Справа № 2-а-3390/11
23 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Гончаренко П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій протиправними щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення, -
29.07.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПСЗН Запорізької РДА Запорізької області, в якому просить не застосовувати строк позовної давності для його звернення до суду за відновленням порушених прав щодо виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2011 рр. як відселеному із зони відчуження у 1986 році визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2011 рр., а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому суму недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2011 рр. в розмірах, передбачених ст. 48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991р.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача -УПСЗН Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з'явився. До суду надано заперечення, в яких відповідач вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо виплати допомоги, на застосування якого вони наполягають згідно статті 99 КАС України. Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Згідно статті 62 Закону України № 796-ХІІ роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тобто дії управління щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, визначених постановою КМУ “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 12.07.2005 р. № 562, в межах повноважень, є правомірними і конституційно визначеними. Відповідно до ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повноваження щодо підвищення розміру компенсації надано Кабінету Міністрів України, а саме, конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Щорічна допомога на оздоровлення громадянам постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС призначалась і виплачувалась позивачу відповідно до Постанови КМУ від 12.07.05 р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в затверджених розмірах, визначених КМУ не скасовані, не змінені та не визнані неконституційними, а тому управління виконало свої функції виплати допомоги у повному обсязі, виплатило допомогу в тому розмірі, який передбачено законодавством. Виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється згідно заяви про компенсаційні виплати, а у 2011 році ОСОБА_1 не звертався до управління з вказаною заявою. Посилаючись на вищевикладене, управління просить суд відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши надані докази, вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню частково на підставі наступного.
За правилами статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. Однак іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 13 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Аналіз зазначених норм матеріального права вказує на те, що строки позовної давності під час вирішення подібних спорів не застосовуються.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області як відселеному із зони відчуження у 1986 році 2 категорії. Згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Як зазначає управління в своїх запереченнях на адміністративних позов, позивачу було сплачено щорічну допомогу на оздоровлення, як відселеному із зони відчуження у 1986 році 2 категорії, за 2007 рік -у квітні в сумі 75,00 грн., за 2008 рік -у лютому в сумі 75,00 грн., за 2009 рік -у квітні в сумі 75,00 грн., за 2010 рік -у жовтні в сумі 75,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я, втрату працездатності громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у редакції Закону України від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення як відселеному із зони відчуження у 1986 році 2 категорії виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Згідно частин 3, 5, 7 статті 48 вказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячі з того, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється згідно заяви про компенсаційні виплати, а ОСОБА_1 у 2011 році не звертався до управління з такою заявою, то у задоволенні позовних вимог позивача за 2011 р. необхідно відмовити.
Враховуючи, що відповідач повинен виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2010 рр. позивачу виходячи з розмірів, встановлених Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” то позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. 8, 19, 22, 55, 95 Конституції України, ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 107, 158-163, 183-2 КАС України, Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”неправомірними за 2007-2010 рр.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення на підставі ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”за 2007-2010 роки, з урахуванням виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя П.П.Гончаренко