Справа № 2-1168/11
23 вересня 2011 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Яценко Л.В., з участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»про стягнення коштів, -
В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ЗАТ «АІСЕ Україна», просила стягнути 10754 грн. 84 коп. коштів, переданих на виконання укладеної 30 серпня 2008 року з відповідачем угоди № 211367 стосовно придбання автомобіля за системою «Автоплан». В обґрунтування вимог щодо односторонньої відмови від участі в системі розподілу транспортних засобів позивачка послалась на таке право учасника, що передбачене ст. 10 укладеної угоди, а у даному випадку у зв'язку зі смертю подружжя -чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року -також на положення п. 16.4.1 Правил функціонування «Автоплану»(далі - Правила), що є додатком № 2 до угоди та відповідно яких вона має право на отримання всіх внесків, що були сплачені протягом її участі у цій системі, в тому числі і вступного внеску.
Ухвалою суду від 01 червня 2011 року допущене процесуальне правонаступництво сторони, яка вибула зі спірних правовідносин - ЗАТ «АІСЕ Україна»його правонаступником - ПрАТ «АІСЕ Україна». (Далі -Товариство).
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, суду пояснила, що протягом установленого Правилами 30-денного строку з дня настання події, вона повідомила відповідача про смерть чоловіка, надіславши поштою нотаріально посвідчену копію відповідного свідоцтва, яку згідно поштового повідомлення про вручення Товариство отримало 19 квітня 2010 року.
Представник позивача вважав позицію свого довірителя обґрунтованою, суду пояснив, що відповідач, відмовляючи в поверненні сплачених коштів у повному обсязі безпідставно посилається на загальні положення - п. 16.8 Правил, тоді як в даному випадку його довіритель має право на повернення внесків у зв'язку зі смертю подружжя у повному обсязі згідно підстав, зазначених у позові.
Відповідач повторно в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд ухвалив про розгляд справи в порядку ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних в ній даних та доказів.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
30 серпня 2008 року між позивачкою та ЗАТ «АІСЕ Україна», правонаступником якого є Товариство, укладена угода № 211367 (далі - Угода) предметом якої є надання відповідачем позивачу послуг, спрямованих на придбання автомобіля. (а.с. 9-11, 20-22).
Дана Угода укладена а рамках створеної відповідачем в Україні системи продажу автомобілів «Автоплан». Вказана система полягає у створенні груп покупців, які бажають придбати товар високої вартості і які стають учасниками системи. Система встановлює відповіді механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками на протязі декількох років. На виконання укладених угод відповідач надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобілів на основі системи «Автоплан». Ці послуги полягають в формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах жеребкувань і аукціонів, а також інших послуг, передбачених угодою.
На виконання умов Угоди 01 вересня 2008 року позивачкою сплачений вступний внесок у розмірі 2365 грн. 20 коп., а в подальшому частковими платежами додатково 8389 грн. 64 коп. (а.с. 12-14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік позивачки ОСОБА_3, про що ОСОБА_1 поставила до відому Товариство 19 квітня 2010 року, надіславши копію свідоцтва про його смерть, а листом від 20 липня 2010 року Товариство відмовило ОСОБА_1 у поверненні всіх сплачених нею на виконання Угоди коштів, роз'яснивши право на отримання частини цих коштів в порядку, установленому Правилами (а.с. 15-18).
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що правовідносини сторін є договірними та мають всі ознаки договору про надання послуг, при цьому одна сторона -позивачка вимагає одностороннього припинення правочину з підстав, обумовлених договором (смерть подружжя) та повернення сплачених коштів у повному обсязі.
Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених ЦК України, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Разом з тим, в силу ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 10 Угоди вона може бути розірвана достроково за ініціативою однієї з сторін, але згідно з умовами, викладеними у Правилах.
Правила є додатком № 2 до Угоди та являють собою невід'ємну її частину.
При цьому, згідно ст. 11 Угоди учасник підтверджує, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника Товариства, уважно прочитав та зрозумів угоду та усі додатки до неї, що засвідчує своїм підписом.
Згідно п. 16.4.1 Правил учасник системи має право на першочергове повернення коштів за рахунок відповідного фонду Товариства у разі смерті подружжя. Учасник системи отримає сплачені ним «Цілі Чисті внески»відповідно до «Поточної ціни автомобіля»без будь-яких відрахувань.
З аналізу термінів, що застосовуються у Правилах слідує, що у визначених ними випадках у зв'язку з одностороннім розірванням Угоди учасником системи, йому належать до виплати лише чисті внески, тобто чергові внески за вирахуванням адміністративних послуг Товариства та витрат на страхування.
Посилання позивачки на вказаний пункт Правил, як підставу своїх вимог є хибними внаслідок невірного тлумачення термінів, що використовуються (Розділ 1).
Більш того, пунктом 16.8 Правил сторони визначилися, що при розірванні угоди Товариство відшкодовує учаснику системи сплачений ним вступний внесок лише у випадку відмови учасника від участі в системі протягом семи днів від дати підписання Угоди (п. 16.7 Правил).
Суд вважає, що укладена між сторонами Угода є видом цивільного договору, за умовами якого сторони погодились виконувати прийняті на себе зобов'язання, тому позивачка добровільно погодилась на встановлення особливого порядку повернення внесків у разі розірвання Угоди, приймаючи при цьому на себе відповідні зобов'язання.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Товариства внесків у повному обсязі - 10754 грн. 84 коп. суперечать умовам укладеної між сторонами угоди, а тому ці вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Вимог щодо повернення чистих внесків в порядку та на умовах установлених п. 16.4.1 Правил ОСОБА_1 не заявляла, їх розмір не був предметом дослідження в рамках заявленого позову та позивачкою не доводився.
Таким чином, відмова в позові не перешкоджає ОСОБА_1 звернутись до суду у загальному порядку за захистом права на отримання чистих внесків на умовах та в порядку, передбачених Правилами.
В силу ст. 88 ЦПК України у зв'язку з відмовою в позові судові витрати присудженню з відповідача на користь позивачки також не підлягають.
Керуючись ст. 10, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 -відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Батченко