Ухвала від 12.08.2011 по справі 2-151/11

Справа № 2-151/11

.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2011року смт.Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі :

головуючого судді - Присяжнюк Л. М

при секретарі - Островерхій Т.С.

при секретарі - Островерхій Т.С.

з участю позивача -ОСОБА_1,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Вижівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Соколищенської сільської ради Старовижівського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, Соколищенської сільської ради Старовижівського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід -ОСОБА_4.

На праві власності, на день смерті ОСОБА_4 належала земельна ділянки та житловий будинок по АДРЕСА_1, та після його смерті відкрилася спадщина на вказане спадкове майно.

Позивач у встановлений законом термін не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про складений дідусем заповіт.

Вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Просить суд, визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала.

Представник відповідача Соколищенської сільської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, попередньо подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, позов визнає.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що на праві особистої власності ОСОБА_4 належав житловий будинок по АДРЕСА_1, та земельна ділянка, площею 0,8499 га, а після його смерті, спадкоємцем за заповітом на Ѕ частину вказаного житлового будинку та Ѕ частину земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.6,9).

З свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

На підставі заповіту, укладеного ОСОБА_4 5 червня 2003 року, спадкоємцем після його смерті є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 7).

Судом установлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк з поважних причин не подав у державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті дідуся, оскільки працівники Соколищенської сільської ради йому повідомили про наявність заповіту лише в 2011 році.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий строк -два місяці з дня вступу рішення суду в законну силу для подання в державну нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10-11, 58, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1262, 1266, 1268 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк -два місяці з дня вступу рішення суду в законну силу для подання в державну нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Cтаровижівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Л. М. Присяжнюк