"15" липня 2008 р.
Справа № 15/633-08
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Соломахіній О.О.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.07.2008 року:
від позивача:Федорчук Р.В., за довіреністю;
від відповідача: Гідулянов О.В., за довіреністю;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного господарського об'єднання Міністерства оборони України Концерну “Військторгсервіс», подану начальником Філії “Одеське управління військової торгівлі» Концерну “Військторгсервіс»
на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.06.2008 року № 15/633-08
за позовом: Державного господарського об'єднання Міністерства оборони України Концерну “Військторгсервіс»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий колектив “Витязь»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор виконавчого комітету Одеської міської ради
про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації змін відомостей і довіреностей та зобов'язання виконати певні дій
В судовому засіданні 15.07.2008р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Встановив:
Державне господарське об'єднання Міністерства оборони України Концерну “Військторгсервіс» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий колектив “Витязь», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Державний реєстратор виконавчого комітету Одеської міської ради про: визнання недійсним з дня ухвалення рішення загальних зборів ТОВ “Трудовий колектив готелю “Витязь» від 05.12.2007 року, що оформлене протоколом № 1 від 05.12.2007 року, як таке, що ухвалено неповноважними загальними зборами; скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі і не пов'язані із змінами до установчих документів, а саме змін щодо визначення громадянки Ухарєвої Тетяни Юріївни керівником ТОВ “Трудовий колектив готелю “Витязь» та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; скасування довіреності, виданої Ухарєвою Тетяною Юріївною як директором ТОВ “Трудовий колектив готелю “Витязь» на ім'я адвоката Фішер Юлії Євгеніївни; зобов'язання ТОВ “Трудовий колектив готелю “Витязь» внести зміни до установчих документів товариства щодо визначення іншого місцезнаходження товариства та у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2008 року № 15/633-08 (суддя Петров В.С.) позовну заяву Державного господарського об'єднання Міністерства оборони України Концерну “Військторгсервіс» повернуто заявнику без розгляду з посиланням на п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та зазначенням, що додана до позовної заяви квитанція № 1571 від 05.06.2008 року свідчить про сплату державного мита до Державного бюджету України в розмірі 85,00 грн., тобто тільки за одну вимогу, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 11.06.2008 року, Державне господарське об'єднання Міністерства оборони України Концерну “Військторгсервіс» звернулось з апеляційною скаргою, яка підписана начальником Філії “Одеське управління військової торгівлі» Концерну “Військторгсервіс» на підставі довіреності від 11.09.2007року, в якій просить скасувати ухвалу від 11.06.2008 року № 15/633-08, справу направити на розгляд до господарського суду Одеської області, вважаючи ухвалу такою, що порушує право особи на звернення до господарського суду відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вказує, що в якості доказу сплати державного мита за розгляд позовної заяви до останньої долучено оригінал платіжного доручення № 1571 від 05.06.2008 року про сплату 85,00 грн. Державне мито сплачене позивачем як за подання однієї заяви немайнового характеру відповідно до п. 4.6. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 року “Про деякі питання застосування практики розділу ІV Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), в якому визначається, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення, державне мито сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника наполягав на своїх доводах, вважаючи заявлені позовні вимоги пов'язаними між собою підставами виникнення.
Розглянувши надані матеріали, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції позовної заяви Державного господарського об'єднання Міністерства оборони України Концерну “Військторгсервіс» та доданих до неї документів, позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним з дня ухвалення рішення загальних зборів ТОВ “Трудовий колектив готелю “Витязь» від 05.12.2007 року, що оформлене протоколом № 1 від 05.12.2007 року, як таке, що ухвалено неповноважними загальними зборами; скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі і не пов'язані із змінами до установчих документів, а саме змін щодо визначення громадянки Ухарєвої Тетяни Юріївни керівником ТОВ “Трудовий колектив готелю “Витязь» та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; скасування довіреності, виданої Ухарєвою Тетяною Юріївною як директором ТОВ “Трудовий колектив готелю “Витязь» на ім'я адвоката Фішер Юлії Євгеніївни; зобов'язання ТОВ “Трудовий колектив готелю “Витязь» внести зміни до установчих документів товариства щодо визначення іншого місцезнаходження товариства та у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Платіжним дорученням № 1571 від 05.06.2008 року позивач оплатив державне мито в сумі 85,00 грн., долучивши вказане платіжне доручення до позовної заяви.
Місцевий господарський суд повернув позовну заяву з посиланням на те, що позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, тоді як позивач наполягає, що заявлені декілька вимог пов'язані між собою підставою виникнення, і тому державне мито обчислено та сплачено правильно -в розмірі 85 грн. як за одну вимогу немайнового характеру.
Згідно з пунктом 3 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково.
За наявності у місцевого господарського суду сумнівів щодо розміру сплаченого позивачем державного мита за заявлені декілька позовних вимог, суд не позбавлений права і можливості зобов'язати позивача доплатити державне мито у розмірі, обчисленому судом, а за результатами розгляду справи по суті здійснити розподіл державного мита відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289, зі змінами).
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду, тому оскаржену ухвалу слід скасувати, а позовні матеріали з доданими документами надіслати до суду для вирішення питання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 11.06.2008 року № 15/633-08 скасувати.
Позовні матеріали надіслати до господарського суду Одеської області для вирішення питання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк