснення перерахунку заборгованості, яка утворилася з 01.02.2010 року з підстав пропуску строку позовної давності, та у зав'язку з цим відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити у його задоволенні ще і за тих підстав, що позивачем пропущений строк на звернення до суду. Проте судом встановлено, що позивачка звернулася до суду у межах шестимісячного строку, встановленого ст.99 КАС України, оскільки відповідь від УПФУ стосовно мотивів відмови у здійсненні перерахунку датована 20.09.2010 р. й надіслана позивачці поштою, відповідно про порушення її прав позивачці стало відомо лише після отримання відповіді.