2-а-527/11
23.09.2011 року м. Южне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді -Котова В.Г.
при секретарі -Слісаренко Г.В.
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Южне Одеської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як „Дітям війни”, суд -
16.08.2011 року позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни та зобов'язання вчинити певні дії, при цьому зазначивши, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року має отримувати щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Позивач просить суд стягнути з відповідача недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2011 р. -01.07.2011 р., зобов'язати позивача виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та забезпечити іі виплату у 2011 році.
Відповідач надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив в позові відмовити, посилаючись на те, що вимоги позивача не ґрунтуються на законодавстві.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945р.) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач, є дитиною війни у розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції Закону від 18.11.2004р., набрав чинності з 01.01.2006р.), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році та у 2010 році відповідно встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується дітям війни замість пенсії, визначаються не від розміру мінімальної заробітної плати, а від мінімальної пенсії за віком. Отже, розмір визначених ст.6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни»виплат (30 % мінімальної пенсії за віком) Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»не був обмежений.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому суд не бере до уваги письмові заперечення відповідача стосовно того, що дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, проводиться виходячи з прожиткового мінімуму на одну особу в розмірах, що діяли у грудні 2008р., на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік», яким встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розмірах, що діяли у грудні 2008р.; а розміри державних соціальних гарантій на 2009р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 01.01.2009р. -в розмірі 49,80грн.
Суд також не бере до уваги письмові заперечення відповідача і в тій частині, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому, ст.19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, то суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування відповідачем будь-якої іншої величини, ніж встановлена ч.1 ст.28 цього Закону, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни. У зв'язку з цим заперечення відповідача у відповідній частині суд вважає необґрунтованими.
Згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Суд приймає до уваги, що позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної допомоги дитині війни 16.08.2011 року.
Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни.
Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивачка має право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком і тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач -Управління пенсійного фонду України у м. Южне Одеської області, не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, тому суд вважає протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у м. Южне Одеської області від 16.08.2011 року у нарахуванні і виплаті позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 16.02.2011 року з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що слід зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Южне Одеської області нарахувати і виплатити на користь позивача невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 16.02.2011 року з урахуванням виплачених сум.
У відповідності до ч. 1 п. 1. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних фондів -у межах суми стягнення за один місяць.
Разом з тим, 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.»відповідно до якого у 2011 році норми та положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування підвищення невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 19.06.2011 року задоволенню не підлягають.
Керуючись, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.19 ч.2 Конституції України, ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.», керуючись ст.ст. 9, 99, 100, 102,158-163, 167, 186, 254, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Южне Одеської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як „Дітям війни” - задовольнити частково.
Визнати діяння (бездіяльність та відмову) Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 16.02.2011 року по 18.06.2011 року - протиправним.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі щомісячне 30% підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 16.02.2011 року по 18.06.2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року у межах суми стягнення за один місяць.
Судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. присудити ОСОБА_1 з Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Южний міський суд Одеської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Южного міського суду
Одеської області В.Г.Котов