Ухвала від 08.09.2011 по справі 2-175/11

Справа № 2-175/11

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви

08.09.2011року смт. Стара Вижівка

Суддя Старовижівського районного суду Волинської області - Л. М. Присяжнюк , вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Дубечненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Дубечненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Старовижівського районного суду від 9 серпня 2011 року позовна заява залишена без руху, оскільки в позовній заяві позивач зазначає, що являється спадкоємцем по заповіту і заяву про прийняття спадщини подав до Старовижівської державної нотаріальної контори у визначений термін. Оскільки свідоцтво на право власності на будинковолодіння у спадкодавця ОСОБА_2 на момент сметрі було відсутнє, то позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту.

В позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують відмову нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, не зазначено доказів, що стверджують про виникнення спору між позивачем та саме відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом про визнання права власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Старовижівського району Волинської області.

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, а не в суд з позовом про визнання права на спадщину.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Не заслуговують на увагу покликання позивача на те, що письмова відповідь нотаріуса на звернення не надавалася йому.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат»на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Отже, вимога суду про зазначення доказів - відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії має значення для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Проте у встановлений для усунення недоліків строк ОСОБА_1 вимоги ухвали Старовижівського районного суду Волинської області від 9 серпня 2011 року не виконав.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 121 ЦПК України позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. ст. 121, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дубечненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Старовижівського районного суду Л. М. Присяжнюк